Через офіційну заборону ширше знаний лише з середини 1960-х; справив значний вплив на сучасну українську поезію; філософська лірика, релігійні, космічні мотиви, відгомін лемківського фольклору і язичницької символіки; впливи Омара Хаяма, Волта Вітмена; прозові твори; переклади; статті літературно-критичного і теоретико-літературного характерів.
Життєпис
Народився на Лемківщині у родині греко-католицького священика Василя Антонича. Справжнє прізвище батька було Кіт, яке родина змінила перед народженням єдиного сина. Мати майбутнього письменника — Ольга Волошинович — походила із села Липовець Сяноцького повіту.
Початкову освіту майбутній поет здобував під наглядом приватної вчительки.
Коли у 1919 році Олександра Волошиновича — дядька Богдана-Ігоря — за заклик до об'єднання польської і словацької часток Лемківщини режим Ю. Пілсудського засудив заочно до кари смерті, родина Антоничів з десятилітнім сином проживала певний час на Пряшівщині у Межилабірцях і Михайлівцях.
Упродовж 1920–1928 навчався у гімназії гуманітарного типу імені Королеви Софії у Сяноку. «На цілу Лемківщину це була одинока гімназія, де вчили також і української» (Михайло Кудлик, однокласник Антонича). Тут викладали, зокрема, проф. Володимир Чайківський, проф. Лев Ґец. З першого і до останнього класу Антонич відзначався як найкращий учень.
Із середини 1920-х років батьки Богдана-Ігоря Антонича жили у селі Бортятин (тепер — Мостиського району Львівської області), де отець Василь був місцевим парохом. Б.-І. Антонич часто приїжджав сюди, тут написав низку своїх творів.
Протягом 1928–1933 років Антонич — студент Львівського університету ім. Яна Казимира, де навчався на філософському факультеті (спеціальність — польська філологія). Серед викладачів Антонича були літературознавці В. А. Брухнальський, Є. Кухарський, славіст В. Ташицький, філософ К. Твардовський, мовознавець Є. Курилович та ін. Антонич брав активну участь у роботі семінарів професорів Г. К. Ґертнера (польська мова), Ю. Кляйнера (польська література) та Я. Янова (українська мова та література), під їхнім керівництвом писав наукові роботи.
У 1934 році одержав диплом магістра філософії. Та навіть для високоосвіченого українця у тодішній Польщі державної роботи не було, тож поет заробляв пером. Друкував у журналах і газетах вірші, статті про літературу і мистецтво.
Гурток студентів-україністів у Львові, червень 1931 р. 2 ряд знизу, перший зліва — Богдан-Ігор Антонич, поряд — Ірина Пеленська, посередині — лектор Йосип Федорович Шемлей.
Ще під час навчання в університеті Антонич пристрасно включився у літературне та громадське життя Львова, був членом гуртка студентів-україністів при Науковій секції Товариства прихильників освіти, наполегливо почав вивчати нюанси української мови, вчитуючись не тільки в словники та граматично-лінгвістичні підручники, але також у твори поетів Радянської України.
Перший свій вірш поет опублікував 1931 року в пластовому журналі «Вогні». Потім він розміщував поезії у багатьох періодичних виданнях. Незважаючи на велику поетичну творчість і важкий процес засвоєння літературної мови, поет все-таки знаходив час на працю у інших жанрах та на публіцистику. Він виступав з доповідями про українську та чужу літератури; робив переклади; писав рецензії; публікував сатиричні фейлетони та пародії, у яких виявив гостру дотепність. Вів літературну хроніку у часописі «Дажбог».
Крім того, він випробовував свої сили у прозі та драматургії. Залишилася незакінчена новела «Три мандоліни» та великий фрагмент повісті, що мала називатися «На другому березі». Він склав лібрето до опери «Довбуш», що її мав написати Антін Рудницький.
Проводив редакторську діяльність, деякий час редагував журнал «Дажбог» і разом з Володимиром Гаврилюком журнал «Карби». Антонич також малював, грав на скрипці і компонував музику, мріяв бути композитором. Ці галузі мистецтва, особливо малярство, дуже сильно вплинули на його лірику.
За спогадами сучасників, був короткозорим, невисокого зросту, темне волосся зачісував наверх, одягався елегантно, по моді.
Помер Антонич на двадцять восьмому році життя. Після перенесеного апендициту та наступного запалення легень перевтомлене довгою і високою гарячкою серце не витримало. Похований у Львові на Янівському цвинтарі, поле № 4[5].
Характеристика творчості
Уже у роки студентства Б.-І. Антонич стає відомим поетом. У 1931 р. у бібліотеці журналу «Дажбог» побачила світ перша збірка віршів — «Привітання життя», у якій молодий поет потужно заявив про себе як своєрідний новаторський талант; далі ще дві: «Три перстені» (1934) та «Книга Лева» (1936). По смерті Антонича з рукописної спадщини поета видано дві книжки — «Зелена Євангелія» (1938) та «Ротації» (1938). Перша присвячена темі єдності всього (живого й неживого) на Землі, друга — урбаністичній тематиці.
Творчість Б.-І. Антонича визначається міфософічним ставленням до природи, сповнена образами лемківського язичництва, філософським осмисленням біосу, закони якого «однакові для всіх», вражає розмаїттям несподіваних зорових, кольорових, та звукових образів, багатством несподіваних живописних і музичних асоціацій, художнім сприйняттям світу крізь призму музики. Вона знаменує вершинні здобутки світової модерної поезії.
"Антонич з моцартівською філігранністю зумів поєднати правічну міфологію Лемківщини і дух модерного європейського міста. Із зачарування від його поезії народився і буде народжуватись не один український поет".
Після приєднання Західної України до УРСР Антонич, як «аполітичний поет-містик», був заборонений. Усі матеріали зберігалися у спецфондах, доступу до яких не було, тому в Україні поет був невідомий. У 1963 р. у Польщі за ліберального уряду Товариство українців випускало українську газету «Наше слово», де публікувалися й вірші Антонича, саме з цієї газети представники львівської інтелігенції відкрили для себе творчість поета. У 1964 р. представники клубу творчої молоді«Пролісок» зробили літературний вечір Антонича, з якого почалось відкриття його поезії у підрадянській Україні. За межами УРСР першим упорядкував і видав зібрання творів Антонича «Перстені молодості» у 1966 р. Мікулаш Неврлий у Пряшеві. Наступне видання вийшло у 1967 році у Нью–Йорку під редакцією Святослава Гординського і Богдана Рубчака. У європейський контекст Антонича вперше ввів Александар Флакер із Хорватії. У компаративістській статті «Велика подорож» він досліджував мотив подорожі в польських, російських, сербських, хорватських поетів. Україніст Орест Зілинський із Праги перший поставив питання про «другу дійсність» поезії Антонича, порушив проблему поета як міфотворця. Так Антонич увійшов у свідомість як поет європейського формату. Творчість Антонича справила значний вплив на українську поезію другої половини ХХ ст. Його вірші перекладені багатьма мовами.
Б.- І.Антонич збагатив українську літературу монументальними образами космосу, океанічних стихій, картинами, у яких поєднані реалістичні й фантастичні мотиви, філософською лірикою, прославлянням матерії і слова, законів біосу й мистецтва, які спільно творять людину. Творчість Антонича суголосна з поезією В. Вітмена, Е. Верхарна, П. Тичини. «Сонячна» гуманність, оригінальна художня система, багатозначна метафора ставлять поезію Антонича на світовий рівень поетичного мистецтва.
20 листопада2016 року на вул. Городоцькій, у сквері навпроти будинку, де мешкав Богдан-Ігор Антонич, за сприяння Львівської міської ради відбулася церемонія відкриття пам'ятника Богдану-Ігорю Антоничу. Пам'ятник виконаний за проєктом скульптора Володимира Одрехівського та архітекторів Дениса Белюха, Олександри Лібич, Олександра Матушкова. Львівський пам'ятник Богдану-Ігореві Антоничу став першим пам'ятником поетові в Україні[7].
Його іменем названий Комплекс загальноосвітніх шкіл № 4 у м. Лігниця, до складу якого входять IV загальноосвітній ліцей з українською мовою навчання та початкова школа № 5[8].
У Львові в будинку на вул. Остроградських, 1 міститься Львівська загальноосвітня санаторна школа-інтернат № 1 I—III ступенів ім. Б. - І. Антонича[9].
На початку 2018 року у «Видавництві Старого Лева» вийшла друком нова абетка-енциклопедія «Антонич від А до Я» за редакцією Данила Ільницького, Людмили та Володимира Стецьковичів. Презентація книги відбулася 1 лютого того ж року у книгарні «Є», що на Хрещатику в Києві[10].
Юрій Андрухович згадує пана Антонича у своєму романі «Дванадцять обручів», де зображає його як антисоціальну особу: він п'є горілку, ходить по борделях та є коханцем дружини померлого брата своєї матері. Андрухович пише роман, базуючись на «спогадах Ярослава Курдидика». Насправді це вигадана письменником історія, яка не має жодного стосунку до Антонича. Микола Ільницький пояснює такий опис як літературну провокацію з боку Андруховича з метою епатажу[11].
Володимир Ласовський у статті «Два обличчя Антонича» описує характер поета: «Він ішов увечері і притулявся до стін, щоб нікого не зачепити. Але як митець, як художник був дуже принциповий і не відступав від своїх поглядів»[11].
Поезію Антонича «Народився Бог на санях» виконують як відому колядку, яку на музику поклав український бандурист Василь Жданкін[12].
Антонич Б. І. Перстені молодості: До тридцятиліття від смерті поета (1909—1937) / Підгот. текстів, упоряд., приміт. та критико-біогр. нарис М. Неверлі. — Пряшів: Слов. пед. вид-во в Братіславі. Відділ укр. літератури в Пряшеві, 1966. — 371 с.
Антонич Б. І.Зібрані твори [Архівовано 17 травня 2021 у Wayback Machine.] / Зредагували С. Гординський і Б. Рубчак. — Нью-Йорк, Вінніпеґ: Слово. Об'єднання Українських Письменників в Екзилі, 1967. — 400 с.
Антонич Б.-І. Пісня про незнищенність матерії: Поезії / Упоряд., вступ. стаття і примітки Д. Павличка. — Київ: Рад. письменник, 1967. — 451 с.
Антонич Б.-І.Поезії [Архівовано 17 травня 2021 у Wayback Machine.] / Редкол.: В. В. Біленко та ін.; Вступ ст. М. М. Ільницького; Упорядкування, примітки і словник Д. В. Павличка. — Київ: Рад. письменник, 1989. — 454 с. — (Б-ка поета).
Антонич Б.-І. Твори / Ред.-упоряд. М. Москаленко; упоряд. Л. Головата; авт. передм. М. Новикова. — Київ: Дніпро, 1998. — 591 с.
Антонич Б.-І. Велика гармонія: (Модерністична поезія XX ст.): Для ст. шк. віку / Упоряд., передм., прим. Д. В. Павличка; [Худож. оформ. М. С. Пшінки, А. О. Лівня]. Фронтиспіс О. Л. Кульчицької. — Київ: Веселка, 2003. — 350 с. — (Шкільна бібліотека).
Антонич Б. І. Три перстені / Передмова М. Ільницького; Упорядкування, підготовка текстів, наукове та літературне редагування, пошук архівних матеріалів Д. Ільницького; Художнє оформлення, макет, комп'ютерна верстка, художнє фото та фотокопіювання архівних матеріалів Р. Романишин та А. Лесіва. — Львів: Літопис, 2008. — 128 с.
Антонич Б. І. Повне зібрання творів / Передмова М. Ільницького; Упорядкування і коментарі Д. Ільницького. — Львів: Літопис, 2009. — 968 с. + 32 с.
Антонич Б. І. Вибрані твори / Упорядник Д. Ільницький; Передмова Д. Ільницького та І. Старовойт. — Київ: Смолоскип, 2012. — 872 с.
Антонич Б. І. Чаргород / Укл. Н. Бабалик, О. Галета, Є. Гулевич, З. Рибчинська; живопис О. Рибчинського. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2013. — 112 с.
Антонич Б.-І. В. (1907—1936). На другому березі / Богдан-Ігор Антонич; [післямова Т. М. Панасенко]. — Х.: Фоліо, 2012. — 285 с. — (Шкільна бібліотека української та світової літератури, ISBN 978-966-03-5461-6). — Зміст: роман: На другому березі (фрагменти) ; поезії: зі зб.: «Привітання життя» ; «Три перстені» ; «Книга Лева» ; «Зелена Євангелія» ; «Ротації». — 2 000 пр. — ISBN 978-966-03-5995-6
Антонич Б. І. Три перстені. Зелена євангелія: Поезії / Пер. З. Й. Левицького; Худож. оформл. Б. Р. Пікулицького. — Львів: Каменяр, 1994. — 271 с. — Укр., рос.
Антонич Б.-І. Знак Лева / Упоряд. і вступ. стаття М. М. Ільницького; Худож. Л. В. Прийма. — Львів: Каменяр, 1998. — 253 с.: іл. — Укр. і пол.
Антонич Б. І. [Поезії] // Сто років юності: Антологія української поезії XX ст. в англомовних перекладах / Упоряд. О. Лучук і М. Найдан. — Львів: Літопис, 2000. — С. 262—271.
Антонич Б.-І. Велика гармонія / Пер. з укр., передм. від перекладача і приміт. М. Найдана. — Львів: Літопис, 2007. — 118 с. — Укр. і англ. мовою.
↑Харчук Х. Історико-меморіяльні поховання на Янівському цвинтарі у Львові наприкінці XIX—XX століть // Вісник НТШ. — № 46. — 2012. — С. 53. — ISSN1563-3977.
Андрухович Ю. І. Богдан-Ігор Антонич і літературно-естетичні концепції модернізму: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук / Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. — Івано-Франківськ, 1996. — 25 с.
Весни розспіваної князь. Слово про Антонича: Статті, есе, спогади, листи, поезії / Упоряд. М. М. Ільницький, Р. М. Лубківський; Передм. Л. М. Новиченка. — Львів: Каменяр, 1989. — 430 с.
Гординський С. Богдан Ігор Антонич: його життя і творчість // Антонич Б. І. Зібрані твори / Зредагували С. Гординський і Б. Рубчак. — Нью-Йорк, Вінніпеґ: Слово. Об'єднання Українських Письменників в Екзилі, 1967. — C. 7—26.
Гутик О. «Тесля слова» чи «поет весняного похмілля»? // Високий замок. — 2014. № 146 (5210). — 7 жовтня. — С. 10.
Калинець І. Знане і незнане про Антонича: Матеріяли до біографії Богдана Ігоря Антонича. — Львів: «Друкарські куншти», 2010. 140 с.; 2-е вид., виправлене і доповнене. — Львів: Друкарські куншти, 2011. — 276 с. + 48 с. ілюстр.
«Мистецтво творять шал і розум». Творчість Богдана Ігоря Антонича: рецепції та інтерпретації: Збірник наукових праць / Львівський національний університет імені Івана Франка, Кафедра теорії літератури та порівняльного літературознавства. — Львів, 2011. — (Серія «Українська філологія: школи, постаті, проблеми»; Вип. 11). — 512 с.
Новикова М. Міфосвіт Антонича // Сучасність. 1992. № 9. — С. 83—93.
Павличко Д. Антонич // Українська літературна енциклопедія. Том 1. — К., 1988. — С. 72.
Старовойт І. Богдан-Ігор Антонич. УСЕ для школи. Українська література. 10 клас. Випуск 8. — Київ—Львів, 2001. — 62 с.
Стефановська Л. Антонич. Антиномії. — К: Критика, 2006. — 312 с. — (Критич. студії).
Федака Д. Богдан-Ігор Антонич //Під синіми Бескидами: антологія поезії та малої прози українських письменників Словаччини. — Ужгород: Закарпаття, 2006. — С. 38—39.
AthanarikPotret imajiner AthanarikRaja TervingiBerkuasa369–381PendahuluAorikPenerusAlarikInformasi pribadiKematian381Konstantinopel, Kekaisaran RomawiWangsaDinasti BaltiAyahAorikAgamaPaganismek Gotik Athanarik atau Atanarik[1] (bahasa Latin: Athanaricus; meninggal 381) adalah raja dari beberapa cabang Goth Thervingian (bahasa Latin: Thervingi) selama setidaknya dua dekade pada abad ke-4. Sepanjang pemerintahannya, Athanarik dihadapkan dengan invasi oleh Kekaisaran Romawi, Hun dan pe...
Black Holes & RevelationsAlbum studio karya MuseDirilis3 Juli 2006DirekamAgustus – Desember 2005 di Miraval Studios, S. France; Avatar Studios, New York City; Electric Lady Studios, New York; Office Meccaniche Studios, Milan; Townhouse Studios, LondonGenreRock alternatif, new prog, space rock, progressive metal[1]Durasi45:2850:06 (dengan track bonus)LabelHelium 3, Warner Bros. RecordsProduserRich Costey, MuseKronologi Muse Absolution Tour(2005)Absolution Tour2005 Black Holes...
La désertion est l'acte d'abandonner ou de retirer l'appui à une entité à laquelle quelqu'un avait prêté serment ou avait prétendu devoir allégeance, responsabilité ou loyauté ou à laquelle il avait été contraint d'appartenir. On peut donc considérer que dans tout ordre cela existe. Dans une unité militaire, la désertion est l'acte de quitter l'unité. La désertion est considérée très souvent comme un crime grave, particulièrement en temps de guerre, mais les peines varie...
Salif Sané oleh Ekaterina Laut, 2018Informasi pribadiTanggal lahir 25 Agustus 1990 (umur 33)Tempat lahir Lormont, PrancisTinggi 1,94 m (6 ft 4+1⁄2 in)Posisi bermain BekInformasi klubKlub saat ini Hannover 96Nomor 5Karier senior*Tahun Tim Tampil (Gol)2010–2012 Bordeaux 4 (0)2011–2012 → Nancy (pinjaman) 32 (2)2011–2012 → Nancy II (pinjaman) 3 (0)2012–2013 Nancy 34 (3)2012–2013 Nancy II 1 (0)2013– Hannover 96 34 (4)2013–2014 Hannover 96 II 13 (2) * P...
Bagian dari seriSistem ekonomi Ideologi Anarkis Kapitalis Komunis Korporatis Dirigis Fasis Georgis Islam Laissez-faire Sosialis pasar Merkantilis Neo-merkantilis Partisipan Proteksionis Sosialis Kapitalis negara Sindikalis Arah Tertutup (autarki) Terdesentralisasi Digital Ganda Hadiah Informal Pasar Campuran Alami Terbuka Terencana Robinson Crusoe Mandiri Bawah tanah Kepulauan vertikal Virtual Model kawasan Anglo-Saxon Cina Asia Timur Jerman Nordik Rhein Singapura Soviet Sektor Milik bersama ...
Peta menunjukkan lokasi Pilar Pilar adalah munisipalitas yang terletak di provinsi Surigao del Norte, Filipina. Pada tahun 2010, munisipalitas ini memiliki populasi sebesar 8.605 jiwa dan 1.944 rumah tangga. Pembagian wilayah Secara administratif Pilar terbagi menjadi 15 barangay, yaitu: Asinan (Pob.) Caridad Centro (Pob.) Consolacion Datu Dayaohay Jaboy Katipunan Maasin Mabini Mabuhay Pilaring (Pob.) Punta (Pob.) Salvacion San Roque Sarana pendidikan Sekolah dasar Pilar Central Elementary Sc...
Powiat Płońsk Lambang Powiat Płońsk Lokasi Powiat Płońsk Informasi Negara Polandia Provinsi Mazowsze Ibu kota Płońsk Luas 1383,67 km² Penduduk 87 584 (30 Juni 2005) Kadar urbanisasi 30,59 % Kode internasional (+48) Pelat nomor kendaraan bermotor WPN Pembagian administratif Kota 2 Kota kecamatan: - Kelurahan 10 Politik (Status: ) Bupati (Starost) Kazimierz Dąbkowski Alamat ul. Płocka 39 09-100 Płońsk Situs web resmi [http:// ] Powiat Płońsk adalah sebuah powiat (semac...
Hal B. WallisLahirAaron Blum Wolowicz(1898-09-14)14 September 1898Chicago, Illinois, ASMeninggal5 Oktober 1986(1986-10-05) (umur 88)Rancho Mirage, California, ASSebab meninggalDiabetesMakamForest Lawn Memorial Park Cemetery, Glendale, California[1]PekerjaanProduserTahun aktif1931–1983Suami/istriLouise Fazenda(m. 1927–1962; kematiannya; 1 anak)Martha Hyer(m. 1966–1986; kematiannya) Harold Brent Wallis (lahir Aaron Blum Wolowicz; 14 September 1898 – ...
County in Kansas, United States This article is about the county in west-central Kansas. For the city in southeastern Kansas, see Wichita, Kansas. For its county, see Sedgwick County, Kansas. County in KansasWichita CountyCountyWichita County Courthouse in Leoti (2015)Location within the U.S. state of KansasKansas's location within the U.S.Coordinates: 38°28′00″N 101°21′00″W / 38.4667°N 101.35°W / 38.4667; -101.35Country United StatesState KansasF...
Cathedral church on Skye, Highland, Scotland, UK Ruined chapel on St Columba's Isle Graves on St Columba's Isle Snizort Cathedral (Gaelic: Snìosort) was a small cathedral church located on an island (St Columba's Isle, Gaelic: Eilean Chaluim Chille) in the River Snizort, near the head of Loch Snizort on the Scottish island of Skye.[1] Also referred to as Church of St Columba or Skeabost, it was founded under the authority of the Archbishop of Nidaros (Trondheim) in Norway.[2]...
مخطوط لكتاب عربي يظهر فيه حساب وقت الخسوف والكسوف خسوف القمر هو ظاهرة فلكية تحدث عندما يحجب ظل الأرض ضوء الشمس المنعكس على القمر في الأوضاع العادية.[1] وتحدث هذه الظاهرة عندما تكون الشمس والأرض والقمر في حالة اقتران كوكبي كامل (فيكون خسوفا كليا) أو تقريبي (فيكون خسوفا جز...
Queen Street, one of the major roads in Brisbane, after the 1893 floods. Residents are seen rowing boats to move about due to the flooding. South Brisbane during the 1893 flood. Map from the Irrigation and Water Supply Commission. Albert Bridge The 1893 Brisbane flood, occasionally referred to as the Great Flood of 1893 or the Black February flood, occurred in 1893 in Brisbane, Queensland, Australia. The Brisbane River burst its banks on three occasions in February 1893. It was the occurrenc...
Peta infrastruktur dan tata guna lahan di Komune Les Molières. = Kawasan perkotaan = Lahan subur = Padang rumput = Lahan pertanaman campuran = Hutan = Vegetasi perdu = Lahan basah = Anak sungaiLes MolièresNegaraPrancisArondisemenPalaiseauKantonLimoursAntarkomuneCC du Pays de LimoursKode INSEE/pos91411 / Les Molières merupakan sebuah desa dan komune di département Essonne, di region Île-de-France di Prancis. Demografi Menurut sensus 19...
Henry CapehartHenry CapehartLahir(1825-03-18)18 Maret 1825Johnstown, PennsylvaniaMeninggal15 April 1895(1895-04-15) (umur 70)Fargo, Dakota UtaraTempat pemakamanArlington National CemeteryPengabdianAmerika SerikatUnionDinas/cabangUnited States ArmyUnion ArmyLama dinas1861 – 1865Pangkat Lolonel Brevet Mayor JenderalKomandan 1st Regiment West Virginia Volunteer CavalryPerang/pertempuranPerang Saudara AmerikaPenghargaanMedal of Honor Henry Capehart (18 Maret 1825 – 15 ...
History United States NameUSS LST-767 BuilderAmerican Bridge Company, Ambridge, Pennsylvania Laid down19 July 1944 Launched4 September 1944 Commissioned30 September 1944 Decommissioned7 March 1946 Stricken28 March 1946 Honours andawards1 battle star (World War II) Fate Wrecked, 1 December 1945 Sold, May 1947 General characteristics Class and typeLST-542-class tank landing ship Displacement 1,490 long tons (1,514 t) light 4,080 long tons (4,145 t) full Length328 ft (100 m)...
Railway station in Kent, England Folkestone WestGeneral informationLocationCheriton, Folkestone & HytheEnglandGrid referenceTR209364Managed bySoutheasternPlatforms2Other informationStation codeFKWClassificationDfT category EKey dates1 November 1863Opened as Shorncliffe Camp2 July 1926Renamed Shorncliffe10 September 1962Renamed Folkestone WestPassengers2018/19 0.793 million Interchange 1,5902019/20 0.775 million Interchange 2,3932020/21 0.201 million Interchange&...
American Ku Klux Klan organization Mississippi White Knights of the Ku Klux Klan at a 2007 event The White Knights of the Ku Klux Klan is a Ku Klux Klan (KKK) organization which is active in the United States. It originated in Mississippi and Louisiana in the early 1960s under the leadership of Samuel Bowers, its first Imperial Wizard.[1] The White Knights of Mississippi were formed in December 1963,[2] when they separated from the Original Knights of Mississippi after the res...
.svg){kind=small}
