PROFILPELAJAR.COM

Анастасіо Сомоса Гарсіа
Анастасіо Сомоса Гарсіа
ісп. Anastasio Somoza García
	Анастасіо Сомоса Гарсіа
Президент Нікарагуа
	1 січня 1937 — 1 травня 1947
Попередник	Хуан Батіста Сакаса
Наступник	Леонардо Аргуельо
Президент Нікарагуа
	7 травня 1950 — 29 вересня 1956
Попередник	Віктор Мануель Роман
Наступник	Луїс Сомоса Дебайле
Народився	1 лютого 1896; Манагуа, Нікарагуа
Помер	29 вересня 1956 (60 років); Манагуа, Нікарагуа
Похований	Манаґуа
Відомий як	політик
Країна	Нікарагуа
Alma mater	Peirce Colleged
Політична партія	Nationalist Liberal Partyd
У шлюбі з	Salvadora Debayled
Діти	Анастасіо Сомоса Дебайле , Луїс Сомоса Дебайле , Lillian Somoza Debayled і José R. Somozad
Нагороди
	Медіафайли у Вікісховищі

Анастасіо Сомоса Гарсія (ісп. Anastasio Somoza García; 1 лютого 1896 - 29 вересня 1956) — нікарагуанський державний діяч. Офіційно був 33-ім та 35-тим президентом Нікарагуа, але фактично був диктатором з 1936 року до своєї смерті.

Біографія

Народився 1 лютого 1896 року. Син заможного власника кавових плантацій. Освіту здобув в Нікарагуа, потім у Філадельфії (США). Повернувшись в Нікарагуа, одружився з представницею багатої і дуже впливової родини Дебайле. Взяв участь у зміщенні президента А. Діаса (1926). При президенті X. Монкада (1928–1932) займав пости міністра закордонних справ і перекладача при експедиційному корпусі морської піхоти США в Нікарагуа. У 1932 американці, залишаючи Нікарагуа, поставили Сомосу командувачем новоствореної Національної гвардії. Спираючись на вірних військових, Сомоса в 1936 році скинув президента Хуана Батіста Сакас (який був дядьком дружини Сомоси) після чого був обраний президентом країни. 1 січня 1937 офіційно обійняв посаду глави держави. Встановив режим особистої влади, жорстоко придушуючи будь-які прояви опозиції. За фінансової та військової підтримки США Сомосі вдалося завдати поразки загонам Августо Сесара Сандіно. Збільшив термін перебування на посту президента з 4 до 6 років. 8 грудня 1941 оголосив війну Німеччині. У 1947 допустив обрання президентом Л. Аргуелло, але вже через місяць після інавгурації оголосив його недієздатним і знову очолив країну, а в 1950 році офіційно зайняв пост президента Нікарагуа. Встановив в країні однопартійний режим Ліберальної партії, потім дозволив діяльність Консервативної партії (з якою уклав пакт, що надавав останній певне число місць в парламенті). У 1948 взяв участь у військовій інтервенції (субсидованої США) в Коста-Рику, потім в інтервенції в Гватемалу (1954). У 1954 підписав угоду з США, яка поставила військові формування Нікарагуа під повний контроль американських військових радників. До кінця життя склав собі величезні статки, ставши найбагатшим землевласником країни.

Вбивство

21 вересня 1956 року Рігоберто Лопес Перес скоїв замах на диктатора, вистріливши в груди Анастасіо Сомоси. Рігоберто був розстріляний охороною на місці, а Сомоса помер через 8 днів в американському шпиталі в Панамі. Його син Луїс Сомоса Дебайле продовжив шлях батька, ставши президентом і диктатором після його смерті.

США про диктатора

Президент Франклін Рузвельт висловився приблизно в 1939 році фразою, що стала згодом крилатою: «Сомоса може бути і сучий син, але це наш сучий син». За версією історика Девіда Шмітца, однак, дослідники й архівісти президентської бібліотеки Франкліна Рузвельта не знайшли доказів, що Рузвельт зробив це твердження. Дане висловлювання вперше з'явилося 15 листопада 1948 року у випуску журналу «Тайм» і було пізніше згадано 17 березня 1960 року радіомовленням «СіБіЕс» передачею названою «Трухільйо:портрет диктатора». У цій передачі, стверджувалося, що Франклін Рузвельт зробив це висловлювання щодо Рафаеля Трухільйо з Домініканської Республіки. Таким чином, авторство і об'єкт даного твердження так і залишаються сумнівними.