← 1921 1920 1919 1922 в Україні → 1923 1924 1925
Десятиліття:
Див. також:	Інші події 1922 Список років в Україні

1922 в Україні — це перелік головних подій, що відбуваються у 1922 році в Україні. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1922 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1922 року.

• 1 лютого — політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення про вивезення 8 млн пудів хліба з голодуючої України до Росії.
• 12 квітня — Всеукраїнський центральний виконавчий комітет у Харкові «в додаток до постанови своєї від 30 листопада 1921 року», ухвалив «подарувати повну персональну амністію всім, що є закордоном особам українського громадянства», які раніше воювали на боці регулярних антирадянських армій. Амністія ставила за мету остаточно знешкодити повстанський рух в Україні, який значною мірою спирався на таких вояків і водночас вже згасав в умовах запровадження нової економічної політики та настання голоду 1921—1923 років.
• 30 грудня — ухвалення на I з'їзді Рад Декларації та Договору про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Нова комуністична країна об'єднала більшу частину території колишньої Російської імперії з населенням 134 мільйони чоловік і стала першою у світі країною, заснованою на ідеології марксизму.

• 1 березня — Яновський Іван Маркович (літературний псевдонім Микита Коцюба), український письменник, сатирик, байкар, педагог, заслужений вчитель УРСР; (пом. 1981).
• 12 лютого — Смирнов М. П., український актор і режисер, народний артист УРСР.
• 13 лютого — Нємець О. Ф., український фізик
• 19 червня — Віктор Дущенко- український фізик; (пом. 1985).
• 21 червня — Георгій Аванесов — український диригент; (пом. 1982).
• 30 серпня — Павло Глазовий — український письменник-гуморист; (пом. 2004).
• 19 листопада — Кнорозов Юрій Валентинович, український історик та етнограф, спеціаліст з епіграфіки та етнографії; відомий своєю дешифровкою писемності майя; (пом. 1999).
• 29 грудня — Югай Володимир Миколайович, український маляр, заслужений художник УРСР (1976); (пом. 1997).

• 29 квітня — Кирило Стеценко — український композитор, хоровий диригент, музичний, громадський діяч; (нар. 1882).

• 31 березня — заснування у Києві студії-театру «Березіль» режисером і драматургом Лесем Курбасом. Він став флагманом модернізму в українському театральному мистецтві. Першу виставу «Березілю» було представлено 7 листопада того ж року. До 1926 року театр працював у Києві, а з 1926 до 1933 — у Харкові (нині Харківський український драмтеатр).

• 1100 років з часу (822 рік):
  • входження західноукраїнських земель до держави Велика Моравія, яку заснував Моймир I.
• 950 років з часу (972 рік):
  • смерті Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів Святослава Ігоровича (Хороброго).
  • початку правління князя Київської Русі Ярополка Святославовича.
• 900 років з часу (1022 рік):
  • перемоги тмутороканського князя (990/1010—1023) Мстислава Володимировича над Редедею, ватажком абхазо-адигзькому племені касогів.
• 850 років з часу (1072 рік):
  • Прийняття «Правди Ярославичів» — збірника руських законів у Вишгороді на з'їзді трьома старшими Ярославичами — Ізяславом Ярославовичем, Святославом Ярославичем та Всеволодом Ярославовичем, що разом правили Руссю^[1].
• 825 років з часу (1097 рік):
  • У м. Любечі відбувся Любецький з'їзд князів (київський Святополк Ізяславич, переяславський Володимир Мономах, смоленський Давид Ігорович, теребовлянський Василько Ростиславич), на якому прийнято постанову «кождо да держить отчину свою»^[2].
• 700 років з часу (1222 рік):
  • з'їзд князів у Києві, що відбувся з приводу надання допомоги половцям у боротьбі з монголо-татарами.
• 675 років з часу (1247 рік):
  • укладення князем Данилом Галицьким миру з угорським королем Белою IV.
  • заснування Львова галицьким князем Данилом Романовичем.
• 650 років з часу (1272 рік):
  • проголошення князем Левом Даниловичем міста Львова столицею Галицько-Волинського князівства^[3].
• 600 років з часу (1322 рік):
  • захоплення литовським князем Гедиміном Києва. Він посадив у ньому намісником Міндовга Гольшанського.
• 475 років з часу (1447 рік):
  • 2 травня — видання у Вільні Привілея 1447 року (привілея Казимира IV Ягеллончика) — законодавчого акту (загальноземський привілей) у Великому князівстві Литовському, який значно розширив права і привілеї шляхти, а також поклав початок юридичного оформлення залежності селян від феодалів^[4]
• 425 років з часу (1497 рік):
  • 26 жовтня — розгрому військом молдавського господаря Штефана III армії польського короля Яна I біля Козмінського лісу на Буковині (нинішнє село Валя Кузьмина на території Чернівецької області).
• 375 років з часу (1547 рік):
  • перемоги козаків під проводом барського старости Берната Претвиця татар під Очаковим.
• 350 років з часу (1572 рік):
  • 2 червня — заснування реєстрового козацтва, коли універсалом короля Сигізмунда II Авґуста коронному гетьманові Єжи (Юрію) Язловецькому було доручено найняти з низових козаків на службу 300 осіб. Загалом, 500 реєстровцям гарантувалась особиста свобода, оплата з державної скарбниці і звільнення від переслідувань цивільним судом. У 1590 році реєстр було збільшено до 1000 чоловік, а у 1637 році до 8 тисяч^[5].
• 325 років з часу (1597 рік):
  • 11 квітня — чвертування Северина Наливайка поляками у Варшаві за наказом Станіслава Жолкевського після невдалого для козаків Солоницького бою 1596 року та змови угодовської частини козацької старшини, яка підступно захопила С. Наливайка^[6].
• 300 років з часу (1622 рік):
  • морського походу запорозьких козаків на допомогу донським. Французький посол де Сезі про ці походи писав до Парижа так: «Поява 4 козацьких човнів викликала більшу розгубленість, ніж якби з'явилася чума — так вони бояться козаків…»^[7]
  • вдалого походу на Перекоп під орудою реєстрового козацького гетьмана (1622—1628 з перервами) Михайла Дорошенка.
• 250 років з часу (1672 рік):
  • 13 березня — усунення лівобережного гетьмана Дем'яна Ігнатовича (Многогрішного) від гетьманської влади внаслідок заколоту.
  • 17 червня — обрання на старшинській раді в Козачій Діброві (поблизу Конотопа) лівобережним гетьманом Івана Самойловича.
  • початку польсько-турецької війни, що тривала до 1676 року, у ході якої козацьке військо Петра Дорошенка воювало проти поляків у союзі з османами. Бойові дії відбувалися на території України:
    • 18 липня — битви під Ладижином (Батозька битва)
    • битви під Уманню
    • 18-27 серпня — османського-козацьке військо взяло в облогу й захопило Кам'янець.
    • битви під Корцем
    • 20 вересня — початку облоги османсько-козацьким військом Львова (до 6 жовтня).
    • 5-14 жовтня — успішного походу проти татарських чамбулів польського гетьмана Яна III Собєського.
    • 5-6 жовтня — битви під Краснобродом
    • 6 жовтня — битва під Наролем
    • 7 жовтня — битви під Немировом
    • 9 жовтня — битви під Комарним
    • 14 жовтня — битва під Петранкою
    • битва під Калушем
    • 28 жовтня — укладення Бучацького мирного договору між Річчю Посполитою і Османською імперією, що завершив перший етап війни^[8][9] (28) жовтня 1672 року в місті Бучачі^[10]. За договором до Османської імперії відійшли Подільське воєводство (від Бучача — по Брацлав), на Брацлавщині і Південній Київщині, з якої виводились польські залоги, визнавалася влада Петра Дорошенка і Річ Посполита зобов'язувалася сплатити Османській імперії контрибуцію за зняття облоги Львова і щорічно платити 22 тисячі золотих дукатів данини. Бучацький мирний договір був відхилений сеймом і Польсько-турецька війна продовжилась до укладення Журавненського договору 1676 року.
• 200 років з часу (1722 рік):
• 2 квітня — видання у Петербурзі царського указу про ліквідацію гетьманства і утворення в Глухові Малоросійської колегії — органу управління Лівобережною Україною, яка складалася з російських воєвод на чолі з генералом Степаном Веляміновим.
• 14 липня — обрання Павла Полуботка наказним гетьманом України на старшинській раді в Глухові до проведення гетьманських виборів на заміну покійному Івану Скоропадському.
• 150 років з часу (1772 рік):
• 5 серпня — проведення першого поділу Польщі та входження Королівства Галичини та Володимирії до складу Габсбурзької імперії.
• 75 років з часу (1772 рік):
• 8 квітня — арешту за участь у таємній організації Кирило-Мефодіївське братство поета Тараса Шевченка та історика Миколу Костомарова.

• 200 років з часу (1722 рік):
  • заснування Малоросійської колегії, яка замінила Малоросійський приказ.
  • ліквідації Генеральної військової канцелярії гетьмана Івана Скоропадського.
• 75 років з часу (1847 рік):
• ліквідації Кирило-Мефодіївське товариство

• 900 років з часу (1022 рік):
  • народження Єлизавети Ярославни — найстаршої доньки Ярослава Мудрого, видана 1045 року за норвезького конунга Гаральда Суворого; пом. 1066).
• 875 років з часу (1047 рік):
  • народження Вишеслава — української княжни, з 1067 року дружини польського князя, пізніше короля Болеслава II Сміливого.
• 825 років з часу (1097 рік):
  • народження Ізяслава Мстиславича — Великого князя київського (1146—1149, 1151—1154 рр.), князя волинського (1135—1142, 1146—1151 рр.), переяславського (1132—1133, 1142—1146 рр.), полоцького (1130—1132 рр.), курського (1127—1130 рр.) з династії Рюриковичів; старшого сина Мстислава Великого, онука Володимира Мономаха, родоначальника волинської династії Ізяславичів, прадіда Данила Галицького; (пом. 13 листопада 1154).
• 750 років з часу (1172 рік):
  • 5 квітня — народження Ростислава Рюриковича (у хрещенні Михайла) — Великий князь Київський у 1204—1205 роках, син Рюрика Ростиславича; (пом. 1218)^[11].
• 525 років з часу (1397 рік):
  • народження Хаджи I (Хаджи Ґерая) — засновника незалежної Кримської держави і династії Ґераїв; першого хана Криму в 1441—1466 роках; (пом. 1466).
  • народження Кімбурги Мазовецької (Цимбарки Мазовецької) — польсько-литовсько-української княжни з династії П'ястів та Романовичів, була правителькою Австрійського князівства з 1412 до 1424 р., як дружина правителя Австрії Ернста Залізного з династії Габсбурґів. Була нащадком королів Русі Данила Романовича та Юрія І; (пом. 28 вересня 1429)
• 450 років з часу (1397 рік):
  • народження Єжи Крупського (Юрія, Георгія^[12][13]; пол. Krupski Jerzy, Jędrzey^[14] (1497 — 1548^[15]) — руський^[16] шляхтича Королівства Польського, дипломата, воєначальника, урядника, християнського релігійного діяча, каштеляна м. Белз 1509 р., каштеляна м. Львова у 1515 р., белзького воєводи в 1533 р.
• 325 років з часу (1597 рік):
  • народження 10 січня — Петра Могили — українського політичного, церковного та освітнього діяча, Митрополита Київського, Галицького і всієї Русі (1633—1647), екзарх Константинопольського патріарха, архімандрит Києво-Печерського монастиря (з 1627); пом. 1647).
• 300 років з часу (1622 рік):
  • народження Романа Ракушки-Романовського — державного і церковного діяча часів Гетьманщини, підскарбія за гетьмана Івана Брюховецького (1663—1668 рр.), священика у Брацлаві (1668—1676 рр.) і Стародубі (1676—1703 рр.), імовірного автора «Літопису Самовидця»; (пом. 1703).
  • народження Степана Орлика — литовсько-білоруського шляхтича польсько-чеського походження, батька українського гетьмана Пилипа Орлика; (пом. 1673).
• 275 років з часу (1647 рік):
  • народження Девлет III Ґерая (Кара-Девлет Ґерая) — кримського хана у 1716—1717 р.р. з династії Ґераїв, наступника Каплана I Ґерая, попередника Саадета IV Ґерая; (пом. 1717).
• 250 років з часу (1672 рік):
  • народження 11 жовтня — Пилипа Степановича Орлика — українського державного діяча, українського військового, політичного і державного діяча, Гетьмана Війська Запорозького у вигнанні (1710—1742 рр.); (пом. 26 травня 1742).
• 225 років з часу (1697 рік):
  • народження 6 червня — Митрополи́та Пили́па Володковича (у світі Феліція́на Пилипа Володковича)^[17]) — українського і білоруського релігійного діяча, єпископа Української греко-католицької церкви; з 18 липня 1762 року митрополита Київського, Галицького та всієї Руси — настоятеля УГКЦ; (пом. 12 лютого 1778).
  • народження Григо́рія Кири́ловича Леви́цького — українського художника, графіка 18 ст.; (пом. 1769).
  • народження Михайла Васильовича Скоропадського — генерального підскарбія Глухівського періоду в історії України, члена Правління гетьманського уряду (1741—1758 рр.) та члена Генеральної військової канцелярії за правління гетьмана Кирила Розумовського^[18]; (пом. 2 січня 1758).
• 200 років з часу (1722 рік):
  • народження 3 грудня — Григорія Савича Сковороди — видатного українського філософа-містика, богослова, поета, педагога; (пом. 1794).
  • народження Бахадира II Ґерая — кримського хана у 1782 р.; (пом. 1791).
  • народження Василя Баюрака — ватажка загону опришків, спільника і наступника Олекси Довбуша; (пом. 1754).
  • народження Івана Андрійовича Полетики — доктора медицини, професор, директора Санкт-Петербурзького генерального сухопутного госпіталю, керівника Васильківського карантину; (пом. 1783).
  • народження Петра Рогуля — українськиого іконописця і портретиста 18 століття; (пом. 1800).
• 175 років з часу (1747 рік):
  • народження 25 березня — Олександра Андрійовича Безбородька — полковника Ніжинського та Київського козацьких полків Війська Запорозького. Члена Російської Академії, почесного члена Академії Мистецтв, імперського сенатора, світлішого князя Російської імперії, канцлера уряду періоду російської імператриці Катерини II; (пом. 1799).
  • народження Петра Симонтовського — українського лікаря, епідеміолога; (пом. 1815).
• 150 років з часу (1772 рік):
  • народження Нахмана із Брацлава — засновника брацлавського (бресловського) хасидизму; (пом. 1810).
• 100 років з часу (1822 рік):
  • народження 4 лютого — Євсевій Черкавський — український і польський освітній та політичний діяч, ректор Львівського університету (1875—1876, 1876—1877, 1887—1888), посол-віриліст до Галицького крайового сейму і австрійського парламенту, шкільний радник; (пом. 1896).
  • народження 8 лютого — Опанас Маркович — український фольклорист, етнограф, громадський діяч, член Кирило-Мефодіївського Братства; (пом. 1867).
  • народження 7 жовтня — Іван Харитоненко — український землевласник, промисловець-цукрозаводчик, філантроп і меценат; (пом. 1891).
• 75 років з часу (1847 рік):
  • народження 9 січня — Семена Ярошенка — політичного діяча і математика. Доктора наук. Гласного Одеської міської думи у трьох скликаннях, міського голови Одеси з 2 по 11 травня 1905 року. Ректора Імператорського Новоросійського університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) (1881—1890); (пом. 1917).
  • народження 7 лютого — Олександра Русова — українського етнографа, фольклориста, сатирика, громадського діяча; (пом. 1915).
  • народження24 лютого — Мелітона Бучинського — українського галицького фольклориста, етнографа, громадсько-освітнього діяча. Члена НТШ (1873); (пом. 1903).
  • народження 17 березня — Федора Вовка — українського антрополога, етнографа, археолога, археографа, музеєзнавця, видавця та літературознавця. Автора першої науково обґрунтованої концепції антропологічного складу українців; (пом. 1918).
• 17 березня — Олексія Маркевича — дослідника історії України і Росії XVI—XVIII ст.; (пом. 1903).
  • народження 6 червня — Олександра Барвінського — українського громадсько-політичного діяча Галичини, історика, педагога; (пом. 1926).
  • народження 23 серпня — Іллі Шрага — українського громадського і політичного діяча, чернігівського адвоката. Депутата І Державної думи Російської імперії, члена Української Центральної Ради, а також культурного діяча, відомого підтримкою класиків української літератури. Ідеолога чернігівської «Просвіти»; (пом. 1915).
  • народження 18 листопада — Володимира Навроцького (1847—1882) — українського економіста, статистика і публіциста; (пом. 1882).
• 50 років з часу (1872 рік):
  • народження 25 січня — Миколи Скрипника — українського політичного і державного діяча, голови раднаркому більшовицької УНР (1918—1919 рр.); (пом. 1933).
  • народження 15 лютого — Ціріца Густава — начальника штабу Української галицької армії; (пом. 1920).
  • народження 23 вересня — Соломії Крушельницької — української оперної співачки; (пом. 1952).
  • народження 9 листопада — Богдана Лепкого — українського поета, прозаїка, літературознавця; (пом. 1941).
• 25 років з часу (1897 рік):
  • народження 6 січня — Володимира Сосюри — українського письменника, поета, автора понад 40 збірок поезій; (пом. 1965).
  • народження 14 січня — Панаса Любченка — українського радянського партійного та державного діяча; голови Ради Народних Комісарів УРСР (1934—1937 рр.); (пом. 1937).
  • народження 21 червня — Юрія Кондратюка (Олександра Гнатовича Шаргея) — українського вченого-винахідника, одного з піонерів ракетної техніки і теорії космічних польотів; (пом. 1942).
  • народження 6 вересня — Івана Микитенка — українського письменника («Вуркагани») і драматурга («Соло на флейті»); (пом. 1937).

• 1050 років з часу (872 рік):
  • убивства болгарами сина Аскольд^[19].
• 950 років з часу (972 рік):
  • смерті Святослава Ігоровича (Хороброго) — Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів; син княгині Ольги та князя Ігора Старого, батько Володимира Великого, дід Ярослава Мудрого. (нар.. 930 р.).
• 825 років з часу (1097 рік):
  • смерті Євстратія Постника — давньоруського святого, ченця Печерського монастиря. Преподобномученика.
• 800 років з часу (1122 рік):
  • 9 вересня — Даниїла (Данила) Паломника — руського православного монаха. Ігумена, клірика Чернігівської землі^[20].
• 775 років з часу (1147 рік):
  • 19 вересня — смерті колишнього великого київського князя Ігора Ольговича.
• 750 років з часу (1172 рік):
  • смерті Євпраксії Мстиславівни (Зої, Добродії) — доньки київського великого князя Мстислава Володимировича, онуки Володимира Мономаха; (нар. 1108), дружини візантійського співімператора Олексія Комніна (Alexios Komnenos)^[21].
• 525 років з часу (1397 рік):
  • 11 січня — смерті Скиргайла Ольгердовича — князя Троцького (1382—1395), Полоцького (1387—1397), Великого князя Київського (1395—1397). Великого князя Литовського (1386—1392); (нар. бл. 1354).
• 500 років з часу (1422 рік):
  • смерті Миколая Тромби — релігійного, державно-політичного діяча, галицького архієпископа РКЦ. Першого примаса Польщі; (нар. бл. 1358).
• 425 років з часу (1497 рік):
  • смерті Макарій I — митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, загинув мученицькою смертю від татар^[22].
• 400 років з часу (1522 рік):
  • смерті Йосифа II Солтана — митрополита Київського, Галицького і всієї Руси; (нар.. 1450).
  • смерті Тетяни Анни Гольшанської (лит. Tatjana Alšėniškė)^[23] — шляхтянки XV—XVI сторіччя з роду Гольшанських гербу Гіпокентавр, дружини князя Костянтина Острозького; (нар.. 1480).
• 375 років з часу (1547 рік):
  • смерті Федора Санґушка — руського князя, державного та військового діяча Великого Князівства Литовського, старости володимирського (1531—1547), згодом вінницького і брацлавського (1544—1547 рр.), маршалка Волинської землі (1535—1547), старости звенигородський.
• 350 років з часу (1572 рік):
  • смерті Андрія Русина (Андрія Івановича Русин-Берестецького) — руського (українського) зем'янина, урядника, православного релігійного діяча. Пінського і Турівського православного єпископа.
• 325 років з часу (1597 рік):
  • смерті 11 квітня — Северина Наливайка (інколи^[24] Семерій,^[25], Семена) — українського військового діяча, козацького ватажка, одного з керівників повстання 1594—1596 років у Речі Посполитій.
• 300 років з часу (1622 рік):
  • смерті 20 квітня — Петро́ (Кононович) Конаше́вич-Сагайда́чний^[26][27] — — український полководець та політичний діяч, гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорізької Січі^[28][29]. Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства. Меценат православних братств та опікун братських шкіл; (нар. близько 1582).
• 275 років з часу (1647 рік):
  • смерті 11 січня — Петра Могили — українського політичного, церковного та освітнього діяча, Митрополита Київського, Галицького і всієї Русі (1633—1647), екзарх Константинопольського патріарха, архімандрит Києво-Печерського монастиря (з 1627); нар. 1597).
  • смерті Га́нни Сомко (Сомківна) або Гафії Сомко — української міщанки, першої дружини Богдана Хмельницького, матері його синів Тимоша та Юрія і дочок Катерини та Степаниди. Сестра наказного гетьмана Лівобережної України Якима Сомка; (нар. бл. 1608).
  • смерті Касіяна Калі́кста Сако́вича — руського (українського) шляхтича, церковного діяча і письменника-полеміста, ректора Київської братської школи у 1620—1624 роках. Писав книжною українською та польською мовами^[30]; (нар. бл. 1578).
• 250 років з часу (1672 рік):
  • смерті 18 квітня — Миха́йла Сули́чича (Суличенка, Сулитича) — козацького військового та державного діяча, Паволоцького полковника, Генерального судді Війська Запорозького та Наказний гетьман.
  • смерті Василя Рудомича — українського поета, мемуариста, правника і медика, ректора Замойської академії; (нар. (бл. 1620).
• 225 років з часу (1697 рік):
  • смерті 15 грудня — Сильвестра Головчича — українського церковного діяча, у 1672—1684 роках ректор Києво-Могилянської академії.
• 200 років з часу (1722 рік):
  • смерті 14 липня — Івана Скоропадського — українського військовика, політичного і державного діяча, гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави в Лівобережній Україні (1708—1722). Генерального бунчужного (1698—1699), генерального осавула (1701—1706), стародубського полковника (1706—1708). Гетьмана Глухівського періоду в історії України; (нар. 1646).
  • смерті 8 грудня — Стефана Яворського (Симеона Івановича Яворського) — українського та російськиого богослова, філософа, письменника, президента Синоду Православної російської церкви (1721—1722 рр.); (нар.. 1658 р.).
• 175 років з часу (1747 рік):
  • смерті 6 лютого — Івана Ільїна — члена Генеральної військової канцелярії, Генерального військового суду, члена («от великороссийских») тимчасового Правління гетьманського уряду; (нар. 1688).
  • смерті 18 жовтня — Василя Григоровича-Барського — українського православного письменника та мандрівника; (нар. 1701).
  • смерті 22 жовтня — Рафаїла (Заборовського) — українського церковного, громадського та освітнього діяча. Архієпископа Київського і Галицького (з 1731), Митрополита Київського, Галицького та всієї Малої Росії (з 1743), члена Святійшого Синоду безпатріаршої РПЦ (з 1723); (нар. 1676).
• 150 років з часу (1772 рік):
  • смерті Гедеона (Сломінського) — українського релігійного діяча доби Гетьманщини, архімандрита Межигірського монастиря, ректора Московської духовної академії; (нар. 1715).
  • смерті Павла Петрашіва — українського маляра-іконописця, портретиста і пейзажиста; (нар. 1738).
  • смерті Францішека Салезія Потоцького — польського шляхтича, урядника Речі Посполитої, магната, мецената. Київського (з 19 липня 1756), волинського воєводи (22 травня 1755), крайчия великого коронного (1736), претендента на польську корону; (нар. 1700).
• 125 років з часу (1797 рік):
  • смерті 28 січня — Антіна Головатого — кошового отамана Чорноморського козацького війська; (нар. 1732).
• 100 років з часу (1822 рік):
  • смерті 16 квітня — Дмитра Левицького — українського живописця-портретиста, який працював у модних аристократичних салонах Росії. Академіка Петербурзької академії мистецтв; (нар. 1735).
• 75 років з часу (1847 рік):
  • смерті 26 серпня — Михайла Миклашевського (1756—1847) — українського і російського військового та державного діяча; (пом. 1756).
  • смерті Михайла Скибицького (1793—1847) — учасника Війни за незалежність іспанських колоній в Америці, соратник Симона Болівара, біографа президента Венесуели Х. А. Паеса; (нар. 1793).
• 50 років з часу (1872 рік):
  • смерті 20 серпня — Михайла Качковського — українського громадського діяча, письменника, мецената, публіциста, юриста, народовця-австрофіла; (нар. 1802).
• 25 років з часу (1897 рік):
  • смерті 14 лютого — Пантелеймон Куліш — український письменник, історик, мовознавець; автор першої фонетичної абетки для української мови, що лежить в основі сучасного українського правопису; (нар. 1819).

1922 в Україні у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Україна»
	1922 в Україні у Вікісховищі?

Це незавершена стаття про Україну. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.