Народився 16 вересня1890 року в єврейській родині, батько — празький комерсант Людвіг Дойч, мати — Луїза Краус. Дебютував на сцені Празького театру. У 20-х — початку 30-х років працював в театрах Відня, Дрездена, Берліна. У кіно з 1916 року («Помста померлої»).
Для Дойча була характерна експресіоністська манера виконання, побудована на різких рухах, перебільшеною мімікою. Найбільш виразно це виявилося у ролях, зіграних в німецьких фільмах початку 20-х років: касир в фільмі «З вечора до півночі» (1920) і прислужник рабина в картині «Голем, як він прийшов у світ» (1920, режисер П. Вегенгер), Борух в стрічці «Старий закон» (1923, режисер Е. А. Дюпон).
Після приходу в Німеччині до влади нацистів у 1933 році змушений був емігрувати — спочатку до Великої Британії, а у 1938 році — у США, де знімався під псевдонімом Ернст Доріан.
Виступав на Бродвеї, потім преїхав у Голлівуд. У ролях служки храму («Процес», 1947, режисер Г. В. Пабст) і барона Курца («Третя людина», 1949, режисер К. Рід) виявив прагнення до точної психологічної розробки характерів.
У 1947 році повернувся до Відня, виступав на сцені Бургтеатру. З 1951 року переїхав до Західного Берліна, був актором Шиллертеатру і Шльоспарктеатру. Знімався в кіно і на телебаченні. Остання поява на екрані в телефільмі «Перед заходом сонця» (1966).
Загинув 22 березня 1969 року в залізничній аварії на дорозі з Цюриха у Мюнхен. Похований на єврейському кладовищі в Берліні.
У 1973 році на його честь міський театр Гамбурга перейменували у Театр Ернста Дойча.