PROFILPELAJAR.COM

Ескадрені міноносці типу A та B
A- and B-class destroyer

Британський ескадрений міноносець типу «A» HMS «Акаста»
Служба
Тип/клас	ескадрені міноносці
Попередній клас	«Амбускейд»/«Амазон»
Наступний клас	типу C та D
Держава прапора	Велика Британія
Належність	Королівський ВМФ Великої Британії Королівський ВМФ Канади
Корабельня	Swan Hunter John Brown & Company Hawthorn Leslie and Company Scotts Shipbuilding and Engineering Company Vickers-Armstrongs Palmers Shipbuilding and Iron Company John I. Thornycroft & Company
Замовлено	20
Спущено на воду	20
Введено в експлуатацію	1928 — 1931
На службі	1930 — 1945
Загибель	10
Бойовий досвід	Друга світова війна
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	1 350 тонн (стандартна)
Довжина	98 м
Ширина	9,8 м
Висота	3,7 м
Технічні дані
Рухова установка	2 × парових турбіни Parsons 3 × парових котли Admiralty
Гвинти	2
Потужність	34 000 к.с.
Швидкість	35 вузлів (65 км/год)
Дальність плавання	5 000 миль (9 300 км) на швидкості 15 вузлів
Екіпаж	138 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	4 × 120-мм гармати QF Mark IX
Торпедно-мінне озброєння	8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів 20 глибинних бомб
Зенітне озброєння	2 × 40-мм автоматичних зенітних гармати QF 2 pounder Mark II

Ескадрені міноносці типу A та B (англ. A- and B-class destroyer) — клас військових кораблів з 20 ескадрених міноносців, що випускалися британськими суднобудівельними компаніями з 1928 по 1931 роки. Ескадрені міноносці цього типу входили до складу Королівських військово-морських флотів Великої Британії та Канади та взяли участь у боях Другої світової війни.

Історія

У післявоєнний час у Великій Британії різко скоротилися витрати на оборону, багато програм розробки та будівництва кораблів нових проєктів було закрито. За період з 1917 до 1924 року Королівський флот не отримав на озброєння жодного нового типу ескадрених міноносців. Водночас у строю залишалася значна частина есмінців типу V та W, одного з наймасовіших типів надводних кораблів в історії британського флоту.

У листопаді 1923 року Британське адміралтейство оголосило умови конкурсу на проєктування есмінця нового типу, що мав прийти на заміну застарілим зразкам кінця Першої світової війни у фінансовій програмі на 1927—1928 роки. Розміщенню замовлення передували теоретичні дослідження з урахуванням досвіду Першої світової війни, з метою вироблення вимог до кораблів цього класу. Розробку проєктів експериментальних кораблів доручили приватним верфям, повідомивши їм ті тактико-технічні вимоги, яким повинні були задовольняти ці кораблі. Обмовлялося обов'язкове виконання низки умов за складом озброєння, швидкості ходу, мореплавства і кількості екіпажу. При тому ж озброєнні, що і на кораблях типу «Модифікований W», експериментальні есмінці повинні були перевершувати по повному ходу на два — три вузли (37 проти 34-35 вузлів)^{[джерело?]}, мати велику висоту надводного борту (2,6 проти 1,9 м) і більш просторий суцільнометалевий місток.

Дві суднобудівельні компанії, що постійно конкурували між собою, — Yarrow і Thornycroft — виграли попередній конкурс та представили на розгляд комісії два проєкти — HMS «Амбускейд» та HMS «Амазон» відповідно. На підставі результатів їх випробувань планувалося уточнити концептуальні обриси майбутніх серійних есмінців британського флоту.

Конструкція кораблів була змінена з урахуванням отриманого досвіду — було додано нове обладнання: гідроакустична станція для боротьби з підводними човнами, радіоустаткування, були покращені електричні генератори, вдосконалена вентиляція, збільшений міжпалубний простір. Озброєння залишилося таким же, як і на попередниках, — чотири 120-мм гармати, два 40-мм зенітних автомата, два тритрубних торпедних апарати.

На прототипах були встановлені і нові революційні енергетичні установки, значно складніші і потужніші — двовальний ТЗА Brown-Curtiss з крейсерськими турбінами Parsons. Нововведенням стало виділення в самостійні агрегати турбін крейсерського і заднього ходу. Котельна установка — 3 котли Yarrow.

Обидва кораблі увійшли до складу Королівського флоту, але переможцем у змаганні за рахунок меншої вартості вийшов HMS «Амазон» компанії «Торнікрофт», який і послужив прототипом усієї серії есмінців «А». Проєкт нового типу ескадрених міноносців був схвалений на початку 1927 року.

Конструкція есмінців

Загальні нариси

У зв'язку з тим, що Адміралтейство відмовилося від будівництва поліпшеного, але при цьому набагато дорожчого есмінця, серійні есмінці типу «А» значною мірою повторювали попередників типу «V/W» періоду Першої світової війни. Основна різниця полягала тільки в істотній зміні енергетичної установки й комплекті озброєння. За рахунок збільшеного запасу палива, нових торпедних апаратів і палубних гарматних установок тоннаж кораблів у порівнянні з типом «W» збільшився на 170/200 тонн.

Нові есмінці мали гарну мореплавність завдяки вдосконаленій енергетичній установці, мали підвищений надводний борт (2,6 м проти 1,9), більш просторий новий суцільнометалевий місток. Корпус кораблів типу «А» у порівнянні з прототипом злегка розширили на 23 см, у зв'язку із збільшеною вагою нового артилерійського озброєння (з 91 до 135 т), а коштовну енергетичну установку спростили в цілях економії.

До комплексу озброєння були включені нові — напівавтоматичні — 120-мм гармати, чотиритрубні торпедні апарати замість тритрубних, що використовувалися на «Амазон», і тральне оснащення (параван-трал TSDS). У зв'язку із збільшеною масою вимушено довелося відмовитися від гідроакустичної станції ASDIC, а запас глибинних бомб скоротити до шести.

Енергетична установка

Енергетична установка п'яти з кораблів типу «A» і всієї серії «B» складалася з 3-х адміралтейських котлів з тиском 21 кг/см² і 2-х турбін Парсонса. Есмінці «Адент» і «Ентоні» оснащувалися котлами «Ярроу» з тиском 19 кг/см². «Акерон» отримав експериментальний котел «Торнікрофт» із робочим тиском 35 кг/см². У порівнянні з HMS «Амазон» енергетична установка була сильно спрощена. В результаті знизилася економічність і загальна потужність енергоустановки, але британці виграли в експлуатаційної надійності, а ціна есмінця за рахунок простішої машини знизилася на 15—20 %. Потужність механізмів становила 34000 к. с., і швидкість ходу досягала 35,25 вузла, в повному навантаженні — 31,75 вузла. За результатами практичних випробувань «Акейтіз» показав потужність механізмів у 34 193 к. с., швидкість ходу 35 вузлів, «Ентоні» — 34 415 к. с., швидкість ходу 36,3 вузла.

Есмінці мали повну заправку до 394—396 тонн палива та діяли на дальності до 5500 морських миль (8900 км) при ході 15 вузлів (28 км/год).

Озброєння

Основним озброєнням есмінців типу «А» 1929 року становили 4 нових 120-мм (4,7-дюймових) гармати Мk.IX довжиною ствола в 45 калібрів, з підвищеним кутом піднесення до 30°, в палубних установках Mk.XIV A, B, X та Y. Гармати вели вогонь 23-кг боєприпасами різного типу: фугасними снарядами підвищеної потужності «HE» та напівбронебійними снарядами «SAP» на відстань до 15 520 м. Боєкомплект кожної гармати становив 190 снарядів. Система управління артилерійським вогнем становила оптичний далекомір «MQ I» з базою в 3 метри і приладом управління артилерійським вогнем «Приціл-директор для есмінців» (DDS).

Зенітне озброєння кораблів складалося з двох 40-мм гармат QF 2 Mark II, що розташовувалися на бортах есмінців між трубами, з боєкомплектом 500 пострілів на ствол.

Торпедне озброєння включало два чотиритрубних 533-мм торпедних апарати «QR III» з торпедами Mk.V. Загалом есмінець мав 8 торпед, запасні торпеди не передбачалися. Для боротьби з підводними цілями призначалися 6 глибинних бомб типу «D» Mk3 з трьома бомбометами. Від гідроакустичної станції ASDIC спочатку відмовилися, але наприкінці 1930-х деякі з есмінців типу «А» отримали їх на озброєння.

Лідери есмінців

Як лідер ескадрених міноносців типу «А» (1929), для підтримки есмінців і управління ними, був спроєктований і побудований корабель HMS «Кодрінгтон», який у порівнянні зі стандартними есмінцями типу «А» відрізнявся збільшеними розмірами для зручності розміщення штабу флотилії, що нараховували до 47 штабних офіцерів. Довжина корабля була збільшена до 104,5 м, ширина 10,2 м, осадка 3,76 м, водотоннажність становила 1540/2012 тонн, екіпаж склав 185 осіб. Виділявся набагато гіршими ніж есмінці його типу морехідними якостями. Для забезпечення потреби у пальному його паливні танки були збільшені на 41 тонну.

Лідер «Кодрінгтон» також оснащувався додатковою 120-мм гарматою Марк IX, і, на відміну від стандартних есмінців серії «А», двома тритрубними, а не чотиритрубними 533-мм торпедними апаратами.

«Кодрінгтон» розпочав службу за час світової війни як лідер третьої флотилії есмінців у Середземному морі та в 1940 році брав участь у Норвезькій операції. Потім був лідером 1-ї флотилії есмінців та ніс службу біля узбережжя, евакуював британських солдатів з Бельгії та Франції. Потоплений влітку 1940 року німецькою авіацією в Дуврі.

Лідером ескадрених міноносців типу «B» був «Кейт», який на відміну від «Кодрінгтона» мав практично однакові розміри з есмінцями свого типу. Водночас його водотоннажність була на 41-100 тонн більше за решту в стандартній та повній комплектації, а екіпаж був на 19 осіб більше за рахунок офіцерів штабу.

Ескадрені міноносці типу A та B

Королівський військово-морський флот Великої Британії

Ескадрені міноносці типу «A»

Корабель	Номер вимпелу	Виготовлювач	Закладено	Спущено	У строю	Статус
«Кодрінгтон»	D65	Swan Hunter & Wigham Richardson, Волсенд	20 червня 1928	7 серпня 1929	4 червня 1930	27 липня 1940 року потоплений у наслідок авіаційного нальоту німецької авіації на рейді Дувра
«Акаста»	H09	John Brown & Company, Клайдбанк	13 серпня 1928	8 серпня 1929	11 лютого 1930	8 червня 1940 року потоплений вогнем німецьких лінкорів «Шарнгорст» та «Гнейзенау» поблизу Нарвіка
«Акейтіз»	H12	John Brown & Company, Клайдбанк	11 вересня 1928	4 жовтня 1929	11 лютого 1930	31 грудня 1942 року потоплений німецьким важким крейсером «Адмірал Гіппер» у бою в Баренцевому морі
«Ектів»	H14	Hawthorn Leslie and Company, Геббурн	10 липня 1928	9 липня 1929	9 лютого 1930	7 липня 1947 року проданий на металобрухт
«Антілоуп»	H36	Hawthorn Leslie and Company, Геббурн	11 липня 1928	27 липня 1929	20 лютого 1930	28 січня 1946 року проданий на металобрухт
«Ентоні»	H40	Scotts Shipbuilding and Engineering Company, Грінок	30 липня 1928	24 квітня 1929	14 лютого 1930	21 лютого 1948 року проданий на металобрухт
«Адент»	H41	Scotts Shipbuilding and Engineering Company, Грінок	30 липня 1928	26 червня 1929	14 квітня 1930	8 червня 1940 року потоплений у бою німецькими лінкорами «Шарнгорст» та «Гнейзенау» поблизу Нарвіка
«Ерроу»	H42	Vickers-Armstrongs, Барроу-ін-Фернес	20 серпня 1928	22 серпня 1929	22 квітня 1930	4 серпня 1943 року згорів у результаті пожежі на транспортному судні SS Fort La Montee в порту Алжиру; списаний
«Акерон»	H45	John I. Thornycroft & Company, Вулстон	20 серпня 1928	22 серпня 1929	14 квітня 1930	17 грудня 1940 року підірвався на міні поблизу острова Вайт

Ескадрені міноносці типу «B»

Корабель	Номер вимпелу	Виготовлювач	Закладено	Спущено	У строю	Статус
«Кейт»	D06	Vickers-Armstrongs, Барроу-ін-Фернес	1 жовтня 1929	10 липня 1930	20 березня 1931	1 червня 1940 року потоплені німецьким пікіруючим бомбардувальником Ju 87 поблизу Дюнкерка
«Базіліск»	H11	John Brown & Company, Клайдбанк	18 серпня 1929	6 серпня 1930	4 квітня 1931
«Бігл»	H30	John Brown & Company, Клайдбанк	11 жовтня 1929	29 вересня 1930	9 квітня 1931	Проданий на металобрухт у 1946
«Бланш»	H47	Hawthorn Leslie and Company, Геббурн	29 липня 1929	29 травня 1930	14 лютого 1931	13 листопада 1939 року підірвався на міні
«Боудісіа»	H65	Hawthorn Leslie and Company, Геббурн	11 липня 1929	23 вересня 1930	7 квітня 1931	13 червня 1944 року потоплений у наслідок атаки Юнкерів Ю-88 на рейді Портленда
«Бореас»	H77	Palmers Shipbuilding and Iron Company, Джарроу	22 липня 1929	18 липня 1930	20 лютого 1931	Проданий на брухт у 1952
«Бразен»	H80	Palmers Shipbuilding and Iron Company, Джарроу	22 липня 1929	23 вересня 1930	7 квітня 1931	20 липня 1940 року потоплений внаслідок атаки бомбардувальника Ju 87 зі складу II./StG 1 у протоці Ла-Манш
«Бріліант»	H84	Swan Hunter, Тайн-енд-Вір	9 липня 1930	9 жовтня 1930	21 лютого 1931	1948 році проданий на брухт
«Бульдог»	H91	Swan Hunter, Тайн-енд-Вір	10 серпня 1929	6 грудня 1930	8 квітня 1931	1946 році розібраний на брухт

Королівський військово-морський флот Канади

Ескадрені міноносці типу «A»

Корабель	Номер вимпелу	Виготовлювач	Закладено	Спущено	У строю	Статус
«Сагне»	D79	John I. Thornycroft & Company, Вулстон	27 вересня 1929	11 липня 1930	22 травня 1931	15 листопада 1942 року постраждав у наслідок зіткнення з панамським вантажним судном «Азра» поблизу мису Рейс, Ньюфаундленд; переведений у навчальні кораблі; проданий на металобрухт 1945
«Скіна»	D59	John I. Thornycroft & Company, Вулстон	14 жовтня 1929	10 жовтня 1930	10 червня 1931	25 жовтня 1944 року у наслідок шторму викинутий на берег острову Відей

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ескадрені міноносці типу A та B

Эскадренные миноносцы типа A (1929) [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

Література

English, John (1993). Amazon to Ivanhoe: British Standard Destroyers of the 1930s. Kendal, England: World Ship Society. ISBN 0-905617-64-9.
Friedman, Norman (2009). British Destroyers From Earliest Days to the Second World War. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-081-8.
Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two: An International Encyclopedia. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.