PROFILPELAJAR.COM

село Броварі
	Вигляд на селоВигляд на село
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Бучацька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61060070060025610
Облікова картка	Броварі
Основні дані
Засноване	XVIII століття
Населення	362
Територія	1,3 км²
Густота населення	278,46 осіб/км²
Поштовий індекс	48467
Телефонний код	+380 3544
Географічні дані
Географічні координати	48°57′54″ пн. ш. 25°27′31″ сх. д. / 48.96500° пн. ш. 25.45861° сх. д.
Водойми	р. Вільховець
Відстань до; районного центру	18 км
Місцева влада
Адреса ради	48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Староста	Курмило Оксана Іванівна[джерело?]
Карта
	Броварі
	Броварі
Мапа
	Броварі у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Броварі.

Броварі́ (пол. Browary^[1]^[2])— село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Підпорядковувалося колишній Язловецькій сільській раді. Населення 362 особи (2001).

Назва

Назва села походить, ймовірно, від роду заняття жителів — броварства.

Географія

Розташоване на берегах річки Вільховець, за 18 км від райцентру. Є колишнім південно-східним передмістям Язловця.

Історія

Перша писемна згадка — початок XVIII ст. Діяли читальня «Просвіти», товариства «Січ», «Луг», споживча і кредитна кооперативи, Народний дім, церковна бібліотека для прихожан (від 1928 року).
За даними «Словника географічного Королівства Польського…», село становило окрему катастральну ґміну.
За часів Австро-Угорщини, обидві католицькі громади села входили до складу своїх парафій в Язловці.

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району^[3].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади^[4].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	361	99.72%
російська	1	0.28%
Усього	362	100%

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610200, розташована у приміщенні клубу.

Результати

зареєстровано 246 виборців, явка 58,13%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 23,94%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 21,13%, за Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — 11,97%.^[6] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 29,58%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 22,54%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 16,20%^[7].

Культура, охорона здоров'я

У селі працює магазин, фельдшерсько-акушерський пункт, клуб.

Пам'ятки

церква Пресвятої Богородиці (1904 року як парафіяльна УГКЦ, тепер ПЦУ)
Народний Дім, збудований 1920 року
капличка (відновлена в 1992 році)
біля церкви встановлена «фігура» Пресвятої Богородиці (1910)
пам'ятні хрести:
- на честь скасування панщини (1991; відновлений),
- поблизу ФАП (коштом родини Струтинських)
- поблизу церкви (фундатор …)
могила Невідомому солдатові Першої світової війни.

Люди

Поширені прізвища — Білас, Вербицький, Дідух, Логуш, Марціновський, Микуляк, Пастушак, Струтинський

Відомі уродженці

Юліян Вербицький (1898—1977) — меценат, громадський діяч, доброволець УГА, після воєн емігрував до Канади; активіст Української стрілецької громади, Української Національної Організції (УНО), надав кошти для фундації Шевченка, філію УНО в Гамільтоні та інші організації українців.^[8]
Марко Галущинський (1880—1918) — церковний діяч, священик УГКЦ, василіянин, доктор філософії і богослов'я, літургіст.
Головчинський Йосип Степанович — голова колгоспу «30-річчя Жовтня» Золото-Потіцького району Тернопільської області. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання.
Семенченко Олеся Анатоліївна (нар. 1979) — українська гандболістка, яка виступає воротаркою в Турецькій жіночій гандбольній суперлізі за «Кастамону Блд. ГСК» та збірну України.
Роман Струтинський (нар. 1949) — політичний та адміністративний діяч^[9].

Галерея

Церква Пресвятої Богородиці
Сільський краєвид
Сільський краєвид

Примітки

↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom I, Варшава, 1880, стор. 383
↑ Zbiór wiadomości do antropologii krajowej, Краків, 1881, стор. 106, 127, 135, 145, 155, 164, 185
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
↑ Волинський Б. Вербицький Юліан // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 244. — ISBN 966-528-197-6.
↑ Басок П. Струтинський Роман Йосипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 600. — ISBN 978-966-528-318-8.

Література

Броварі // Калейдоскоп минулого / Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 494–495.
Германович П., В. Уніят В. Броварі // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 188. — ISBN 966-528-197-6.
Уніят В., Футрин М. Броварі // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 599. — ISBN 978-966-457-228-3.
Browary // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 383. (пол.) — S. 383. (пол.)