Станом на 1991 рік баскетболом в Україні займалося близько 800 тисяч осіб[3].
Історія
У складі імперій
Баскетбол на території сучасної України почав з'являтись на початку ХХ століття. За даними газети «Слово польське» у червні 1909 року у Львові, який тоді входив до складу Австро-Угорщини, пройшли показові баскетбольні матчі в рамках відкриття Парку товариства рухливих ігор та розваг. Ігри відбулися на трав'яному полі. Кільця були прикріплені до палиці, вбитої в землю, а для гри використовувався футбольний м'яч. На поле львівського поля тоді вийшли шість команд, які представляли українські та польські жіночі гімназії[4]. У Російській імперії в Одесі було проведено кубок товариства «Маяк» 1910 року, де виступило відразу шість баскетбольних команд[5] .
Радянський період
1921 року в Чернігові з'явилися команди «Вікторія» та «Зірка». Влітку того ж року у міському саду пройшли перші показові ігри. Наступного року в Чернігові було створено власну лігу, яка об'єднала шість команд[4]. На ІІ Всеукраїнській спартакіаді 1924 року в Харкові був розіграний баскетбольний турнір серед чоловіків, де перемогу над господарями здобули гості з Чернігова (14:12)[6].
1923 року правила гри в баскетбол були уніфіковані і опубліковані в «Віснику фізичної культури». 1925 року правила гри у баскетбол затвердив Всеукраїнський спортивно-технічний комітет та організував в Одесі змагання за участю шести чоловічих та двох жіночих команд. На Всесоюзній спартакіаді 1928 року в Москві збірна України дійшла до фіналу, де поступилася збірній Москви[5].
Вперше жіночий чемпіонат Української РСР було проведено 1937 року. У ньому взяло участь 20 команд, а найсильнішою у турнірі, що проводився за олімпійською системою, стало київське «Динамо»[4]. У жіночому чемпіонаті СРСР виступали такі клуби як «Динамо» (Київ), «Сталь» (Дніпродзержинськ), «Буревісник» (Одеса), «Спартак» (Сімферополь), «Медіна» (Донецьк) та ДБК (Львів). Киянки двічі (у 1949 та 1991 роках) ставали переможцями турніру[7].
Найкращим результатом української команди на міжнародному рівні за радянських часів є вихід до півфіналу Європейського кубка володарів кубків у сезоні 1981/82 київського «Будівельника», який поступився на цьому етапі майбутньому переможцю — югославській «Цибоні». Жіноча команда «Динамо» вигравала Кубок Ронкетті в 1988 році і доходила до фіналу Кубка чемпіонів у 1992 році, поступившись у вирішальному матчі іспанській «Валенсії»[8].
Перший баскетбольний чемпіонат незалежної України відбувся 1992 року. У чоловічому змаганні зіграло 8 команд, а в жіночому — 7. Вже наступного сезону кількість чоловічих команд було збільшено до 36, а жіночих до 18. Такий стан справ зберігався і в наступних двох розіграшах. Починаючи з п'ятого сезону змагання у жінок поділялися на дві окремі ліги — вищу та першу ліги. У чоловічому чемпіонаті були створені найвища, перша та друга ліги[5].
З 2002 року розігрується Всеукраїнська юнацька баскетбольна ліга, де у першому розіграші зіграло 27 команд. З ініціативи федерації у 2005 році з'явилася Аматорська ліга, а в 2006 році — Студентська ліга[5]. Найсильнішими чоловічими командами на початок 2010-х років були «Азовмаш» та «Донецьк», де власники команд могли платити зарплату гравцям у розмірі близько 400 тисяч доларів на рік[10]. До півфіналу Кубка Ронкетті двічі доходила запорізька «Козачка-ЗАлК» у 2000 та 2001 роках. Кубок виклику ФІБА вигравали чоловічі команди «Київ» та «Азовмаш» у 2005 та 2007 роках. На стадії півфіналу в рамках Кубка Європи зупинялися «Будівельник» (2012/13) та «Прометей» (2022/23)[8].
Україна у 2013 році приймала чемпіонат Європи серед баскетболістів до 16 років[11]. У 2011 році Україна отримала право провести Євробаскет-2015[12], проте через Євромайдан і російсько-українську війну, що почалася, турнір в Україні не відбувся[13]. Надалі влада України відмовилася від проведення наступного чемпіонату 2017 року[14].
У 2008 році в українському баскетболі стався розкол, внаслідок якого від Федерації баскетболу України відокремилося ряд клубів, які у 2009 році проводили власну Українську баскетбольну лігу[15][16]. Влітку 2009 року конфлікт був врегульований і клуби повернулися виступати в Суперлігу під егідою ФБУ[17].
У 2022 році найсильніша українська команда «Прометей» з Дніпропетровської області відмовилася брати участь у Суперлізі через вимогу сплатити внесок у розмірі 4,5 мільйона гривень, тоді як для інших команд внесок дорівнював 40 тисячам гривень[18]. Керівництво «Прометея» заявило команду до Латвійсько-естонської баскетбольної ліги, де український клуб у сезоні 2022/23 став переможцем[19].
Через російське вторгнення низку клубів жіночого чемпіонату було розформовано, а загальний рівень турніру впав. Переможцем сезону 2022/23 стали баскетболістки «Франківська», які мали у складі дівчаток 13-річного віку[20].
Арени
Станом на 1991 рік в Україні було 29 тисяч баскетбольних майданчиків[3]. Наймісткішою ареною для баскетбольних матчів є Палац спорту у Києві, який може прийняти близько 6800 глядачів. У 2000-х роках було збудовано криті арени в Харкові (палац «Локомотив»), Маріуполі («Азовмаш») та Південному Одеській області (СК «Олімп»)[21]. Під час російського вторгнення була зруйнована арена «Азовмаш» у Маріуполі[22].
Популяризація різновиду баскетболу за участю лише трьох гравців розпочалася у 2006 році зі створення власної федерації, яка отримала назву «Федерація вуличного баскетболу», а надалі «Федерація баскетболу 3х3 України» (скорочено — «ФБУ3х3»). 2013 року відбулося близько 200 турнірів за правилами «3×3». Чоловіча збірна України 3×3 брала участь у чемпіонаті світу та Кубку європейських чемпіонів. Жіноча команда здобувала бронзові медалі на чемпіонаті Європи 2017 року[5].
Станом на 2019 рік чоловіча збірна 3×3 посідала у світовому рейтингу 12 місце, а жіноча — 8 місце[5].
