PROFILPELAJAR.COM

Військово-морські сили Грузії
Військово-морські сили Грузії
საქართველოს სამხედრო საზღვაო ძალები; sak'art'velos samkhedro-sazghvao dzalebi
	Емблема військово-морських сил Грузії
На службі	1991 — 2009
Країна	Грузія
Вид	Збройні сили
Тип	військово-морські сили
Війни/битви	Південноосетинська війна; Війна в Абхазії (1992—1993); Війна в Абхазії (1998); Російсько-грузинська війна
Знаки розрізнення
Прапор
	Медіафайли на Вікісховищі

Ця стаття про ВМС Грузії, що існували до 2009 року. Про сучасні морські сили Грузії див. Берегова охорона прикордонної поліції Грузії.

Військово-морські сили Грузії (груз. საქართველოს სამხედრო საზღვაო ძალები) — один з видів збройних сил Грузії, що існував з 1991 до 2009 року. Напередодні війни 2008 року ВМС Грузії налічували 19 кораблів й суден, 531 особа особового складу, 181 з яких були офіцери, 200 сержанти, 114 призовники та 36 цивільних. Проте після значних втрат, яких вони зазнали під час російсько-грузинської війни 2008 року, у 2009 році було прийняте рішення про їх об'єднання й переведення особового складу й вцілілих кораблів до складу берегової охорони й у підпорядкування Міністерству внутрішніх справ.^[1]

Історія

Незважаючи на розташування Грузії на узбережжі Чорного моря й історичний зв'язок з морською торгівлею, вона фактично ніколи не мала скільки-небудь значного флоту. Перша спроба побудови національного військового флоту припадає на недовготривалу незалежність країни, як Грузинська Демократична Республіка від 1918 до 1921 року. ВМС Грузії в той час складалися з флагмана, кількох парусних човнів і кількох буксирів реквізованих у портах під час Громадянської війни в Росії. Радянське вторгнення 1921 року та поразка Грузинської Демократичної Республіки припинили спроби відбудови державності, а Грузія була включена до складу Радянського Союзу. Станом на 1990 рік територіальні води Грузії охоронялися розташованою у Поті 184-ю бригадою берегової охорони Радянського Чорноморського флоту. Менші пункти базування розташовувалися у містах Очамчире, Батумі, Анаклія та Сухумі. Після розпаду СРСР, потійська бригада була повністю виведена з Грузії у 1992 році, залишивши тільки 6 суден. Однак, російські прикордонні війська продовжували патрулювати грузинську берегову лінію до 1998 року.

Після відновлення незалежності

У лютому 1990 року Кабінет міністрів Грузії видав указ про створення спеціальної комісії з проблем будівництва збройних сил. Одна з її груп, на чолі з капітаном Олександром Джавахішвілі^[en], колишнім командиром радянського атомного підводного човна, була відповідальна за побудову військово-морського флоту. Після розпаду СРСР, Грузія, яка на той час не входила до складу СНД, не була включена у процес початкових російсько-українських перемовин щодо розподілу Чорноморського флоту в січні 1992 року. Таким чином, із початком у 1992 році сепаратистської війни у Абхазії, Грузія не мала ефективних військово-морських сил та цілісної системи оборони. За час війни було здійснено тільки дві значні військово-морські операції, які включали евакуацію 173 жінок і дітей з Бічвінти (Піцунда) в серпні 1992 року і знищення табору про-абхазького чеченського польового командира Шаміля Басаєва в Гудауті у квітні 1993 року. 7 липня 1993, день, коли грузинський тральник «Гантіаді» під командою Шукрі Копаліані, патрулюючи поблизу Тамиша, здобув перемогу над декількома абхазькими човнами, відзначався як День ВМС Грузії.

Військово-морське будівництво розпочалося з оснащення риболовних суден зенітними гарматами малих калібрів й кулеметами. У 1996 році Грузія відновила свої вимоги щодо її частини колишнього Радянського Чорноморського флоту й російська відмова виділити Грузії частину колишнього ВМФ СРСР стала ще однією кісткою розбрату в Грузинсько-російських відносинах^[en], які прогресивно погіршувались. На цей раз, Україна підтримала претензії Тбілісі, передавши кілька патрульних катерів ВМС Грузії й розпочавши підготовку грузинських екіпажів, проте не змогла включити в остаточну угоду щодо розподілу флоту питання передачі Грузії кораблів, які раніше базувалися у Поті. Пізніше, решту частини претензій Грузії до Росії було вирішено обміняти на часткове списання боргів за газ.

Грузія була однією з країн-засновників та основних членів Чорноморської військово-морської групи (BLACKSEAFOR).

Пізніше, в 1990-ті роки, Грузія за допомогою країн-членів НАТО, в основному Туреччини й Греції, вдалося створити невеликі військово-морські сили. Проте, протягом свого існування грузинський флот залишався, з усіх боків, найбільш незначним компонентом збройних сил без будь-якої чіткої оперативної доктрини та з нестачею ресурсів необхідних для підтримки безпеки мореплавства або проведення навчальних місій.

Після конфлікту 2008 року між Росією й Грузією, в якому Грузія втратила більшу частину своїх військово-морських сил, було прийнято рішення про об'єднання ВМС Грузії з береговою охороною. З 2009 року було утворено об'єднану Берегову охорону прикордонної поліції Грузії.

Бази

ВМБ Поті, (головна, штаб ВМС)
ВМБ Батумі
пост берегової охорони в селищі Анаклія (Зугрідський муніципалітет) — побудований за допомогою США, містить пункт управління БОХР; РЛС виявлення морських цілей (вартість станції близько 540 тис. доларів США) й трансформаторну підстанцію^[2];
пост берегової охорони в містечку Чакві — побудований за допомогою США, має в собі РЛС (вартість станції близько 600 тис. доларів США)^[2];
пост берегової охорони в Гоніо — введений в експлуатацію в січні 2009 року, побудований за допомогою США, має в собі РЛС виявлення морських цілей (вартість станції близько 500 тис. доларів США)^[2]

Корабельний склад (1992—2008)

Клас	Тип	Бортовий номер	Назва	У складі флоту	Зауваження
артилерійський катер	проєкт 205П	301 («Георгій Торелі»)	Батумі	з 1998 р.	Колишній «ПСКР-629», подарований Україною^[3]. Довгий час перебував на ремонті у Балаклаві. Остаточно виведено зі складу флоту й продано на злам у 2006 р.
ракетний катер	проєкт 206МР	302	Тбілісі	з 30 червня 1996 р.	Колишній катер «Конотоп» ВМС України. Подарований Грузії^[3], знищений 13-14 серпня 2008 р. російськими військами у порту Поті. У 2009 році був придбаний громадянином Туреччини на ім'я Джем Аідемир^[4].
ракетний катер	La Combattante II	303	Діоскурія	з 22 квітня 2004 р.	Подаровано Грецією^[3]. Знищений 13-14 серпня 2008 р. російськими військами у порту Поті. У 2009 році був придбаний громадянином Туреччини на ім'я Джем Аідемир^[4].
сторожовий катер	проєкт 360	101	Цхалтубо	з 1992 р.	Знищений 13-14 серпня 2008 р. російськими військами у проту Поті. У 2009 році був придбаний громадянином Туреччини на ім'я Джем Аідемир^[4].
артилерійський катер	проєкт 368Т	102	Акмета	з 1992 р.	Роззброєний, залишений на сліпі у Поті
сторожовий катер	DILOS	201	Іверія	з лютого 1998 р.	Колишній катер P-267 «Ділос» ВМС Греції. Подаровано Грецією^[3]. Був виведений екіпажем до Батумі в серпні 2008 р.
сторожовий катер	AB-30 «Тюрк»	202	Кутаїсі	з 5 грудня 1998 р.	Подаровано Туреччиною^[3]. Був виведений екіпажем до Батумі в серпні 2008 р.
сторожовий катер	DILOS	203	Местія	з вересня 1999 р.	Колишній рятувальний катер P-269 «Ліндос» ВМС Греції. Подаровано Грецією^[3]. Був виведений екіпажем до Батумі в серпні 2008 р.
малий десантний корабель	проєкт 106К	001	Гурія	з 6 липня 2001 р.	Подаровано Болгарією^[3]. Був виведений екіпажем до Батумі в серпні 2008 р.
малий десантний корабель	проєкт 106К	002	Атія	з 6 липня 2001 р.	Подаровано Болгарією^[3]. Був виведений екіпажем до Батумі в серпні 2008 р.
десантний катер	проєкт 1176 «Акула»		MDK-01	з 1992 р.
десантний катер	проєкт 1176 «Акула»		MDK-02	з 1992 р.
патрульний корабель	сейнер	016	Гантіаді	з 1992 р.	Виведений зі складу ВМС Грузії й переоснащений в гідрографічне судно. Потоплений МРК «Міраж» 10 серпня 2008 року біля узбережжя Абхазії.
сторожовий катер	проєкт 371У	04	Галі (2)	з 1992 р.	Роззброєний, залишений на сліпі у Поті, де був підірваний 13-14 серпня 2008 р. російськими військами.
малий катер	проєкт 1398 «Аист»	10	немає	з 1992 р.	Підірваний 13-14 серпня 2008 р. російською армією на сліпі в Поті.
малий катер	проєкт 1398 «Аист»	12	немає	з 1992 р.	Підірваний 13-14 серпня 2008 р. російською армією на сліпі в Поті.
малий катер	проєкт 1398 «Аист»	14	немає	з 1992 р.	Підірваний 13-14 серпня 2008 р. російською армією на сліпі в Поті.

Примітки

↑ Грузия признала неспособность восстановить военный флот. Архів оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 30 січня 2017.
↑ ^а ^б ^в Justin Matthew Ward. Corps of Engineers builds radar stations on Georgia's Black Sea Coast [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.], офіційний сайт армії США, 7 грудня 2009
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и О военной помощи Грузии со стороны иностранных государств // «Зарубежное военное обозрение», № 6 (735), 2008 г., стр. 94-95
↑ ^а ^б ^в Грузия // «Зарубежное военное обозрение», № 6 (747), 2009.