Едвард Ґрей

Едвард Ґрей
англ. Edward Grey
Народився25 квітня 1862(1862-04-25)
Лондон
Помер7 вересня 1933(1933-09-07) (71 рік)
Фаллодон,
Нортумберленд
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Національністьанглієць
Діяльністьполітик, дипломат, орнітолог, real tennis player, аристократ
Відомий завдякидипломат
Alma mater Коледж Бейлліол
Знання мованглійська[1][2]
ЧленствоЛондонське королівське товариство і Зоологічне товариство Лондонаd
Титулвіконт
Посадаміністр закордонних справ Великої Британії, Parliamentary Under-Secretary of State for Foreign Affairsd, Член Таємної ради Великої Британії[d], Член 30-го Парламенту Сполученого Королівстваd, Член 29-го парламенту Сполученого Королівства[d][3], Член 28-го парламенту Сполученого Королівства[d][3], Член 27-го парламенту Сполученого Королівства[d][3], Член 26-го парламенту Сполученого Королівства[d][3], Член 25-го парламенту Сполученого Королівства[d][3], Член 24-го парламенту Сполученого Королівства[d][3], Член 23-го парламенту Сполученого Королівства[d][3], посол, член Палати лордів[d] і канцлер Оксфордського університетуd
ПопередникГенрі Петті-Фітцморіс
НаступникАртур Джеймс Бальфур
ПартіяЛіберальна партія
Конфесіяангліканець
БатькоGeorge Henry Greyd[4][5]
МатиHarriet Jane Pearsond[4][5]
У шлюбі зPamela Wyndhamd[5] і Dorothy Widdringtond[5]
Нагороди

Е́двард Ґрей (англ. Edward Grey, *25 квітня 1862, Лондон — †7 вересня 1933, Фаллодон) — британський політичний діяч, міністр закордонних справ (19051916).

Біографія

Народився 25 квітня 1862 року в Лондоні. Закінчив Коледж Бейлліол у Оксфорді.

Едвард Ґрей був уперше обраний до Палати громад від ліберальної партії у 1885 році. З 1892 по 1895 роки був заступником міністра закордонних справ. В 1905 році Ґрей став міністром і перебував на цій посаді до 1916 року, що є найдовшим терміном в історії британського міністерства закордонних справ.

Як дипломат Ґрей став відомим під час англо-російських переговорів 1907 року, Другої марокканської кризи та Балканських воєн. Виступав за примирення Сербії та Австро-Угорщини; під час липневої кризи прагнув зберегти нейтралітет у майбутній війні. Згодом сприяв вступу Італії в Першу світову війну; обіцяв передати Росії частину володінь Османської імперії.

Після зміни влади у грудні 1916 року перебував у опозиції до уряду Девіда Ллойд-Джорджа. Отримав титул віконта, після чого очолив Палату лордів.

Після виходу на пенсію Едвард Ґрей видав автобіографію «Twenty-five Years» (1925) та бестселер «The Charm of Birds» (1927).

Помер 7 вересня 1933 року у Фаллодоні (графство Нортумберленд).

Примітки

Література

Посилання