и (після «ш», «щ», «ц», «ч»), і (у більшості випадків), ї (після голосних)
Ј ј
J j
[j]
й (напочатку слова і після голосних: ја→я, је→е, ји→и, јо→йо, ју→ю; після приголосних: ја→ья, 'я, је→ьє, ји→ьї, јо→ьйо, ју→ью, ''ю)
К к
K k
[k]
к
Л л
L l
[l]
л
Љ љ
Lj lj
[ʎ]
ль (ља→ля, ље→ле, љи→лі, љо→льо, љу→лю)
М м
M m
[m]
м
Н н
N n
[n]
н
Њ њ
Nj nj
[ɲ]
нь (ња→ня, ње→не, њи→ні, њо→ньо, њу→ню)
О о
O o
[o]
о (ђо→джьо, љо→льо, њо→ньо, јо→йо, ћо→чьо напочатку слова і після голосних, ьйо після приголосних)
П п
P p
[p]
п
Р р
R r
[r]
р
С с
S s
[s]
с
Т т
T t
[t]
т
Ћ ћ
Ć ć
[ʨ]
чь (ћа→чя, ће→чє, ћи→чі, ћо→чьо, ћу→чю)
У у
U u
[u]
у (ђу→джю, љу→лю, њу→ню, ју→[ь]ю, ћу→чю)
Ф ф
F f
[f]
ф
Х х
H h
[x]
х
Ц ц
C c
[ʦ]
ц
Ч ч
Č č
[ʧ]
ч
Џ џ
Dž dž
[ʤ]
дж
Ш ш
Š š
[ʃ]
ш
Паралельно з вуковицею в Сербії і Чорногорії використовується латинський алфавіт «гаєвиця» (див. у правій колонці), який є також хорватським алфавітом.
при транскрипції прізвищ (на відміну від географічних назв) може не бути передано відмінність між м'яким А і твердим Я, а саме, замість правил ђа → джя, ђо → джьо, ђу → джю використовуються ђа → джа, ђо → джо, ђу → джу (Ђукановіћ → Джуканович і т. ін.);
замість јо → йо (після голосних) / ьо (після приголосних) зустрічається і передача јо → е, особливо у випадках з прозорою слов'янської етимологією;
поряд з ља → ля, ље → ле, ња → ня, ње → не зустрічається передача зі вставкою розділового м'якого знака (ља → лья, ље → льє, ња → нья, ње → ньє): Цетиње → Цетинє.
