БК Будівельник
Прізвисько	Будка, Будівели, Гладіатори
Ліги	Суперліга
Заснований	1945
Арена	Палац спорту (6850)
Місто	Київ,  Україна
Командні кольори	жовтий та синій
Президент	Богдан Гулямов
Головний тренер	Дмитро Забірченко
Чемпіонство	Чемпіонат СРСР — 1 перемога (1989); Чемпіонат України з баскетболу — 11 перемог (1992 — 1997, 2011, 2013, 2014, 2017, 2023)
Сайт	budivelnyk.ua/index.php
Форма
Домашня На виїзді Альтернативна

Будіве́льник — український баскетбольний клуб з міста Київ, нині виступає в баскетбольній Суперлізі. Команду було створено 1945 року, це найстаріша баскетбольна команда в Україні. Найтитулованіший баскетбольний клуб Суперліги, вони одинадцять разів ставали чемпіонами національної ліги, і ще п'ять разів завойовували Кубок України. Найбільше досягнення в єврокубках — 1/2 фіналу Єврокубку в сезоні 2012/13.

До повномасштабного вторгнення свої виступи в центральних поєдинках ліги та в євротурнірах команда проводила на арені Палацу Спорту, який може вмістити 7,000 глядачів. В сезоні 2023/24 команда виступатиме в залі GymmaxxArena.

• «СКІФ»  — 1945—1962
• «Строітєль»  — 1962—1989
• «Будівельник» з 1989 року

1945 року в Києві на базі Інституту фізкультури була створена команда СКІФ під орудою Володимира Шаблінського^[1]. Протягом 13 років команда, що збирала свій склад переважно зі студентів, виступала в категорії «Б» чемпіонату СРСР, піднявшись в елітний дивізіон у 1958 році, коли колектив виграв чемпіонат України. У 1962 році команда була взята під опіку тресту «Київміськбуд-4»^[2], й отримала сучасну назву «Будівельник». У тому ж році «будівели» вперше піднялися на п'єдестал союзної першості, вирвавши «бронзу» в боротьбі з тбіліським «Динамо» (до речі, володарем Кубку європейських чемпіонів того ж сезону). З того часу клуб практично не покидав першої трійки чемпіонату країни. У той час за «Будівельник» виступали такі майстри як Віталій Ковянов, Альберт Вальтін, Володимир Стремоухов, Микола Погуляй, Вадим Гладун, Леонід Поплавський, Юрій Виставкін, Анатолій Поливода^[3], . Надалі гравці «Будівельника» регулярно викликалися в збірні СРСР.

1974 року, після чергових бронзових медалей, керівництво було змушене піти на серйозну кадрову реформу, й змінити багаторічного головного тренера команди Володимира Шаблінського на Олександра Клименка. Ще за три роки на чолі команди став її колишній гравець Вадим Гладун, котрому в поміч був відряджений Володимир Шаблінський. У тому ж сезоні новий головний тренер втретє привів клуб до срібних нагород.

У 1980-х «Будівельник» залишався найкращою українською командою Союзу. 3 листопада 1981 року команда дебютувала у міжнародних єврокубкових змаганнях у Кубку володарів кубків проти румунського «Динамо» з Бухареста^[4]. Цей період запам'ятався яскравим сузір'ям гравців, котре зібрав в Києві славнозвісний тренер Борис Вдовиченко. Під його керівництвом у «Будівельнику» діяла, мабуть, найкраща зв'язка центрових європейського баскетболу — Олександр Білостінний і Володимир Ткаченко. Поряд з ними грали Олександр Волков і Володимир Рижов, саме Вдовиченко запросив у команду Романа Рижика і Андрія Підковирова. До тріумфального сезону 1988/89 рр. «будівели» встигли ще тричі завоювати срібні і двічі бронзові медалі чемпіонатів СРСР^[5],. Двічі поспіль (у 1981 і 1982 роках) шлях до чемпіонства киянам закривали московські «армійці». Траплялися і провали, як це сталося в сезоні 1987-88 (8-е місце). Це десятиріччя прикметне для «Будівельника» ще й дебютом на євроарені: 1982 року команда стартувала в Кубку Корача . Після цього кияни брали участь в єврокубках практично щорічно.

1987 року керівництво клубу запрошує на тренерський місток Віктора Боженара. Той сезон увінчався для команди черговим третім місцем у першості. Перед наступним чемпіонатом кияни значно підсилили свій склад: у команду з московського ЦСКА повернувся новоспечений олімпійський чемпіон Олександр Волков, з'явились центрові Долгов і Шевченко, форвард Левицький, захисник Євген Мурзін.

Чемпіонат СРСР у сезоні 1988/89 став «золотим» для «Будівельника». У фіналі союзної першості кияни зійшлися з грізним каунаським «Жальгірісом», в якому виблискували славнозвісні Рімантас Куртінайтіс та Арвідас Сабоніс. Перший поєдинок фінальної серії до двох перемог, що відбувся в Києві, окреслив перевагу української команди. Друга зустріч, цього разу на каунаському паркеті, до фінальної сирени тримала в напрузі трибуни. І саме цьому поєдинку довелося стати одним з найскандальніших в історії чемпіонатів СРСР. На останній секунді зустрічі, за рахунку 87:87, Олександр Волков наважився на неймовірний кидок майже з центру майданчика — водночас із фінальною сиреною м'яч залетів у кільце, практично ознаменувавши перше чемпіонство «Будівельника»^[6]. Одначе по-іншому розсудили арбітри зустрічі, які не зарахували чистий кидок Волкова. У призначеному овертаймі литовці перемогли 98:93, що означало продовження «золотої серії». Одначе поданий головним тренером киян протест у Держкомспорт після довгих розслідувань, дискусій та суперечок все ж задовольнили, а «Будівельник» отримав заслужене «золото»^[7] .

Наступний видатний етап в історії «Будівельника» припав на початок 1990-х років, коли столична команда не знала собі рівних у нещодавно організованому баскетбольному чемпіонаті незалежної України. Вже 1991 року команда дебютувала в міжнародних єврокубкових змаганнях, представляючи незалежну державу, проти скромного румунського баскетбольного клубу з передмістя Бухаресту — Динамо Орадя^[8]. Тоді кияни здобули важливу історичну перемогу з просто розгромним рахунком 113:67. Однак гра могла навіть не початися, оскільки через проблеми з системою охолодження в Палаці спорту ФІБА могла заборонити проведення гри. Однак на допомогу прийшло керівництво педінституту, яке надало приміщення. З 1992 по 1997 роки київський клуб був справжнім гегемоном української першості, шість разів поспіль вигравши золоті нагороди. У цей час у складі команди грали такі відомі виконавці як Григорій Хижняк, Леонід Яйло, Олександр Лохманчук, Євген Мурзін, Віталій Потапенко, Ігор Харченко та інші.

Зломити найсильніший клуб України змогли тільки серйозні фінансові проблеми — відтік висококласних гравців зі збіднілого клубу моментально відобразився на його турнірній долі. Починаючи з 1998 року, коли, поступившись у фіналі чемпіонату одеській БІПА-Моді, «Будівельник» взяв «срібло», кияни більше не пробивались в фінали української першості, а іноді навіть не потрапляли до плей-оф. Кілька років клуб існував лише на ентузіазмі окремих гравців та тренерів (зокрема в цей важкий період з командою працював тренер Євген Мурзін, гравці Олександр Лохманчук, В'ячеслав Євстратенко, Леонід Стефанишин та ін.).

Ситуація змінилася в 2006 році, коли на допомогу знаменитому клубові прийшли комерційні структури, й президентом «Будівельника» став Богдан Гулямов. За його ініціативи, у сезоні 2008/09 команда взяла участь у єдиному розіграші чемпіонату Української баскетбольної Ліги. Цей сезон був ознаменований приходом у клуб нової команди менеджерів і відомого литовського спеціаліста Рімантаса Грігаса. Після цих призначень, створивши вдалий симбіоз добротних українських та іноземних гравців, «Будівельник» знову заслужив статус одного з найсильніших клубів країни. У сезоні 2008/09 кияни виграли Кубок УБЛ, ставши другою командою Ліги. З сезону 2009/10 «Будівельник» виступає в об'єднаній українській Суперлізі. У тому сезоні клуб виграв регулярний чемпіонат Суперліги і вийшов до фіналу першості, у вирішальній серії поступившись 2:3 «Азовмашу». А вже за рік, залучивши на тренерський місток іспанського спеціаліста Хосе Марія Беррокаля, «Будівельник» виграв перше з 1997 року національне «золото» — у фінальній серії до 4 перемог з рахунком 4:3 був подоланий БК «Донецьк», що мав перевагу власного майданчика. В тому ж сезоні «будівели» стали першою українською командою, що пробилася до чвертьфіналу Єврокубку УЛЄБ.

Цей результат був перевершений за два роки. Після зміни тренера і невдалого виступу у сезоні 2011/12, з чемпіонського складу зразка 2011 року в «Будівельнику» залишився лише центровий Михайло Анісімов. Натомість влітку 2012 під оруду латиського тренера Айнарса Багатскіса були запрошені досвідчені форварди Артур Дроздов і Дайнюс Шаленга. Разом з досить молодим легіонерським складом кияни спромоглися дістатися півфіналу Єврокубку, у першому раунді плей-офф вибивши «Спартак» (Санкт-Петербург), що вважався фаворитом турніру. В півфіналі український був зупинений іспанським «Більбао». Одночасно в Суперлізі «Будівельник» упевнено виграв регулярний чемпіонат і, у фінальній серії здолавши «Азовмаш» з рахунком 4:3, завоював восьме звання чемпіона України.

Сезон 2013/14 також вийшов для команди успішним. У далеко не найсприятливіших умовах (команда Багатскіса змушена була грати домашні матчі стадії 1/16 і чвертьфіналу в литовському Каунасі), кияни добилися виходу в чвертьфінал Єврокубка в Белграді, де після запеклої боротьби столична команда поступилась правом грати в півфіналі сербській «Црвені Звезді». Проте на внутрішній арені «Будівельнику» знову не було рівних. У лютому 2014 «будівельники», обігравши «Донецьк» вчетверте у своїй історії виграли національний Кубок, а в травні тріумфували вже в чемпіонаті України, здобувши свій дев'ятий титул в чотириматчевій фінальній серії проти «Хіміка». Даріуш Лавринович став найціннішим гравцем Суперліги 2013/14, а захисник команди Яніс Стрелніекс був визнаний кращим захисником чемпіонату.

8 липня 2014 року новим головним тренером команди призначений український фахівець Віталій Черній. 10 вересня стало відомо, що до складу команди приєдналися Олександр Липовий і Дмитро Забірченко. Згодом, на предсезонних зборах команда представила нову форму, виконану у камуфльованому стилі. Свій перший виступи в ній київська команда провела в Клайпеді проти російської команди «Хімки», яким українці поступилися з рахунком 77:102. 9 березня 2015 року команда вдруге у своїй історії стає володарем Кубка України, здолавши у фіналі «БК Дніпро». За підсумками сезону 2014/15 команда посіла третє залікове місце, поступившись «Дніпру» у півфіналі. Чемпіоном став «Хімік». 5 червня 2015 року було Віталій Черній повідомив, що наразі контракт з Будівельником розірвано.

На сезон 2018—2019 БК «Будівельник» Федерація баскетболу не допустила з причини наявності боргів перед гравцями клубу.

7 липня 2022 року тренер Ігорс Міглініекс повідомив, що припинив співпрацю з клубом^[9].

З 2006 року президентом клубу є Богдан Гулямов, один з членів групи Приват^[10]. У зв'язку з початком бойових дій на сході України і від'їзду майже всіх легіонерів і значної частини українських гравців з української Суперліги, вливання в сезоні 2014/15 та 2015/16 суттєво зменшилися.

Після сезону Суперліги 2017/18 фінансування клубу було цілком припинено, і на «Будівельник» накладені санкції з боку ФІБА-Європа у зв'язку зі значною заборгованістю перед колишніми гравцями.

Фанатський рух столичного Будівельника зародився в середині 1990-х років, коли команда ще виступала в спорткомплексі НТУУ-КПІ. Тоді на фан-секторі збиралось від 20 до 50 людей. Багато хто з тодішних фанатів відвідував і матчі футбольного "Динамо" і хокейного "Сокола". Угрупування називало себе Budivelnyk Extrafans.

У кінці 1990-х разом з невдачами клубу рух занепав, хоча хлопці продовжували бути активними як вдома, так і на виїздах. Остаточно він зник в середині 2000-х. Утім, в 2007 році завдяки "свіжій крові" фан-рух "Будівельника" відновився і почав розвиватися з новою якістю - великою банерною лінією, перфомансами.

Найпалкіші прихильники баскетбольного клубу збираються на 6-му секторі в Палаці спорту. На цьому секторі фанати завжди підтримують команду стоячи. Абсолютна більшість прихильників дотримується правих політичних поглядів.

Фанати «Будівельника» підтримують дружні стосунки з уболівальниками «Дніпра». Головне протистояння на внутрішній арені — з «БК Київ» (Київське баскетбольне дербі)^[11] та «БК Донецьком». На міжнародній арені головним суперником є московське «ЦСКА».

Склад Будівельник п о р
Гравці	Тренери
Поз. № Ім'я Зріст Вага ДН (ДД-ММ-РРРР) Звідки Громад. 3.5 !Ф 1 USA ! Апшоу Реджинальд 2.03 м 101 кг 5.0 !Ц 2 USA ! Браун Алек 2.16 м 107 кг 1.5 !З 3 UKR ! Близнюк Богдан 1.98 м 96 кг 5.0 !Ц 4 USA ! Гордон Дрю 2.06 м 111 кг 3.5 !Ф 5 UKR ! Грицак Андрій 2.01 м 100 кг 3.5 !Ф 6 ISR ! Гутман Рон 1.90 м 80 кг 3.5 !Ф 7 UKR ! Доне Карлос 2.00 м 95 кг 3.5 !Ф 8 UKR ! Журавльов Дмитро 2.01 м 99 кг 1.5 !З 9 USA ! Клавел Джиан 1.93 м 84 кг 1.5 !З 10 UKR ! Кобець Олександр 1.97 м 100 кг 1.5 !З 11 UKR ! Кондраков Юрій 1.91 м 84 кг 5.0 !Ц 12 UKR ! Прокопенко Вадим 2.08 м 104 кг 1.5 !З 13 USA ! Стоктон Майкл 1.85 м 81 кг 5.0 !Ц 14 UKR ! Хижняк Платон 2.06 м 95 кг	Головний тренер Ігорс Міглінієкс Помічник(и) тренера Раймондс Міглінієкс Розшифровка (К) Капітан команди Травма Склад Оновлено: 20 вересня 2021

• Чемпіон України 11 (рекорд): 1992, 1993, 1994, 1995, 1996, 1997, 2011, 2013, 2014, 2017, 2023
• Срібний призер чемпіонату України: 1998, 2009 (УБЛ), 2010
• Бронзовий призер чемпіонату України: 1999, 2015

• Кубок України: 1996, 2012, 2014, 2015, 2021
• Кубок УБЛ: 2009

• Чемпіон СРСР: 1989
• Срібний призер чемпіонату СРСР: 1965, 1966, 1977, 1979, 1980, 1981, 1982
• Бронзовий призер чемпіонату СРСР: 1962, 1964, 1970, 1974, 1983, 1984, 1988, 1990

• Фіналіст Кубка СРСР:1969, 1972

• Учасник Єдиної ліги ВТБ сезонів 2011/2012, 2012/2013, 2013/2014.

Гімном клубу є пісня гурту Друга Ріка, що грає в жанрі бритпоп. Гімн написано українською мовою і представлено у лютому 2009 року. Автором слів став вокаліст гурту Валерій Харчишин^[12].

• Офіційний сайт клубу (укр.)(рос.)(англ.)
• Старий сайт клубу (рос.)(англ.)
• Сайт уболівальників клубу [Архівовано 29 серпня 2009 у Wayback Machine.]
• Старий канал клубу на youtube

• Київ. Енциклопедичний довідник. За ред. А. В. Кудрицького. — Київ: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1981 — С. 82
• 30 років чемпіонства «Будівельника»: драматичний із «Жальґірісом» фінал і долі його переможців [Архівовано 25 квітня 2019 у Wayback Machine.]
• Будивельник. Евроистория. Часть 1 (рос.)
• Будивельник. Евроистория. Часть 2 (рос.)
• Будивельник. Евроистория. Часть 3 (рос.)