PROFILPELAJAR.COM

Характеристики кратера
Аполлоній
	Світлина зонда Lunar Orbiter - IV
Координати	4°31′ пн. ш. 60°58′ сх. д. / 4.51° пн. ш. 60.96° сх. д.
Діаметр	50,7 км
Довгота ранкового; термінатора	299°
Епонім	Аполлоній Перзький
	Аполлоній

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Аполлоній.

Не плутати з кратером Аполлон.

Кра́тер Аполло́ній (лат. Apollonius) — стародавній метеоритний кратер на північно-східній межі Затоки Успіху Моря Достатку на видимому боці Місяця. Названу присвоєно на честь древньогрецького математика, одного з трьох великих геометрів античності, Аполлонія Перзького (262—190 до н. е.) й затверджено назву Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році. Кратер утворився в нектарському періоді^[1].

Опис кратера

Найближчими сусідами кратера є маленькі кратери Бомбеллі^[en] і Картан на заході, кратер Делі^[en] на північному заході, великий кратер Фірмік на північному сході, кратери Таунлі^[en] і Пті^[en] на південному сході; кратер Кондон^[en] на півдні. На південний схід від кратера знаходиться Море Піни^[2]. Західніше від кратера розташовуються борозни Аполлонія. Селенографічні координати центру кратера 4°31′ пн. ш. 60°58′ сх. д. / 4.51° пн. ш. 60.96° сх. д. / 4.51; 60.96, діаметр 50,66 км^[3], глибина 2,75 км^[4].

Вал кратера перекритий численними невеликими кратерами. Висота валу над навколишньою місцевістю становить 150 м^[1]. Дно чаші кратера рівне, заповнене лавою; не має помітних структур, за виключенням декількох дрібних кратерів; характеризується низьким альбедо. Об'єм кратера становить приблизно 2300 км³^[1].

Сателітні кратери

Аполлоній^[3]	Координати	Діаметр, км
A	4°49′ пн. ш. 56°51′ сх. д. / 4.82° пн. ш. 56.85° сх. д. / 4.82; 56.85 (Аполлоній A)	24,6
B	5°52′ пн. ш. 57°36′ сх. д. / 5.87° пн. ш. 57.6° сх. д. / 5.87; 57.6 (Аполлоній B)	31,2
E	4°20′ пн. ш. 61°52′ сх. д. / 4.34° пн. ш. 61.86° сх. д. / 4.34; 61.86 (Аполлоній E)	16,6
F	5°36′ пн. ш. 59°56′ сх. д. / 5.6° пн. ш. 59.94° сх. д. / 5.6; 59.94 (Аполлоній F)	14,7
H	3°26′ пн. ш. 59°31′ сх. д. / 3.43° пн. ш. 59.51° сх. д. / 3.43; 59.51 (Аполлоній H)	19,0
J	4°38′ пн. ш. 57°29′ сх. д. / 4.63° пн. ш. 57.48° сх. д. / 4.63; 57.48 (Аполлоній J)	11,7
L	6°28′ пн. ш. 54°34′ сх. д. / 6.47° пн. ш. 54.57° сх. д. / 6.47; 54.57 (Аполлоній L)	10,1
M	4°44′ пн. ш. 61°46′ сх. д. / 4.73° пн. ш. 61.77° сх. д. / 4.73; 61.77 (Аполлоній M)	9,5
N	4°45′ пн. ш. 63°46′ сх. д. / 4.75° пн. ш. 63.77° сх. д. / 4.75; 63.77 (Аполлоній N)	10,8
S	1°16′ пн. ш. 62°35′ сх. д. / 1.26° пн. ш. 62.58° сх. д. / 1.26; 62.58 (Аполлоній S)	16,2
U	4°53′ пн. ш. 59°52′ сх. д. / 4.89° пн. ш. 59.87° сх. д. / 4.89; 59.87 (Аполлоній U)	8,4
V	4°23′ пн. ш. 58°13′ сх. д. / 4.39° пн. ш. 58.22° сх. д. / 4.39; 58.22 (Аполлоній V)	15,0
X	6°54′ пн. ш. 58°11′ сх. д. / 6.9° пн. ш. 58.18° сх. д. / 6.9; 58.18 (Аполлоній X)	29,0
Y	4°53′ пн. ш. 62°36′ сх. д. / 4.88° пн. ш. 62.6° сх. д. / 4.88; 62.6 (Аполлоній Y)	8,7

Сателітний кратер Аполлоній F (праворуч). Ліворуч кратер Делі^[en]. Світлина зонда Lunar Orbiter - IV
Сателітний кратер Аполлоній N. Світлина зонда Lunar Reconnaissance Orbiter

Кратер Аполлоній С у 1976 році перейменовано на кратер Амегіно^[en].
Кратер Аполлоній D в 1976 році перейменовано на кратер Картан.
Кратер Аполлоній G в 1976 році перейменовано на кратер Таунлі^[en].
Кратер Аполлоній K в 1973 році перейменовано на кратер Аббот.
Кратер Аполлоній P в 1973 році перейменовано на кратер Делі^[en].
Кратер Аполлоній T в 1976 році перейменовано на кратер Бомбеллі^[en].
Кратер Аполлоній W в 1976 році перейменовано на кратер Пті^[en].
Кратер Аполлоній N є кратером з двома концентричними валами.
Кратер Аполлоній W належить до числа кратерів, у яких зареєстровані температурні аномалії під час затемнень. Пояснюється це тим, що подібні кратери мають невеликий вік і скелі не встигли покритись реголітом, що здійснює термоізоляційну дію.
Кратери Аполлоній B і Аполлоній L внесені Асоціацією місячної і планетарної астрономії (ALPO) до списку кратерів з темними радіальними смугами на внутрішньому схилі^[5].

Місця посадок космічних апаратів

Приблизно 45 км на південний захід від сателітного кратера Аполлоній A, у точці з селенографічними координатами 3°34′ пн. ш. 56°30′ сх. д., 11 вересня 1971 року розбилася радянська автоматична міжпланетна станція «Луна-18».
Приблизно 10 км на північний захід від сателітного кратера Аполлоній C, у точці з селенографічними координатами 3°32′ пн. ш. 56°33′ сх. д., 21 лютого 1972 року здійснила успішну посадку радянська автоматична міжпланетна станція «Луна-20», а 22 лютого 1972 року стартувала її злітна ступінь, що доставила на Землю зразки місячного ґрунту.