PROFILPELAJAR.COM

Джеймс Шміц
Джеймс Шміц
Народився	15 жовтня 1911[…]; Гамбург, Німецька імперія
Помер	18 квітня 1981[…] (69 років); Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Країна	США
Діяльність	письменник наукової фантастики, прозаїк-романіст, новеліст
Знання мов	англійська
Учасник	Друга світова війна
Роки активності	1943 — 1974
Сайт	75.95.141.45:8080/schmitz/
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Джеймс Генрі Шміц (англ. James Henry Schmitz, 15 жовтня 1911, Гамбург — 18 квітня 1981, Лос-Анджелес) — американський письменник-фантаст^[4].

Біографія

Ранні роки

Шміц народився в Гамбурзі^[5], Німецька імперія, в сім'ї американських батьків. Шмітц здобув освіту в Реальній гімназії у Гамбурзі^[6]. Сім'я провела Першу світову війну в США, потім повернулася до Німеччини^[7]. Шміц поїхав до Чикаго в 1930 році, щоб вступити до бізнес-школи, а потім перейшов на заочний курс журналістики. Не змігши знайти роботу через Велику депресію, він повернувся до Німеччини, щоб працювати в компанії свого батька^[8]. Шмітц жив у різних німецьких містах, де працював у International Harvester Company^[6], поки його родина не поїхала незадовго до початку Другої світової війни^[6]^[9].

Під час Другої світової війни Шміц служив аерофотофотографом у Тихому океані для ВПС Сполучених Штатів. Після війни він разом зі своїм шурином керував бізнесом, який виготовляв причепи, доки вони не припинили цей бізнес у 1949 році. Після війни він поселився в Каліфорнії, де прожив до самої смерті.

Творчий доробок

Першою опублікованою розповіддю Шміца став «Зеленолиций» (англ. Greenface)^[10]. У серпні 1943 року ця історія про огидного яйцеподібного монстра, який порушив спокій рибальського табору, вийшла в журналі «Незвідане» (Unknown). Декілька років після цього він не писав, а з 1949 року його фантастичні оповідання один за одним почали з'являтися в журналах.

У 1950-х перебивався випадковою роботою, публікував фантастичні оповідання, які продавалися переважно в журналах Galaxy Science Fiction і Astounding Science-Fiction^[6].

У 1960 році виходить його перша книга — збірка з чотирьох взаємопов'язаних оповідань «Агент Веги» (англ. Agent of Vega), в якій секретні агенти з неймовірними розумовими здібностями борються з ворогами Конфедерації Веги, але популярність письменнику приніс цикл романів та розповідей про федерацію осередку. Дія у яких відбувається у 3500-х роках, Федерація управляється Надурядом, куди входять представники всіх розумних рас населеної Галактики. Підциклом цієї серії є твори про дівчину Телзі Ембердон^[en], які не відповідали стереотипу «діва в біді», типовому для наукової фантастики того часу^[11]. Вона була молодим агентом-телепатом з психологічної розвідки Надуряду. Цикл про Телзі розпочався оповіданням «Новачок» (англ. Novice), що вийшов у червні 1962 року, а сама героїня була аналогом Мауглі з книги Редьярда Кіплінга, тільки жіночої статі. Героїня повістей та оповідань у ранньому дитинстві дізнається, що вона має здібності до телепатії і навіть ксенотелепатії, вона може подумки зв'язуватися з будь-якими розумними істотами.

Найвідомішим^[11] твором письменника став роман Відьми Карреса^[en], який був номінований на премію «Г'юго» за найкращий роман у 1967 році^[12]. У книзі діють три дівчинки-екстрасенси, врятовані капітаном зорельоту від рабства. Сюжет твору виник у письменника в лютому 1949 року із цілком прозової картини, коли Шмітц у вікно побачив чотирьох дівчаток, що чинно йшли вулицею двома парами. Цей пейзаж наштовхнув письменника на роздуми, у результаті з'явилася повість «Відьми Карреса». Редактор Стерлінг Ланьє змусив Шміца переписати повість у роман. Роман, присвячений племінниці письменника, «дуже славній маленькій відьмі під назвою Сільвія Енн Томас», дуже сподобався читачам. Він неодноразово перевидавався і був перекладений на безліч мов. Але видавництво «Chilton» після публікації «Ведьм Карреса» припинило видавати фантастику, тому ідея авторського продовження так і залишилася нездійсненою^[13].

Шмітц помер від застійної легеневої недостатності 18 квітня 1981 року після п'ятитижневого перебування в лікарні в Лос-Анджелесі. У нього залишилася дружина Бетті Мей Чепмен Шмітц.

Посмертні перевидання

Десять років по тому, в 1991 році, вийшла збірка вибраних повістей та оповідань «Найкраще Джеймса Шмітца» за редакцією Марка Олсона. 1997 року Гаррі Ервін організував електронну розсилку в Інтернеті для людей, які цікавляться творчістю Джеймса Шмітца. Одним із таких став видавець Джим Бейн, який почав перевидавати твори улюбленого письменника. Таким чином у видавництві Baen Books вийшло чотиритомне зібрання творів та кілька окремих книг Шміца.

У 2004 році видавництво Baen Books видало продовження «Відьм Карреса», роман Чарівник Карреса^[en], написане Мерседес Лекі, Еріком Флінтом і Дейвом Фріром^[en], у якому фігурують ті ж герої, що й у оригінальному романі. Наступна книга, «Чарівниця Карреса» (англ. The Sorceress of Karres), яку написали Ерік Флінт і Дейв Фрір, вийшла у Simon & Schuster 2010 року і продовжує історію поверненням більшості персонажів^[14]. Третє продовження, «Шаман Карреса» (англ. The Shaman of Karres), яке написали Ерік Флінт та Дейв Фрір, вийшло у видавництві Baen Books 2020 року^[15].