Займав посади міністра внутрішніх та іноземних справ. В 1828 році він вніс на розгляд парламенту пропозицію про відміну так званих Тест-актів, в 1831 році — перший проєкт парламентської реформи. Будучи міністром внутрішніх справ, здійснив першу реформу міського самоврядування в 1835 році. Разом з тим він виступав за придушення радикального флангу ірландського національного руху та чартистів у 1848 році.
У 1859—1865 роках знову був міністром іноземних справ у кабінеті Генрі Пальмерстона. В 1861 році отримав титули графа Расселл і віконта Амберлі і перейшов у палату лордів.
Після смерті Палмерстона, в 1865 році Рассел став прем'єром і передав міністерство іноземних справ графу Кларендону. Гладстоновський проєкт парламентської реформи, внесений до парламенту в сесії 1866 року, але нікого не задовольнив, що привело до падіння всього кабінету. З тих пір Рассел не займав ніяких громадських посад, хоча і брав активну участь у дебатах палат лордів.
.svg)
.svg)
_(St_Edwards_Crown).svg)
