А́вель (івр. הֶבֶל, Геве́ль «повітря»^[1]; грец. Άβελ) — у Біблії другий син Адама і Єви. Займався скотарством. Молодший брат Каїна, землероба. Через братову заздрість загинув від його руки.

Скоріш за все, ім'я Авель пов'язане з шумерськими та акадськими словами зі значенням «син» і використовувалось як загальний термін зі значенням «людство»^[2].

Оскільки Сиф, здається, народився невдовзі після смерті Авеля, коли Адамові було 130 років, то є припущення, що Авель був вбитий десь у 100-річному віці. Фактично Авель став першим мучеником та першою жертвою релігійного переслідування через вияв нетерпимості з боку його брата Каїна.

Цілком ймовірно, що ще за свого життя Авель мав сестер; в біблійному описі міститься згадка про те, що його батьки народили дочок^[3]. Після невідомого періоду часу Авель приніс жертву Богу Єгові, як також його брат Каїн. Обоє принесли те, що мали: Авель перворідне зі своєї отари, а Каїн — із свого землеробства.^[4] Їхнє жертвоприношення було зроблене як визнання свого відчуженного від Раю стану та бажання Божого схвалення. Яким чином Бог схвалив жертву Авеля у Біблії не пишеться, однак у те, що власне було схвалено жертву Авеля, а не Каїна, згадується в Християнських грецьких Писаннях (Дивіться (Євр. 11:4, 1 Ів. 3:11-12).

У Біблії Ісус Христос згадує про Авеля, що жив «від створення світу»^[5], де термін «створення світу» стосується початку народження людства. А апостол Павло залічує його до 'великої хмари свідків' дохристиянського часу.^[6] (Дивіться Євр. 11:4, Євр. 12:1)

Образ Авеля часто використовують у красному письменстві. Зокрема, це персонаж містерії Байрона "Каїн" та драматичної поеми "Пророцтво Адама" – глави з епічної містерії Віктора Гребенюка (Брата Віктора) "Діяння небожителів".

• Tierney, John. Abel // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.

• Авель [Архівовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Авель