Битва біля Цери • Сремський наступ • Битва на Дрині • Битва біля Колубари • Битва на Мораві • Битва на Овчому Полі • Косовська операція • Великий відступ • Бій при Мойковаці • Австро-угорська окупація Сербії • Болгарська окупація Сербії • Топлицьке повстання
Європа Балкани — Італія — Західна Європа — Східна Європа Близький СхідАравія — Кавказ — Синай•Палестина — Месопотамія — Персія — Дарданели Африка Південно-Західна Африка — Тоголенд — Камерун — Східна Африка — Північна Африка Азія • Тихий океан Війна на моріАтлантика — Середземне море —
Битва біля Колубари (16 листопада — 15 грудня 1914 року) — головний бій Першої світової війни на Балканах. Сербські війська змогли розбити 5-у і 6-у армію австрійського фельдцейхмейстера Оскара Потіорека, завдяки чому був звільнений Белград.
Після битви на Дрині сербська армія була змушена відступити на правий берег річки Колубари. Сербська армія мала у своєму складі 250 000 погано екіпірованих солдатів, тоді як австрійські війська чисельністю в 280 000 ні в чому не потребували.
Бачачи безвихідність становища генерал Живоїн Мішич вирішив залишити позиції й відступити до міста Горні Мілановац. Він хотів відкласти неминучий бій, перегрупувати війська і зі свіжими силами розпочати контратаку. Воєвода Радомир Путнік спочатку не схвалив план генерала Мішича, так як це загрожувало втратою Белграда. Однак, дійсність переконала фельдмаршала слідувати планом Мішича.
30 листопада сербські війська залишають Белград. Оскар Потіорек вирішує зім'яти 2-у сербську армію на своєму правому фланзі, і тим самим оголює свої позиції. Фельдцейхмейстер вважав, що ослаблена 1-а сербська армія нічого не буде робити на фронті. Оскар Потіорек не дав військам перепочинок і вони були остаточно виснажені, тоді як серби відпочивали і готувалися до контрнаступу.
Путник віддав наказ про загальний наступ сербської армії 3 грудня 1914 року. Завдяки розтягнутості австро-угорських військ серби один за одним почали розбивати корпуси 6-ї армії, захопивши 5 грудня стратегічну висоту гору Сувобор. Хоча наступ на інших ділянках фронту був не настільки вражаючим, Оскар Потіорек наказав відступити на лівий берег Колубари, щоб організувати масовану атаку на 2-у сербську армію. Подальші атаки і штурми сербських позицій не були успішними. Отримавши підкріплення, серби розгромили 8-й корпус 5-ї армії, чим змусили австро-угорські частини залишити Белград і 15 грудня сербські війська вступили до столиці.
Сербські війська здобули дуже важливу перемогу, так як 10 наступних місяців Сербія не була ареною великих битв. Втрати Сербії за весь 1914 були колосальними — 170 000 солдатів і офіцерів і ніякої надії на допомогу союзників.
Німеччина • (Камерун • Тоголанд • Східна Африка • Південно-Західна Африка) Австро-Угорщина (Угорщина • Хорватія) Османська імперія Болгарія Союзники блоку центральних держав:
Англо-франко-російська угода • Лондонська угода • Угода Сайкса — Піко • Дамаський протокол • 1-й Бухарестський договір • Перемир'я у Фокшанах • 2-й Бухарестський договір • Угода Сен-Жан-де-Мор'єнн • Солунське перемир'я • Комп'єнське перемир'я • Паризька мирна конференція (Договори: Версальський • Сен-Жерменський • Неїський • Тріанонський • Севрський) • Мудроське перемир'я • Перемир'я у Вілла Джусті • Белградське перемир'я • Лозаннський мирний договір
Перша світова війна Історія Війна
Lokasi Pengunjung: 18.116.19.145