MILAN (ПТРК)

MILAN

Запуск ракети MILAN.
ТипПТКР
ПоходженняНімеччина Німеччина
Франція Франція
Історія використання
На озброєнні1972 — нині
ВійниOperation Desert Storm
Історія виробництва
РозробникAérospatiale, Messerschmitt-Bölkow-Blohm
Розроблено1963—1971
ВиробникEuromissile
MBDA
Bharat Dynamics
Виготовлена
кількість		350.000
ВаріантиMILAN 1 • MILAN 2 • MILAN 2Т • MILAN 3 • MILAN ER
Характеристики
ВагаADT-ER комплексу 45 кг, контейнеру 13,5 кг
Довжина1,2 м
Висота0,75-0,95 м
Діаметр0,125/0,115 м
MILAN (ПТРК) у Вікісховищі

MILAN (фр. Missile d´infanterie léger antichar — легка піхотна протитанкова ракета) — керована протитанкова ракета, створена франко-німецьким консорціумом Euromissile[en] (Aérospatiale і Messerschmitt-Bölkow-Blohm). Ракета належить до ПТРК 2-го покоління із керуванням по дроту.

Перебуває у серійному виробництві як основна європейська протитанкова зброя малого радіуса дії. З 1977 на озброєнні Бундесверу. Разом з американською системою BGM-71 TOW найбільш поширені протитанкові ракетні комплекси світу. MILAN використовується у 40 арміях світу.

Зараз заміщається ракетами Trigat та Spike.

Історія

Для потреб піхотних підрозділів розпочали розробляти легкий ракетний протитанковий комплекс на основі франко-німецької угоди від 12 квітня 1963 року. У 1971 були проведені випробування і 1972 розпочато серійне виробництво. За ліцензією виготовляється у Великій Британії, Іспанії, Індії. Комплекс MILAN майже відразу розпочали встановлювати на бойових машинах піхоти Франції AMX-10P, ФРН Marder І. Швидкострільність становить до 3 пострілів на хвилину. Бойова дальність модифікації MILAN 2 становить 75 — 1975 метрів. З 1980-х років стали використовувати інфрачервоний адаптер-приціл MIRA (Milan Infra-Rot Adapter), що дозволило використовувати комплекс MILAN цілодобово. Він виявляє ціль за 12.000 м, розпізнає за 5.000 м, ідентифікує за 3.000 м.

З 2006 випускається модифікація MILAN 3 з тепловізором. Модифікація MILAN ER з форсованою ракетою, цифровою системою стрільби має дальність враження 3000 м, де здатна пробити 1000 мм реактивної броні і 2000 мм залізобетону. Імовірність попадання складає 93 % на 10.000 пострілів. Маршова швидкість 150—200 м/сек. Тривалість польоту на 2000 м складає 13 сек. Вага боєголовки 2,98 кг, вага вибухової речовини — 1,2-1,8 кг октолу (70-75 % октогену і 25-30 % тринітротолуолу).

В ракеті міститься 2г радіоактивного торію, що виділяється у навколишнє середовище при детонації.

Модифікації

  • Milan — одинарна кумулятивна частина (1972)
  • Milan 2 — одинарна кумулятивна частина, тепловізорний приціл MIRA (1984), на озброєнні армій Франції, Німеччини (1985)
  • Milan 2T — тандемна кумулятивна частина (1993)
  • Milan 3 — тандемна кумулятивна частина (1996)
  • Milan ER — подвійна кумулятивна частина збільшеної дальності

Бойове застосування

Громадянська війна в Іраку

Німецький уряд надавав допомогу загонам Пешмерга для їхнього посилення в боротьбі з бойовиками Ісламської Держави. Взимку 2015 було вирішено передати 4 тисячі карабінів G36 та 6 мільйонів набоїв до них. Також було вирішено надати 200 ракет MILAN і п'ять бронетранспортерів Dingo ATF[1].

Російсько-українська війна

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

Франція надала Україні ракети Мілан після російського вторгнення в Україну[2]. На підставі непідтверджених відеоматеріалів ці ракети використовувалися українськими військами проти російських цілей[3].

В серпні 2022 року видання АрміяInform підтвердило застосування даних комплексів для відбиття російської агресії. Зокрема, у боях проти російьких окупантів в Чернігівській та Сумській областях[4].

Галерея

  • MILAN 1
    MILAN 1
  • Пусковий комплекс MILAN
    Пусковий комплекс MILAN
  • Вид через систему прицілювання MILAN
    Вид через систему прицілювання MILAN
  • Вид через тепловізор MILAN
    Вид через тепловізор MILAN
  • MILAN ADT-ER
    MILAN ADT-ER
  • Запуск ракети з БМП Marder 1
    Запуск ракети з БМП Marder 1
  • Враження ракетою танку на маневрах
    Враження ракетою танку на маневрах

Оператори

Україна

На тлі російського вторгнення в Україну 2022 року, уряд Франції між 28 лютим та 3 березня відправив в Україну «кілька десятків» одиниць ПТРК Мілан[5].

28 лютого про відправлення цих комплексів оголосив також уряд Італії[6].

В квітні 2022 року вийшов репортаж CNN в якому було показано інтенсивну підготовку Сил оборони України з використання ПТРК Milan-2[7].

Примітки

  1. ↑ Matthias Gebauer (18.12.2015). Kampf gegen den IS: Deutscher Waffen-Nachschub für die Peschmerga. Der Spiegel. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015.
  2. ↑ France sending ‘significant equipment’ to Ukraine to fight Russia. www.aljazeera.com (англ.). Процитовано 1 червня 2022.
  3. ↑ https://www.reddit.com/r/CombatFootage/comments/ucjdjp/ukrainian_atgm_team_engages_a_russian_vehicle/
  4. ↑ Бійці ЗСУ розповіли, як використовували ПТРК Milan проти танків рашистів. Defense Express. 11 серпня 2022.
  5. ↑ La France livre des missiles antichars Milan à l’Ukraine (фр.). Le Monde. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. Outre des équipements de protection, Paris a fourni à Kiev « quelques dizaines » de ces armes, utilisées par les troupes d’infanterie contre les tanks et les véhicules blindés.
  6. ↑ Італія зважилась на поставку зброї Україні для підтримки опору проти Росії. Defense Express. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. Італійський кабінет міністрів ухвалив рішення, що дозволяє відправлення зенітних ракет Stinger, мінометів та протитанкових комплексів "Мілан" до України.
  7. ↑ Українські бійці навчаються використовувати ПТРК MILAN. Мілітарний. 13 квітня 2022. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.

Посилання


Бомба Це незавершена стаття про зброю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.