Ідея існування жидомасонської змови бере витоки з популярної на рубежі XIX і XX століть роботи «Протоколи сіонських мудреців» і з політичної боротьби у Франції навколо справи Дрейфуса (1894—1906). На об'єднання уявлень про таємні підступи юдеїв (що сходять до Середньовіччя) і пов'язаної з масонством конспірології (див. Масонська змова) вплинули такі фактори, як: зростання та інтернаціоналізація капіталів низки єврейських банкірських і промислових династій (Ротшильдів і інших) у XIX столітті та приписувана належність значної кількості французьких, американських, а потім і російських політиків кінця XIX — початку XX століть до масонських лож.
Найбільший ефект теорія Всесвітньої жидомасонської змови мала в частині, що стосується революції 1917 року у Росії. Згідно з дослідженнями Берберовой М. М.[1], масони займали багато впливових посад у Державній Думі, Державній Раді, МЗС, військово-промисловому комітеті, генералітеті (після 1915 і усунення великого князя Миколи Миколайовича), Торгово-промисловому союзі, Прогресивному блоці, партії кадетів, октябристів, трудовиків, адвокатурі, професурі Московського і Петербурзького університетів. Ідея про причетність до змови євреїв здобула велику популярність на початку XX століття, чому сприяло єврейське походження Карла Маркса і багатьох лідерів соціалістичних і комуністичних рухів в усьому світі.
↑Берберова Н., Люди и ложы. Русские масоны XX столетия, Нью-Йорк, 1986.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 24 лютого 2011. Процитовано 20 листопада 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 20 листопада 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 15 травня 2011. Процитовано 20 листопада 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 20 листопада 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 12 травня 2011. Процитовано 20 листопада 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 листопада 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 10 жовтня 2011. Процитовано 20 листопада 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 1 січня 2011. Процитовано 20 листопада 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 1 лютого 2011. Процитовано 20 листопада 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑http://grani.ru/Society/History/m.42967.html [Архівовано 12 травня 2011 у Wayback Machine.] По данным опроса, проведенного в начале 1990-х годов, почти 18 % москвичей верили в существование всемирного заговора сионистов против России, а еще почти 25 % не исключали реальность такого заговора. В последние годы в России не раз переиздавались как «Протоколы», так и другие произведения антисемитской литературы, поток которой власти никак не ограничивают, не видя в них «разжигания межнациональной розни». Поэтому среди наших соотечественников доля тех, кто готов всерьез отнестись к мифу о «еврейском заговоре», вряд ли уменьшилась.