Партія декларує поєднання національних, демократичних, християнських цінностей, реформаторства, патріотизму, державної солідарності, прав і свобод громадян, побудову конкурентоспроможної держави європейського типу[10]. Виступає за збільшення ролі держави в економіці: жорсткіший контроль над НБУ та монетарною політикою, мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Водночас критики відзначають чимало популістських обіцянок у програмі партії та відсутність прикладів конкретних механізмів, за рахунок яких можна збільшити державні витрати для підвищення соціальних виплат[11][12]. Згідно зі Статутом партії головним обов'язком політичної сили є захист інтересів українського народу в його боротьбі за незалежність України[13].
Передвиборча програма партії соціально спрямована, значна увага приділяється ліберальній та націоналістичній ідеології, є посилання на демократичні цінності та відсутні на комуністичні, має ознаки соціал-демократії[14]. Під час парламентської діяльності партія відстоювала мораторій на продаж сільськогосподарської землі, виступала за підтримку малих фермерських господарств та за зниження тарифів на комунальні послуги[15].
Структура
Найвищий керівний орган первинної організації — загальні збори (конференція).
Територіальні партійні організації — це районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), Кримська республіканська, обласні, Київська міська партійна організація та Севастопольська міська організація. Їх статутні органи обираються делегатами на загальних зборах.
Президія Політичної ради партії — керівний орган партії у період між засіданнями Політичної ради, обирається останньою, терміном на два роки. До її складу входять Голова партії, який очолює Президію, заступники Голови партії, керівник Виконавчого секретаріату та інші члени Політичної ради. Кількісний склад Президії визначає Політрада[16].
Історія
Створення
У 1995 році було засновано Всеукраїнську громадську організацію «Союз миролюбних сил «Батьківщина», під керівництвом ректора ДНУВолодимира Пріснякова[17], котру, на установчому з'їзді, 9 липня 1999 року, було перетворено на політичну партію[18][19]. Зареєстрована Міністерством юстиції України 16 вересня 1999 року. На ІІ з'їзді 18 грудня 1999 року головою партії обрали Юлію Тимошенко.
Після призначення Тимошенко віцепрем'єром в уряді Віктора Ющенка, партія вважалась провладною, її керівники брали участь у парламентській коаліції 2000 року (кардинальна зміна керівництва Верховної Ради). Проте, після арешту Тимошенко, в лютому 2001 року, партія стала опозиційною і приєдналася до акції «Україна без Кучми» та брала участь у створенні Комітету національного порятунку[20].
У лютому 2008 року партію прийнято як спостерігача до Європейської народної партії (ЄНП), найбільшої партійного об'єднання Європи, яке є союзом центристських та християнсько-демократичних партій[31][32][33].
У 2009 році партія висунула Тимошенко кандидатом в президенти, а після її поразки на виборах парламентська коаліція припинила своє існування[34]. Кабмін Тимошенко відправили у відставку. У парламенті була створена коаліція «Стабільність і реформи», до якої увійшли і окремі депутати від БЮТ. Тимошенко оголосила про проведення «великої чистки» в партії.[35]
«Об'єднана опозиція»
Результати виборів 2012 року
У листопаді 2011 року участь блоків політичних партій у парламентських виборах була заборонена[36]. У грудні 2011 року партія «Народна самооборона» об'єдналась з «Батьківщиною»[37][38].
В результаті «Об'єднана опозиція» отримала 62 місця в парламенті (25,55 % голосів) за пропорційною системою і ще 39 з мажоритарних округів. Всього 101 місце (22,67 %) з 450[48]. 12 грудня 2012 року Олександр та Андрій Табалови (батько й син), яких обрали до парламенту від «Фронту змін», не приєдналися до фракції «Батьківщина»[49]. Лідером фракції обраний Яценюк[50].
15 червня 2013 року Тимошенко переобрали головою партії. Головою політради обрано Яценюка.[51] Тоді ж відбулося злиття «Фронту змін»[52] та партії Реформи та порядок шляхом самоліквідації.[53]
22 вересня2014 року Центральна виборча комісія зареєструвала партію «Батьківщина» в загальнонаціональному багатомандатному виборчому окрузі на позачергові вибори Верховної Ради. Комісія виключила зі списку партії 7 громадян через відсутність їхніх заяв про згоду балотуватися депутатами. Всього до списку партії включено 216 кандидатів[55].
Одним із пріоритетів діяльності партії є покращення соціального захисту населення, підвищення соціальних стандартів[63][64][65].
Партія виступає за зниження тарифів на комунальні для населення, вважаючи їх штучно завищеними[66].
21 квітня2015 року Тимошенко ініціювала створення робочої групи щодо перевірки обґрунтованості тарифів на комунальні послуги[67]. 23 травня2016 — за ініціативи партія запустила сайт «Справедливі тарифи», матеріали якого роз'яснюють необхідність встановлення адекватних тарифів на газ для населення[68][69].
Партія виступає за боротьбу з корупцією, зокрема з офшорами[70], незалежність антикорупційних органів[71], виступає проти продажу і приватизації стратегічно важливих для держави об'єктів[72][73][74].
Місцеві вибори 2015
За результатами ЦВК на місцевих виборах 2015 року партія отримала друге місце. Партію у місцевих радах мали представляти 8,016 депутатів, 369 — сільських селищних та міських голів. Партія збільшила свій результат в 2,5 раза в порівнянні з парламентськими виборами 2014 року[75][76][77].
Місцеві вибори 2016—2017
У 2016—2017 роках в Україні відбулися місцеві вибори до об'єднаних територіальних громад (ОТГ). За підсумками 4-х найбільших хвиль місцевих виборів «Батьківщина» посіла перше місце серед політичних партій (за кількістю депутатів, обраних до місцевих рад).
За даними Центральної виборчої комісії України на виборах до місцевих рад 11 грудня 2016 року «Батьківщина» набрала 14,34 % (120 депутатів)[78]; 18 грудня 2016 року — 16,17 % (515 депутатів)[79]; 30 квітня 2017 року — 17,99 % (197 депутатів)[80]; 29 жовтня 2017 року — 20,33 % (901 депутат)[81].
Дострокові парламентські вибори 2019
Результати партії за округами
До передвиборчого списку ВО «Батьківщина» увійшли:
«Батьківщина» набрала 8.18 % голосів та посіла третє місце по багатомандатному виборчому округу[86]. У 18-му одномандатному виборчому окрузі переміг кандидат від «Батьківщини» Олег Мейдич.
Місцеві вибори 2020
За результатами ЦВК партія Тимошенко ВО «Батьківщина», яка отримала 4093 депутатських мандати (12,39 %), стала однією із партії- лідерів на місцевих виборах в Україні[87].
Парламентська діяльність у Верховній Раді IX скликання (2019 — донині)
Фракція ВО «Батьківщина» у Верховній Раді IX скликання налічує 24 депутати. Голова фракції — Юлія Тимошенко, перший заступник — Сергій Соболєв. Фракція створена 29 серпня 2019 року[88].
29 серпня 2019 року Олена Кондратюк була призначена заступницею голови Верховної Ради. За це проголосувало 318 народних депутатів[89].
Першого дня роботи Верховної Ради 9-го скликання фракція «Батьківщина» підтримала законопроєкт про зняття депутатської недоторканності[90].
13 листопада 2019 року, після того, як Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт № 2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», який передбачає скасування мораторію на продаж землі в Україні з 1 жовтня 2020 року, фракція «Батьківщина» перейшла в опозицію до влади.[91]
У парламенті партія виступає проти продажу сільськогосподарської землі[92][93] та стратегічних підприємств[94], підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення.[95]
18 листопада 2019 року лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко звернулася до Конституційного суду України з проханням розглянути подання щодо законопроєкту про «ринок землі»[96].
У листопаді 2020 року партія Тимошенко підтримала всеукраїнську акцію «SaveФОП», зареєструвавши законопроєкт № 3853-2 про спрощення системи оподаткування для малого бізнесу. Тимошенко підписала з громадським рухом «SaveФОП» меморандум про взаємодію та співпрацю[99].
1 березня 2021 року партія «Батьківщина» вимагала внести на розгляд парламенту проєкт закону про заборону імпорту електроенергії з Росії та Білорусії, оскільки це загрожує національній безпеці країни[100].
2 травня 2021 року «Батьківщина» вимагала від президента Володимира Зеленського припинити тиск на органи місцевого самоврядування, зокрема на мера Черкас Анатолія Бондаренка та інших мерів, які продовжують боротися з епідемією[101].
З червня 2021 року партія бере участь у Всеукраїнських народних віч щодо проведення референдуму проти продажу землі сільськогосподарського призначення[102].
У жовтні фракція «Батьківщина» зареєструвала законопроєкт № 4680 щодо направлення на потреби громадян України газу вітчизняного видобутку.[103]
28 вересня 2021 року фракція «Батьківщина» зареєструвала у Верховній Раді проєкт постанови про створення тимчасової слідчої комісії з дослідження діяльності НАК «Нафтогаз України» та розслідування критичної ситуації у сфері тарифоутворення, що склалася внаслідок дій посадових осіб цієї компанії[104].
18 жовтня 2021 року фракція «Батьківщина» оголосила вимогу до влади запровадити надзвичайний стан в енергетиці та запропонувала план невідкладних заходів, які дозволять уникнути кризи та спокійно пройти країні опалювальний сезон[105].
«Батьківщина» не голосувала за призначення головою Верховної Ради представника від «Слуги народу» Руслана Стефанчука[106].
22 листопада 2021 року «Батьківщина» запропонувала ВР утворити Тимчасову слідчу комісію, щоб розслідувати діяльність «Нафтогазу» та встановлені тарифи[107].
27 січня 2022 року Верховна Рада ухвалила постанову, ініційовану народними депутатами з фракції «Батьківщина», про створення Тимчасової слідчої комісії для перевірки фактів можливих корупційних дій, що спричинили значні втрати дохідної частини держбюджету, зокрема внаслідок діяльності НАК «Нафтогаз України». Лідер фракції Тимошенко увійшла до складу цієї ТСК[108].
Батьківщина Молода є молодіжним крилом партії. Її створено 2007 року, вона має осередки в усіх областях України і входить до Міжнародного Союзу Молодих Демократів (IYDV, з 2009 року) та молоді Європейської народної партії (YEPP, з 2011 року). Головою організації є Сергій Митрофанський[109].
↑Мацієвський, Юрій. Витоки популізму у центрально-східній Європі(PDF). 30 с. (укр) . "Іншим чинником популізму є тривала анти-елітарна риторика, яку ВО «Батьківщина» та «Радикальна партія Олега Ляшка» використовують для збереження своєї підтримки. Такий різновид популізму можна назвати соціальним або анти-елітарним, як це робить Т. Кузьо (Kuzio, 2011: 4-5)". Архів оригіналу(PDF) за 25 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 26 червня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
.png)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
