Народився 18 липня1891 року в місті Відень. Був одним із засновників віденського футбольного клубу «Аматеур» (нині — «Аустрія»). Там він відразу став виступати, граючи на позиції захисника. З клубом він виграв Кубок Австрії, двічі був срібним призером чемпіонату країни і двічі фіналістом Кубка.
У 1922 році Александер ненадовго перейшов в «Рапід»[1], з яким став чемпіоном, а потім повернувся в «Аустрію», де зробив золотий «дубль». Потім футболіст ще один рік грав за «Вінер Атлетік», де і завершив професійну ігрову кар'єру у 1925 році.
Виступи за збірну
10 вересня1911 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Австрії в матчі із збірною Німеччини (2:1). Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 13 років, провів у формі головної команди країни 33 матчі, забивши 1 гол.
Кар'єра тренера
У 1925 році Попович виїхав до Німеччини, де став працювати головним тренером берлінської«Герти». Потім він тренував інший столичний клуб «Мінерва».
1941 року Александер відправився в Італію, де працював з римським «Лаціо», а після війни очолював «Болонью» та «Про Сесто», головним тренером якого був до 1947 року.