Згідно з Правилами виконання польотів державної авіації України, «Аеродром — ділянка земної або водної поверхні (гідроаеродром) з обладнанням, будівлями та спорудами, яка обладнана для зльоту, посадки, руління, стоянки та обслуговування повітряних суден»[8].
Термінологія
Слово аеродром походить від фр.aérodrome, утвореного від aéro («літак», скорочення від aéroplane) і компонента -drome (за зразком hippodrome)[9]. «Словник технічної термінології» під редакцією І. Шелудька і Т. Садовського 1928 року використовує для перекладу російського терміна слово аеродром[10]. Оскільки аеродром звучить схоже на рос. аэродром, з 1990-х років спостерігається тенденція його заміни на летовище[11][12] (у ВТССУМ воно наведене з позначкою «зах.», тобто притаманне західноукраїнському мовленню)[4].
Види летовищ
Летовища бувають військові та цивільні.
за обладнанням, поділяються на постійні й польові (тимчасові),
за технічними характеристиками льотних смуг — на класи.
Цивільні (для перевезення цивільних пасажирів і вантажів, входять до складу аеропортів):
Трасові — для виконання авіаційних рейсів;
Навчальні — для навчання і тренування курсантів льотних училищ;
Заводські — для випробування повітряних суден після ремонту на авіаремонтних заводах;
На цивільних аеродромах дислокуються (базуються) цивільні авіапідприємства (авіакомпанії), на військових — військові частини Міністерства Оборони та інших силових відомств, на експериментальних аеродромах — організації, що здійснюють випробування авіатехніки (льотно-випробувальні станції авіазаводів, науково-дослідні установи різних відомств — як цивільних, так і військових), на навчальних — літні та авіаційно-технічні училища (цивільні або військові), на спортивних — авіаспортклуби і подібні організації. Існує низка аеродромів спільного базування, на яких поряд з цивільною авіацією, розміщується і військова.
У деяких країнах, для позначення військових аеродромів нерідко застосовується термін авіабаза, запозичений з англійської мови (air base), де він активно використовується (особливо в США).
Види цивільних аеродромів згідно ICAO
Згідно ІСАО Annex 14[13] кожному цивільному аеродрому[сумнівно— обговорити] надається код, що складається з двох показників: цифра індексу довжини ЗПС та літера індексу ширини ЗПС (згідно розмаху крил та ширини бази зовнішнього головного шасі (outer main gear wheel span))
Класи летовищ України та типи відповідних повітряних суден визначено нормативами ДАС: [1]
Елементи летовища
Основні елементи летовища: літне поле (літні смуги, місця стоянки літаків і вирулювальні доріжки); обладнання для навігації, зв'язку і ремонту літаків, ангари, житлові та побутові споруди тощо.
Літна смуга постійного летовища має злітно-посадкову смугу довжиною 2-3 км, шириною 50-80 м з твердим покриттям (зазвичай цементобетонним), обладнану світлосигнальною системою. Довжина літної смуги польового летовища — 2500 м, ширина — 300 м.
Містить власне аеровокзал, призначений для обслуговування пасажирів. В аеровокзалі базуються більшість служб, що обслуговують пасажирів від миті входу на територію летовища до вильоту і від часу подачі трапа до літака, до покидання летовища:
↑A Dictionary of Aviation, David W. Wragg. ISBN 10: 0850451639 / ISBN 13: 9780850451634, 1st Edition Published by Osprey, 1973 / Published by Frederick Fell, Inc., NY, 1974 (1st American Edition.), Page 29.
↑ДСТУ 3228-95: Аеродроми цивільні. Терміни та визначення.