Може бути як самостійним військовим формуванням, так і структурною частиноюполку, чи більшого з'єднання (дивізії, корпусу, армії). У випадку, коли батальйон входить до складу полку, і таких однотипних батальйонів у полку декілька, йому присвоюється порядковий номер згідно з внутрішньою нумерацією з'єднання — 1-й механізований батальйон, 3-й парашутно-десантний батальйон.
Коли батальйон входить до складу з'єднання або об'єднання — він отримує статус окремої
військової частини. І у його повній назві присутній прикметник «окремий». Приклад — 783-й окремий розвідувальний батальйон (військова частина № 53336)[2].
Бригада у ЗС СРСР/ЗС Росії/ЗС України/ЗС Білорусі може бути, у залежності від конкретного випадку, або з'єднанням, або військовою частиною. У першому випадку батальйони, що входять до його складу, іменуються окремими — наприклад, 200-та окрема мотострілецька бригада або 58-ма окрема автомобільна бригада[ru]. У другому випадку батальйони, що складають бригаду, мають внутрішню нумерацію без прикметника окремий, наприклад, 56-та окрема десантно-штурмова бригада або 19-та окрема мотострілецька бригада. Тимчасово сформований батальйон, військовослужбовці якого зібрані для вирішення будь-якої задачі з різних підрозділів полку/бригади або з різних частин, називається зведеним батальйоном.
На базі батальйону можуть також утворюватися тимчасові військові формування, що отримали назву батальйонних тактичних груп (БТГ) ~600-900 військових. Такі формування розглядаються як важливий засіб ведення бойових дій на період до 2035 року[3]. Вони створюються, як правило, у складі механізованого (танкового) батальйону, посиленого танковою (механізованою) ротою, артилерійським дивізіоном (батареєю), інженерно-саперною ротою (взводом), розвідувальним взводом та іншими підрозділами.[4]
Історія
Спочатку термін батальйон означав чверть баталії (шикування пікінерівквадратом 100×100, що утворює «ліс пік»), який поділений на чотири менших квадрати з метою зменшення втрат від артилерії. Їхній склад був непостійний (від 1 до 10 тис. бійців).
В Україні підрозділи рівня батальйону традиційно називалися куренями. Курінь був основною бойовою одиницею УГА і ділився на 4 сотні. Наддніпрянські курені мали по 3 стрілецькі сотні та 1 кулеметну. В УПА тактичною військовою одиницею також вважався курінь, який нараховував 3-4 бойові сотні та потрібні технічні частини.
НАТО визначає батальйон як одиницю "більшу за роту, але меншу за полк", а також таку, що "складається з двох або більше рот, батарей, взводів чи співмірних їм формувань, разом зі штабом" [5] Стандартний символ НАТО для позначення батальйону містить пару вертикальних ліній ( || ), розміщених над символом типу підрозділу.[5]
Різні члени НАТО можуть використовувати різні назви та розміри для військових з'єднань цієї формації.
Найменування для батальйону в різних країнах-членах НАТО
Основною тактичною одиницею Української галицької армії був стрілецький курінь. Всього їх нараховувалося 50, і саме з них у ході реорганізації війська складали групи, полки і бригади. Курінь (за австрійською схемою) нараховував 4 стрілецькі сотні (по 3 стрілецькі та 1 скорострільна чети) і скорострільну (кулеметну) сотню.[25]
У Збройних силах України механізований та танковий батальйони є основними загальновійськовими тактичними підрозділами, які, взаємодіючи між собою, з підрозділами артилерії та інших родів військ і спеціальних військ, виконують основне завдання безпосереднього ураження противника в ближньому бою.
Механізований (танковий) батальйон входить зазвичай до складу механізованої (танкової) бригади.
У механізованих військах існують механізовані батальйони на БТР і на БМП. Організаційна структура механізованого батальйону на БТР в загальному аналогічна структурі батальйону на БМП, лише додається протитанковий взвод:
Командування батальйону
Штаб
3 механізовані роти
Мінометна батарея
Протитанковий взвод (тільки для батальйонів на БТР)
Гранатометний взвод
Зенітний ракетний взвод
Розвідувальний взвод
Інженерно-саперний взвод
Вузол зв'язку
Рота забезпечення
Медичний пункт
Всього в механізованому батальйоні на БМП: 453 осіб, 34 БМП, 6 мінометів (120-мм), 6 гранатометів АГС-17, 33 гранатомети РПГ-7, 2 командирські БМП, 21 автомобіль, 30 радіостанцій.
Всього в механізованому батальйоні на БТР: 545 осіб, 47 БТР, 6 мінометів (120-мм), 6 ПТРК Фагот, 9 ПТРК Метис, 3 гранатомети СПГ-9, 33 гранатомети РПГ-7, 2 командирські БТР, 22 автомобілі, 34 радіостанції.
Значно могло відрізнятися озброєння мінометної батареї. За штатом це були 6 82-мм мінометів 2Б14-1 «Піднос» та 3 82-мм автоматичні міномети 2Б9 «Волошка». Але найкращі батальйони оснащували 120-мм мінометами 2С12 «Сани», чи навіть самохідними артилерійськими установками 2С9 «Нона-С».
На рубежі 90-х взводи матеріального забезпечення і технічного обслуговування зведені в один взвод забезпечення.
Танковий батальйон
Структура танкового батальйону була аналогічною для мотострілецьких і танкових полків, проте у мотострілецьких полках батальйон був посиленим з чотирма танками у взводі замість трьох.
Управління і штаб (9 чол.)
3 танкові роти (42 чол., 13 танків)
Взвод зв'язку (11 чол., 2 БМП)
Взвод забезпечення (25 чол.)
Медичний пункт (6 чол.)
Всього в танковому батальйоні мотострілецького полку 177 чоловік, 40 танків, 2 БМП, в танковому батальйоні танкового полку: 144 чоловіки, 31 танк, 2 БМП.[28]
Розвідувальний батальйон
Розвідувальні батальйони входили до складу мотострілкових і танкових дивізій як окремі частини і складались з:
Управління і штаб
2 розвідувальні роти
Розвідувально-десантна рота
Рота радіоперехоплення
Взвод розвідки спостереженням
Взвод зв'язку
Ремонтний взвод
Взвод матеріального забезпечення
Медичний пункт
Всього в розвідувальному батальйоні: 340 чоловік, 6 танків, 21 БМП, 3 БРМ, 3 БТР, 3 МТ-ЛБ.
Інженерно-саперний батальйон
Інженерно-саперні батальйони входили до складу мотострілкових і танкових дивізій як окремі частини і складались з:
Управління і штаб
Інженерно-саперна рота
Інженерно-дорожня рота
Інженерно-технічна рота
Понтонна рота
Взвод інженерної розвідки
Взвод матеріально-технічного забезпечення.
Батальйон налічував 395 чоловік особового складу.[28]
↑Моісеєв, Михайло (1990). Советская Военная Энциклопедия в 8-ми томах (2-е издание). Т. Том 2. статья «Батальон». М.: Военное Издательство. с. 404. ISBN5-203-00298-3.