Алан Годжкін

Алан Ллойд Годжкін
англ. Alan Lloyd Hodgkin
Народився5 лютого 1914(1914-02-05)
Банбері , Англія
Помер20 грудня 1998(1998-12-20) (84 роки)
Кембридж
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Діяльністьбіолог, нейронауковець, біохімік, лікар, невролог, фізіолог, біофізик
Alma materТриніті-коледж (Кембридж)
Школа Ґрешемаd
The Downs, Malvern College Prep Schoold
Галузьбіофізика
ЗакладКембриджський університет
ПосадаПрезидент Лондонського королівського товариства[d]
Аспіранти, докторантиТревор Шоу
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Леопольдина
Шведська королівська академія наук
Папська академія наук[1]
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Американське філософське товариство[2]
AAAS[2]
Національна академія наук США
Відомий завдяки:відкриття, що стосуються іонних механізмів збудження і гальмування у периферичних і центральних ділянках нервових клітин
БатькоGeorge Lloyd Hodgkind[3]
МатиMary Fletcher Wilsond[3]
У шлюбі зMarni Hodgkind[3]
ДітиDeborah Hodgkind[3]
Sarah Hodgkind[3]
Rachel Hodgkind[3]
Jonathan Alan Hodgkind[3]
Нагороди
CMNS: Алан Годжкін у Вікісховищі

Сер Алан Ллойд Годжкін KBE (англ. Alan Lloyd Hodgkin; 5 лютого, 1914, Банбері , Англія — 20 грудня, 1998) — британський нейрофізіолог і біофізик, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини в 1963 році (спільно з Джоном Еклсом та Ендрю Гакслі) «за відкриття, що стосуються іонних механізмів збудження і гальмування у периферичних і центральних ділянках нервових клітин».

Біографія

Народився в Банбері в Оксфордширі в родині квакерів Джорджа Годжкіна та Мері Вілсон. Серед родичів Алана були історики дід Томас Годжкін[en] (1831-1913) та дядько Робін Годжкін[en] (1877-1951), через що він усерйоз розмірковував, чи не пов'язати своє життя з дослідженням історії. Також його двоюрідним дідом був лікар Томас Годжкін (1798–1866), який уперше описав хворобу Годжкіна, а прапрадідом був Люк Говард, хімік і метеоролог, який описав хмари. Дороті Кроуфут Годжкін була дружиною його двоюрідного брата. Його далекими родичами були художники Еліот Годжкін[en] та Говард Годжкін[en].

У 1923-1927 роках навчався в школі Давнз-Малверн[en] в Герефордширі, а потім у 1927-1932 роках у Школі Грешема[en] в Норфолку. У 1933 році поступив до Трініті-Коледжу Кембриджського університету. Його викладачем зоології був Карл Пантін[en], який порадив йому глибоко вивчати математику та фізику. У 1937-1938 роках за рекомендацією Арчибальда Гілла він працював у лабораторії Герберта Гассера в Нью-Йорку, а під час цього відрядження кілька тижнів провів у лабораторії Кеннета Коула[en] в Вудс-Гоул, де навчився препарувати гігантський аксон кальмара.

1939 року Годжкін повернувся до Кембриджа, де почав співпрацювати з Гакслі.

Родина

Був одружений з Маріон Раус, донькою нобелівського лауреата Пейтона Рауса, з родиною якого потоваришував у 1938 році під час візиту до Рокфеллерівського інституту в США. Весілля відбулося 1944 року під час Другої світової війни, коли Годжкін відвідав Сполучені Штати. З 1945 року подружжя оселилося в Кембриджі. Вони мали трьох дочок та сина. Старша Сара працювала в видавництві, Дебора вчилася на психолога, син Джонатан був науковцем у галузі молекулярної біології, а наймолодша донька Рейчел вивчала мовознавство в Кембриджі.

Науковий внесок

Найбільш відомі праці Годжкін здійснював разом з Гакслі та Кацем на гігантському аксоні кальмара.

Нагороди та звання

  • Королівська медаль Королівського товариства (1958)
  • Медаль Коплі (1965)
  • Член Королівської Данської академії наук (1964)
  • Член "Леопольдіни"
  • Іноземний член Американської академії мистецтв і наук
  • Іноземний член Американського філософського товариства
  • Командор Ордену Британської імперії (1972)
  • Почесний доктор медицини Університету Левена
  • Почесний доктор медицини Бернського університету
  • Почесний доктор Шеффілдського університету
  • Почесний доктор Університету Ньюкасла
  • Почесний доктор Лондонського університету

Вшанування пам'яті

На честь Алана Годжкіна названо низка закономірностей у біофізиці клітинної мембрани, зокрема модель Годжкіна — Гакслі та рівняння Гольдмана — Годжкіна — Каца[en].

1999 року Британське фізіологічне товариство започаткувало Преміальну лекцію Годжкіна — Гакслі — Каца, що читається раз на два роки та відзначає великий внесок трьох дослідників до фізіологічної науки. Також будівля штаб-квартири Фізіологічного товариства носить назву Годжкін-Гакслі-Гауз (англ. Hodgkin Huxley House)[4].

Примітки

  1. ↑ www.pas.va
  2. ↑ а б NNDB — 2002.
  3. ↑ а б в г д е ж Kindred Britain
  4. ↑ Prize Lecture Memoria – Alan Hodgkin. The Physiological Society, 9 May 2016(англ.)

Посилання