Герма́нські мо́ви (нім.Germanische Sprachen, нід.Germaanse talen, англ.Germanic languages, шотл. Cànanan Gearmailteach, фриз.Germaanske talen, дан.Germanske sprog, ісл.Germönsk tungumál, норв.Germanske språk, фар.Germansk mál, швед.Germanska språk) — група споріднених мов, що належать до індоєвропейської мовної родини. Мови германської групи у спілкуванні використовують понад 550 мільйонів людей. Найпоширеніші з них — англійська та німецька.
Класифікація
Германські мови традиційно поділяються на три підгрупи:
Характерні особливості германських мов порівняно з іншими індоєвропейськими: динамічний наголос на першому (кореневому) складі слова, редукція ненаголошених складів, спільногерманський зсув приголосних, широкий ужиток внутрішньої флексії (аблаута або чергування голосних) як морфологічного засобу (анг. tooth — teeth), 2 відміни прикметників — сильна й слабка тощо.
Для германських мов властиве протиставлення коротких і довгих голосних: в усіх германських мовах, крім шведської, наявні дифтонги (від 3 в німецькій до 26 дифтонгів у фризькій). Кінцевий редукований голосний наявний в усіх германських мовах. Глухі змичні [p], [t], [k], вимовляють з придиханням (крім нідерландської та африкаанса).
До специфічних звукових рис належать міжзубні [θ], [ð] в англійській; альвеолярні [t], [d] в англійській і німецькій, какумінальні[ʈ], [ɖ] у шведській і норвезькій; носові голосні й дифтонги в африкаансі та фризькій; брак змичного [g] в нідерландській і африкаансі; твердий приступ (кнаклаут) в німецькій і нідерландській, змісторозрізняльний музичний наголос у норвезькій і шведській; поштовх (стед) у данській; довгість наголошеного складу (скандинавські мови, крім данської).
Для граматичної будови германських мов властива тенденція до аналітизму, флексія найзбереженіша в ісландській і фарерській. Відмінків: 4 (німецька, ісландська, фарерська) або 2 (крім африкаанса); родів: 3 (німецька, норвезька, ісландська, фарерська, їдиш) або 2 (крім англійської і африкаанса). Артиклі є в усіх германських мовах (крім ісландської, фарерській, де немає неозначеного артикля). Для дієслова істотний спосіб утворення минулого часу: сильні (неправильні) дієслова утворюють його аблаутом, слабкі (правильні) — суфіксом.
Система часів налічує: презенс, претерит, перфект, плюсквамперфект, майбутній І і II, майбутній у минулому І і II. Найбільше часових форм (16) в англійській мові (у тому числі особливі тривалісні форми), найменше (6) в данській та африкаансі. Є категорії стану, способу, особи. Найповніше особові закінчення збереглися в німецькій, ісландській, слабкіше — у нідерландській, фарерській, англійській, фризькій. Порядок слів у простому реченні — переважно SPO (підмет-присудок-додаток); інверсія наявна при емфазі, а також у питальних, спонукальних і підрядних реченнях.
У словнику питому германську основу найповніше зберегла ісландська мова, де майже немає запозичень. Ранні запозичення — з кельтських, латини, грецької; пізні — з латини й французької (останні найчисленніші в англійській). Словник скандинавських мов (крім ісландської) у 14-15 ст. зазнав великого впливу нижньонімецької мови (Ганза).
За останні 300 років германські мови досягли міжнародного поширення і в наш час є державними більш ніж в 70 країнах, зокрема нідерландська — у п'яти, німецька — в шести, а англійська — у п'ятдесяти чотирьох країнах.
Англійська також одна з шести мов Генеральної Асамблеї ООН. Англомовні країни виробляють до 1/3 світової промислової продукції. Англійською мовою написано понад 40 % книжок, які щороку перекладають у світі (перше місце у світі). Щорічні англомовні переклади наукової та художньої літератури виносять до 8 % загальної кількості перекладених назв книжок (третє місце у світі після іспаномовних (14 %) і німецькомовних (10 %) перекладів). Англійська панує в комп'ютерних технологіях, в інтернеті, є найпоширенішою мовою телеграфних агенцій, — усе це зумовлює її провідну роль у новому процесі глобалізації людської культури. Фактично за останні півстоліття англійська стала неофіційною світовою міжнародною мовою.
Найдавніші українські запозичення з германських мов прийшли з мови готів і належать до праслов'янської доби. Від 300-річного перебування готів у Подніпров'ї збереглися такі слова: шати, мито, шолом, меч (за однією з версій), полк, скло, дошка, виноград, бук, редька, осел, кіт, лев, верблюд, шеляг, лихвар, хижа, хлів, хліб, колодязь (за однією з версій), купувати, очевидно — князь. Від вікінгів засвоєні слова: жебрак, стяг, варяг, щогла, пуд, гатка, гатити, скарб, майстер тощо. Значно пізніше зі скандинавських мов запозичено ще фйорд, троль, гейзер, тунгстен.
За тривалий час поширення магдебурзького права в містах України з німецької мови прийшли такі широко вживані слова як: дах, фах, льох, цвях, ланцюг, кавал, пампуха, ґніт, нирка, панчохи, рада, радити, мусити, дякувати, трапити, рятувати, друк, друкувати, малюнок, малювати, ґвалт, ґвалтувати, танцювати, ліхтар, вантаж, кухня, мандри, мандрувати, рахувати, карбувати, шухляда, казарма, шалька, шріт, дратва, дріт, штамп, шлунок, ринок; пізніше — шніцель, гамбургер, ерзац. Через тривале проживання німецьких колоністів в Україні досі трапляються прізвища німецького походження: Нейгауз, Вольгемут, Меєр та ін. Через російське посередництво засвоєно нідерландські слова: шторм, гавань, верф, борт, матрос, каюта, швабра, залп, кран, трос, дамба, брезент, штат, стелаж, манекен, картуз, штахети, лотерея, вафлі, яхта. З фризької мови — фрахт і бак.
Дедалі ширшим потоком до української мови приходять англійські запозичення: футбол, гол, чек, сейф, бізнес, інтерв'ю, труси, джинси, фольклор, вагон, трамвай, вокзал, клуб, кекс. В останні роки — комп'ютер, інтернет, дилер, брокер, менеджер і десятки інших.
Бібліографія
The Germanic Languages / ed. by J. van der Auwera; E. König. 1994.
Harbert, Wayne. The Germanic Languages. Cambridge Language Surveys. Cambridge: Cambridge University Press, 2007.
Haugen, Einar. First Grammatical Treatise. The Earliest Germanic Phonology // Language. 1950, 26 (4): 4–64. JSTOR 522272. doi:10.2307/522272.
