PROFILPELAJAR.COM

Віктор Васильович Чепелик
Віктор Васильович Чепелик
	В. В. Чепелик, 1970 рік
Народження	14 березня 1927 Київ
Смерть	14 травня 1999 (72 роки) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна; (підданство)	СРСР ; Україна
Навчання	Київського інженерно-будівельного інституту
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Київ
Науковий ступінь	кандидат наук
Членство	Національна спілка архітекторів України
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Чепелик.

Ві́ктор Васи́льович Чепе́лик (14 березня 1927(19270314), Київ — 14 травня 1999, Київ) — український історик архітектури, академік. Член Спілки архітекторів України (з 1975 року), дійсний член Української Академії архітектури (з 1993 року), почесний доктор НДІТІАМ (з 1996 року), лауреат Державна премія України в галузі архітектури (2002, посмертно). Автор 185 наукових праць з української і всесвітньої архітектури. Значне місце у дослідницькій діяльності займає дослідження українського архітектурного модерну. Чоловік науковиці Зої Мойсеєнко, батько кінематографістки Оксани Чепелик.

Життєпис

Народився 14 березня 1927 року в Києві. Навчався у середній школі до восьмого класу. Батько помер рано, ріс з мамою в скрутні повоєнні роки, змалечку маючи надзвичайну жагу до читання, вивчення історії і літератури.

З 1944 по 1948 рік навчався в Київському технікумі цивільного будівництва на архітектурному відділенні. З 1948 по 1954 рік — студент архітектурного факультету Київського інженерно-будівельного інституту (нині КНУБА), з яким надалі була пов'язана вся подальша творча, наукова, педагогічна робота, де Віктор Васильович здобув надзвичайну повагу і авторитет серед колег та плеяд випускників архітектурного факультету КІБІ 70-х - 90-х років.

В КІБІ навчався у М. Сєвеврова, В. Леонтовича, І. Кириєнка, Й. Каракіса, В. Онащенка, О. Сидоринка, Ю. Асеєва. В 1954 році захистив дипломну роботу на відмінно і за рішенням кафедри архітектурного проектування і Ради архітектурного факультету був рекомендований до аспірантури. Вчився в аспірантурі при кафедрі архітектурного проектування КІБІ. Одружився з одногрупницею, згодом визнаною вченою і викладачкою (КХІ, НАОМА) Зоєю Мойсеєнко. Дружина була незмінною порадницею, підтримувачкою усих творчих і наукових студій, упорядницею творчої спадщини та посмертного видання монографії В. Чепелика про український архітектурний модерн.

Після завершення аспірантури з 1957 по 1964 роки працював асистентом на кафедрі архітектурного проектування КІБІ. В цей час виконав ряд проектів та опублікував кілька статей в наукових збірниках і архітектурних журналах.

З 1958 року читав лекційний курс «Советская архитектура». У 1964 році захистив дисертаційну роботу на тему «Архитектурно-планировочные решения жилых домов для одиноких и малосемейных», за що дістав вчений ступінь кандидата архітектури. З 1964 року переведений на посаду старшого викладача кафедри архітектурного проектування, працює заступником декана на громадських засадах. З 1965 року стає штатним заступником декана, перебував на цій посаді до 1974 року. У своїй науковій роботі з 1967 року почав активно вивчати український архітектурний стиль. 1974 року, після вивільнення з деканатської роботи, за конкурсом обраний на посаду завідувача кафедри малюнку та живопису. Упродовж майже всього життя переймався малюнком і акварельним живописом, напрацював близько 1000 робіт на історичні, пейзажні та архітектурні теми, хоча дуже мало їх виставляв. Також розробляв ілюстративний демонстраційний матеріал для лекцій, особисто вручну малюючи ілюстрації (плани, розрізи, деталі, фасади, перспективи пам'яток архітектури) та графічні плакати до тематичних позаурочних лекцій про національну українську та сучасну зарубіжну архітектуру. За свідченням студентів та аспірантів, розробляв проекти пам'ятників та архітектурних меморіалів на честь національних героїв, зокрема героїв Крут, в часи, які не давали надії на їх оприлюднення та втілення.

У 1979 році, по закінченню конкурсного терміну, В. В. Чепелик повертається на кафедру основ архітектури КІБІ (КНУБА) на посаду доцента, відмовившись від кількох пропозицій щодо зайняття посади керівника художнього ВНЗ у Харкові чи Львові і навіть директора НДІТІАМ у Києві, оскільки вважав, що його діяльність має бути обмежена лише науковою роботою над історією архітектури та над викладанням її студентам. В часі керівництва кафедрою видатним київським архітектором В.І. Єжовим у 1987 року обраний на посаду професора кафедри основ архітектури. Тоді ж почав читати лекції з «Історії архітектури Середньовіччя та Нового часу». З наступного року за його ініціативи на архітектурному факультеті КІБІ вперше почалося викладання «Історії української архітектури». 1993 року В.В.Чепелика обрано дійсним членом новоутвореної Української Академії архітектури.

Архітектура

Після закінчення інституту у 1954 році працював у кількох проектних організаціях, зокрема в «Укргипроздраве», «ГСПИ-2», а також брав участь в деяких місцевих, республіканських та всесоюзних конкурсах. В цей час за його проектами побудовано декілька будинків і споруд в Києві та на Київщині.

Викладацька діяльність

З 1958 року, після закінчення аспірантури, читав лекційний курс «Советская архитектура». Передав цей курс іншому викладачеві 1987 року. З 1964 року В. В. Чепелик працює на посаді старшого викладача кафедри архітектурного проектування та заступником декана на громадських засадах, а з 1965 року — заступник декана. З 1966 року по 1983 рік голова методичної комісії архітектурного факультету. За 17 років він розробив 9 навчальних планів підготовки архітекторів, за якими проводилися заняття як в КІБІ, так і в інших інститутах. Тоді ж читає лекційні курси і проводить практичні заняття з дисциплін "Архітектурне проектування", “Введення в спеціальність” (в 1960-х рр.), “Архітектурна композиція” ("Теорія архітектурної композиції", 1964-1999 рр.), “Сучасна вітчизняна (радянська) архітектура” (сформував курс і популяризував доробок архітектури вітчизняного, в т.ч. українського конструктивізму, курс читав у 1958-1987 роках), “Історія архітектури середньовіччя та Нового часу” (з 1987 по 1999 роки), “Історія української архітектури” (курс введений з ініціативи В.В.Чепелика у 1988 р.), “Сучасна світова архітектура” (від 1987 р.), у 1998 р. з ініціативи професора В.В. Чепелика на потоці введено учбовий практикум “Регіональна архітектура”.

Протягом останніх років був провідним лектором архітектурного факультету, щороку читав 5 поточних лекційних курсів.

Підготував 6 кандидатів архітектури, серед яких Людмила Василенко, Тетяна Кулєшова, вчені-історики архітектури та лектори з історії архітектури Юлія Івашко та Олена Горбик. Серед учнів В.В. Чепелика — декан архітектурного факультету КНУБА О.В. Кащенко, проф. Л.Г. Бачинська, В.О. Король, О.С. Слєпцов, А.О. Пучков.

Під керівництвом В.В. Чепелика в 1960—1990-х рр. діяли студентські дослідницькі гуртки, проводились диспути, доповіді та позапрограмні лекції щодо доробку таких митців, як метр конструктивізму Костянтин Мельников, чи палкий прихильник українського необароко Дмитро Дяченко, творчість яких перебувала на той час у вакуумі цілковитого замовчування. Численні натурні та архівні дослідження зафіксовані в наукових працях з питань: основні композиційні закономірності архітектурного формогенезу, зокрема секрети пропорційності, метафоричної та морфологічної суті архітектурної форми (на всіх рівнях: від абрису, силуету споруди та просторового оточення-виповнення об’єму до деталей архітектурного декору), функціональні та конструктивні засади планування, основи містобудівної композиції, питання становлення стилів в історії архітектури, дослідження окремих міст, окремих пам’яток, персонального доробку окремих майстрів, історії української архітектури і зокрема становлення самобутнього українського стилю кін. ХІХ — поч. ХХ ст. (українського архітектурного модерну та українського необароко)^[1].

Дослідницька діяльність

Однією з тем дослідницької діяльності В. В. Чепелика був український архітектурний модерн. В. В. Чепелик у своїй автобіографії зазначає, що український архітектурний стиль притягував його увагу від 1945 року, ще з технікуму. Серед наукових робіт часу студенства — "Проектування і забудова Хрещатика в Києві", "Розвиток української архітектури 16—18 ст.", "Баштові композиції в українській архітектурі" (1952—1954 рр.). В науковій роботі В. В. Чепелик почав активно вивчати український архітектурний стиль з 1967 року. В 1968 році на основі архівного і натурного вивчення пам'яток архітектури виконав наукову працю «Архітектурна творчість Дмитра Дяченка», яку тоді безуспішно намагався опублікувати через видавництво «Будівельник» — цьому завадила протидія тодішнього керівництва НДІТІАМ. Те ж саме сталося також і з нарисом про творчість архітектора В. Троценка, коли вже підписані до друку гранки вилучили з журналу «Строительство и архитектура». Але він і далі активно збирав матеріал про творчість видатних мистців УАМ: К. Жукова, О. Сластіона, В. Кричевського, С. Тимошенка, П. Фетисова, М. Шехоніна та інших; для цього проводив обміри і аналіз багатьох пам'яток українського архітектурного стилю в Києві, Полтаві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Львові, а також на Полтавщині та Чернігівщині. Цей матеріал ліг в основу багатьох статей, з превеликими труднощами опублікованих в різних газетах, журналах та наукових збірниках. Згодом вони увійшли до монографії «Український архітектурний модерн» ^[2], яка побачила світ лише 2000 року.

Твори

Чепелик, Віктор. Український архітектурний модерн / упорядник З. В. Мойсеєнко-Чепелик. — Київ : КНУБА, 2000. — 378 с. : іл. — ISBN 966-627-002-1.[1] [Архівовано 29 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
Чепелик В. В. Бесіди про українську архітектуру / В. В. Чепелик ; за заг. ред. А. О. Пучкова ; Ін-т проблем сучас. мистецтва. — Київ : Фенікс, 2013. – 228 с. [Архівовано 19 липня 2018 у Wayback Machine.]
Чепелик В. В. Модерн в архітектурі кінця ХІХ — початку ХХ століть : фрагмент аудіозапису лекції (частина друга) / вступне слово, упорядкування Олени Горбик // Сучасні проблеми архітектури і містобудівництва : зб. наук.-техн. пр.— Вип. 8. — К: КНУБА, 2000. — Стор. 200 [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]
Чепелик В.В. Зодчі середньовіччя і Нового часу (VI—ХІХ ст.). — Київі : НМКВО, 1991. — 123 с.https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=13351

Публікації

Чепелик В. В. Зодчие средневековья и Нового времени (VI—XIX вв.). — Киев, 1990.
Чепелик В. В. О рационалистических тенденциях в архитектуре начала XX века//Строительство и архитектура. — 1976. — № 7. — С. 27-31.
Чепелик В. В. «Українській архітектурний модерн» (Київ, КНУБА, 2000).^[3]
Анализ практики строительства общежитий на территории Украинской ССР // Научно-техническая конференция молодых ученых: Сб. тезисов. — К.: Госстройиздат, 1957. — С. 32-33.
Некоторые вопросы пропорциональности в украинской архитектуре // Тезисы докладов на XXI научно-технической конференции Киевского инженерно-строительного института. — К.: КИСИ, 1960. — С. 119—121.
Архитектурно-планировочные решения зданий гостиничного типа // Тезисы докладов на XXI научно-технической конференции КИСИ. — К.: КИСИ, 1960. — С. 121—123.
Выбор планировочного приема при проектировании зданий гостиничного типа // Строительство и архитектура. — 1960. — № 8. — С. 6-7.
Что показывает практика эксплуатации зданий общежитий // Жилищно-коммунальное хозяйство. — 1960. — № 10. — С. 6-7.
Архитектурно-планировочное решение жилых домов для одиноких и малосемейных // Сборник научных трудов КИСИ. — К.: КИСИ, 1961. — Вып. 17. — С. 57-58.
Жилые дома гостиничного типа для одиноких и малосемейных // Вопросы массового жилищного строительства / Академия строительства и архитектуры УССР. — К.: Госстройиздат УССР, 1962. — Вып. 5. — С. 114—139.
Блоки обслуживания в домах гостиничного типа // Сборник научных трудов КИСИ. — К.: КИСИ, 1962. — Вып. 21. — С. 189—200.
Деякі особливості архітектури жител для одинаків і малосімейних // Збірник наукових праць аспірантів КІБІ. — К., КІБІ, 1963. — Вип. 29. — С 3-11.
Пропорційність в народному зодчестві // Збірник наукових праць аспірантів КІБІ. — К: КІБІ, 1963. — Вип. 29. — С 75-85.
Архитектурно-планировочные решения жилых домов для одиноких: Автореф. дис. … канд. архитектуры. — К.: КИСИ, 1964. −20 с.
Шевченко і архітектура // За будівельні кадри: Газета КІБІ. — 1964. — 9 березня. — № 9. — С. 2.
Величний монумент // За будівельні кадри. −1964. — 22 квітня. — № 18 (73). — С. 2.
Архітектура музею В. І. Леніна [Про будинок Педагогічного музею в Києві] // За будівельні кадри. — 1965. — 21 квітня. — № 16(113). — С. 2.
Нові дослідження старої фортеці [у Кам'янці-Подільському] // За будівельні кадри. — 1965. — 16 червня. — № 25 (122). — С. 2.
Професор архітектури О. М. Вербицький // За будівельні кадри. — 1965. — 6 жовтня. — № 20 (127). — С. 2.
Новатор і гуманіст [Про Ле Корбюзье] // За будівельні кадри. — 1965. — 17 листопада. — № 36 (133). — С. 2.
Киевская архитектурная школа 50-х годов // Тезисы докладов на XXVII научно-технической конференции профессорско-преподавательского состава КИСИ. — К.: КИСИ, 1966. — С. 21-24.
Пропорциональное построение архитектурной формы в украинском деревянном зодчестве // Тезисы докладов на XXVII научно-технической конференции профессорско-преподавательского состава КИСИ. — К.: КИСИ, 1966. — С. 30-32.
Перший архітектор республіки [Про Я. А. Штейнберга] // За будівельні кадри. — 1966. — 13 квітня. — № 14 (151). — С. 2.
Творчість архітекторів Весіїініїх // За будівельні кадри. — 1966. — 7 грудня. — № 35 (171). — С.2; 14 грудня. — № 36 (172). — С. 2.
Будинок для малих сімей // Молода гвардія. — 1967. — 21 січня. — № 15. — С 3.
Архітектор-художник [Про О. О. Сидоренка] // За будівельні кадри. — 1967. — 14 червня. — № 23 (198). — С. 1-2.
Украинская архитектура послереволюционного периода // Строительство и архитектура. — 1968. — № 7. — С. 40.
Молодежные общежития секционного типа // Строительство и архитектура. — 1968. — № 10. — С. 6-13.
Молода архітектура революції // За будівельні кадри. — 1968. — 24 січня. — № 4 (219). — С. 1-2; 31 січня. — № 5 (220). — С. 2.
Архітектура його життя [Про К. С. Мельникова] // За будівельні кадри. — 1968. — 11 грудня. — № 42 (257). — С. 1-2.
Вступающие в творческую жизнь // Строительство и архитектура. — 1969. — № 2. — С. 13-19 (співавтор М. О. Гусев).
На пути к социалистическому переустройству села // Строительство и архитектура : сб. науч. тр. — К.: Будівельник, 1970. — Вып. 8. — С. 36-46.
Desarrollo de la arquitectura conteinporanea de Ucraina // Literatura Sovietica. — 1970. — # 12. — P. 168—174 (іспанською мовою). 31*. Drogi rozwoju wspolczesnej architektury Ukrainskiej // Literatura radziecka. — 1970. — # 12. — S. 155—162 (польською мовою).
Архітектура па митних ленінських місць // За будівельні кадри. — 1970. — 18 лютого. — № 7 (310). — С. 1-2; 25 березня. — № 13 (316). — С. 2.
Майстер архітектури [Про А. В. Добровольського] // За будівельні кадри. — 1970. — 2 травня. — № 21 (324). — С 2.
Eitwicklungswege der Baukunst der Ukraine // Sowjetliterator. — 1971, — # 1. — S. 152—160 (німецькою мовою).
Константин Жуков // Строительство и архитектура. — 1971. — № 3. — С. 34-35.
Contemporary Architecture in the Ukraine // Soviet Literature. — 1971. — # 4. — P. 168—175 (англійською мовою).
Архітектурна творчість О. Г. Сластіона // Прапор перемоги. — 1972. — 20 липня. — № 87. — С. 3.
Охорона культурних надбань народу // За будівельні кадри. — 1972. — 6 жовтня. — № 91 (421). — С 2.
Відкриття під час учбової практики // За будівельні кадри. — 1973. — 28 вересня. № 28 (460). — С. 2; 6 жовтня. — № 29(461). — С. 2.
Народный архитектор Борис Иванович Приймак // Архитектура СССР. — 1979. — № 10. — С. 18-20.
Монументальні розписи М. Самокиша // Вечерній Харків. — 1973. — 11 вересня. — № 213. — С. 3.
Настенные росписи Н. Самокиша // Советская культура. — 1973. — 18 сентября. — № 75. — С. 8.
Харківські розписи академіка М. Самокиша // Прапор. — 1974. — № 1. —С. 109—110.
Нові монументальні розписи М. С. Самокнша // Літературна Україна. — 1974. — 23 березня. — № 23. — С. 4.
О. Г. Сластіон і архітектура первісних корпусів курорту [в Миргороді] // Прапор перемоги. — 1975. — 14 січня. — № 6.- С. 3.
Народный стиль в харьковской архитектуре начала XX века // Вопросы архитектуры: Сб. науч. тр. / Харьковский инженерно-строительный институт (ХИСИ). — М.: Стройиздат, 1975. — С. 35-37.
Зберегти архітектурну спадщину О. Г. Сластіона на Лохвиччині // Зоря. — 1975. — 21 серпня. — № 99. — С. 2.
A. M. Вербицкий — мастер рационалистического модерна // Строительство и архитектура. — 1975. — № 9. — С. 33-37.
Владимир Игнатьевич Заболотный (1898—1962) // Мастера советской архитектуры об архитектуре: Избр. отрывки из писем, статей, выступлений и трактатов / Под общ. ред. М. Г. Бархина, А. В. Иконникова, И. Л. Маца и др.: В 2-х т. — М.: Искусство, 1975. — Т. 2. — С. 423—434 (упорядкування, підготовка текстів та їх переклад російською мовою).
О рационалистических тенденциях в архитектуре начала XX века // Строительство и архитектура. — 1976. — № 7. — С. 27-31.
Відділ митців, яким пишалися харків'яни // Прапор. — 1976. — № 8. — С 107—108.
Пионер сельской архитектуры [Про О. Г. Сластіона] // Строительство и архитектура. — 1978. — № 1. — С. 27-32.
Зарождение архитектуры сельских общественных здании многофункционального назначения // Планировка, застройка и благоустройство сёл Украины : сб. науч. тр. — К.: Будівельник, 1979. — Вып. 2. — С. 46-54.
Пошук народного стилю в архітектурній творчості О. Г. Сластіона // Народна творчість та етнографія. — 1979. — № 2. — С. 55-61.
Майстер архітектури [Про А. В. Добровольського] // Вечірній Київ. — 1980. — 19 травня. — № 115. — С. 3.
Орієнтир — народність // Вечірній Київ. — 1980. — 26 липня. -№ 173. — С 2.
Так народжувались шедеври // Прапор комунізму. — 1980. — 30 жовтня. -№ 250. — С. 2.
Слава прадавніх будівничих // За будівельні кадри. — 1980. — 6 листопада. — № 34 (716). — С. 2.
Будинки народного стилю // Вечірній Київ. — 1980. — 14 листопада. — № 263. — С 3.
Монументальні розписи Миколи Самокиша в приватному будинку в Харкові // Мистецтво і сучасність: зб. пр. — К.: Наук, думка, 1980. — С 217—229.
Проблемы отношения к городской застройке второй половины XIX — начала XX века // Основные тенденции современной советской архитектуры / Союз архитекторов СССР. — М.: Стройиздат, 1981. — С. 117—121.
Зодчий російського класицизму (Про В. I. Беретті) // Нива: Календар на 1981 рік. — К., 1981.
Університетська площа // Вечірній Київ. — 1981. -З квітня. — № 80. — С. З.
Зодчий Давньої Руси: Загадки життя і творчості Петра Милонога // За будівельні кадри. — 1981. — 12 листопада. — № 33 (782). — С.2; 3 грудня. — № 34 (783). — С. 2.
Народні традиції в архітектурі Києва 1920-1940-х років // Народна творчість та етнографія. — 1982. — № 2. — С. 28-36.
Київське барокко // За будівельні кадри. — 1982. 28 січня. — № 4 (792). — С 2; 11 лютого. — № 5 (793). — С. 2.
Внесок вузівських професорів // За будівельні кадри. — 1982. — 17 червня. — № 23 (811). — С. 2.
Будинок-монумент // Пам'ятники України. — 1984. — № 4. — С. 54-55.
Раціоналістичний комплекс будинків // Пам'ятники України. — 1985. — № 2. — С. 47-49.
Архітектурна пам'ятка початку XX століття [Про будинок Полтавського губернського земства] // Народна творчість та етнографії. — 1985. — № 3. — С. 48-53.
Д. І. Яворницький та народностильова архітектура Придніпровя // Народна творчість та етнографія. — 1985. — № 5. — С. 39-46.
Провісник патріотичного гуманізму [Про автора «Слова о полку Ігоревім»] // За будівельні кадри. — 1985. — 5 грудня. — № 36 (940). — С. 2.
Строила вся страна [Про Мавзолей В. І. Леніна] // Рабочая газета. — 1985. — 28 грудня. — № 289. — С. 4.
Пам'ятки народностильової архітектури [Києва] // Пам'ятники України. — 1986. — № 2. — С. 24-26.
Київський осередок розвитку народних традицій в архітектурі початку XX століття // Етнографія Києва і Київщини: Традиції й сучасність / Л. Ф. Артюх, Н. К. Гаврилюк, В. Ф. Горленко та ін.; Відп. ред. В. Ф. Горленко. — К.: Наук, думка, 1986. — С. 128—157.
Разгадка противоречивого образа [Про будинок Хрєииікова в Катеринославі] // Строительство и архитектура. — 1986. — № 8. — С. 26-29.
Народні традиції і новаторство в архітектурі перших виставочних павільйонів УРСР в Москві // Народна творчість та етнографія. — 1986. -№ 5. — С. 13-18,
Триумф и трагедия зодчего [Про Д. М. Дяченка] // Строительство и архитектура. — 1987. — № 11. — С. 18-19.
Харківський центр творців народного стилю в архітеїсгурі // Народна творчість та етнографія. — 1988. — № 5. — С. 13-21.
Вся жизнь — испытание [Про В. К. Троценка] // Строительство и архитектура. — 1988. — № 10. — С. 14-16.
Т. Г. Шевченко и мир архитектуры // Строительство и архитектура. — 1989. — № 4. — С. 26-28.
Харьковский центр поиска своеобразия архитектуры начала XX века // Строительство и архитектура. — 1989. — № 10. — С. 18-22.
Первісток народного архітектурного стилю Шевченкової доби [Про будинок Г. П. Ґалаґана в Лебедиицях] // Народна творчість та етнографія. — 1989. — № 2. — С. 3-10.
Львовский опыт утверждения региональном архитектуры // Строительство и архитектура. — 1989. — № 12. — С. 17-22.
Українська архітектура: Народне житло [1] // За будівельні кадри. — 1989. — 1 грудня. — № 30-31. — С. 3.
Пошук національної своєрідності в архітектурі Прикарпаття початку XX століття // Народна творчість та етнографія. — 1990. — № 1. — С. 21-30.
Українська архітектура: Господарські споруди [2] // За будівельні кадри. — 1990. — 12 січня. — № 1-2. — С. 3.
Українська архітектура: Садиба, планування села [3] // За будівельні кадри. — 1990. — 13 березня. — № 7-8. — С. 3.
Будинок Лемешівської земської школи. Будинок Ніжинської електростанції. Носівська сільськогосподарська дослідна станція. Український народний стиль. Будинок Чернігівського інституту фізичних методів лікування // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Куд-рицького. — К.: «УРЕ» ім. М. П. Бажана, 1990. — С. 391, 537, 560, 819—820, 926.
Українська архітектура: Дерев'яні монументальні споруди [4] // За будівельні кадри. — 1990. — 25 травня. — № 17-18. — С. 3.
Українська архітектура: Дивосвіт незиищен-ності народного духу [5] // За будівельні кадри. — 1990. — 16 жовтня. — № 29-30. — С. 3.
Українська архітектура: Таємниці мистецтва народних майстрів [6] // За будівельні кадри. — 1990. — 21 грудня. — № 37-38. — С. 3.
Зодчі Середньовіччя і Нового часу (VI—XIX ст.): Навчальний посібник / Міністерство вищої освіти України. — К.: НМКВО, 1991.- 124 с.
Зодчие Средневековья и Нового времени (VI—XIX вв.): Учебное пособие / Министерство высшего образования Украины. — К.: УМК ВО, 1991. — 124 с.
Навчальні завдання з української мови до текстів з української архітектури. Вип. 1. — К.: КІБІ, 1991. — 52 с. (співавтор Г. В. Онкович).
Методичні вказівки з розвитку мовлення (на матеріалах текстів з української архітектури). Вип. 2. — К.: КІБІ, 1991. — 108 с (співавтор Г. В. Онкович).
Українська національна культура: Програма курсу для студентів Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого / За ред. проф. А. К. Бички. Тема 9. Архітектура. Скульптура. — К.: НМК ВО МО Украпім, 1991. — 6 с.
Ентузіасти українського архітектурного стилю «Петербурзької громади» // Архітектура України. — 1991. — № 1. С. 37-41, 62.
Українська архітектура: Вежі тривоги і пам'яті народної [7] // За будівельні кадри. — 1991. — 1 лютого. — № 5-6. — С. 3.
Лицар слави і недолі: Творець київського необароко (Д. М. Дяченко) // Україна. — 1991. — № 1. — С. 10-12.
Українська архітектура: Твердині [8] // За будівельні кадри. — 1991. — 19 квітня. — № 15-16. — С. 3.
«Петербурзька громада» ентузіастів українського стилю // Культура і життя. — 1991. — 5 травня. — № 18. — С. 2.
Українська архітектура: Відлуння Ренесансу [9] // За будівельні кадри. — 1991. — 4 липня. — № 21-22. — С. 3.
Кого й про що тут сповіщали [Про дерев'яні дзвіниці в українській архітектурі] // Українська культура. — 1991. — № 6. — С. 28-30.
Дерев'яні монументальні споруди // Визвольний шлях (Лондон). — 1991. — № 8. — С. 980—995 (співавтор О. В. Чепелик).
Народній дім. «Просвіта». Клуб: Шлях формування своєрідності архітектурно-художнього образу // Українська культура. — 1991. — № 9. — С. 3-5.
Увічнений дивосвіт незнищеиності народного духу // Визвольний шлях (Лондон). — 1991. — № 9. — С. 1115—1129 (співавтор О. В. Чепелик).
Леся Українка про архітектуру // За будівельні кадри. — 1991. — 7 березня. — № 9-10. — С. 4.
Українська архітектура: Будинки міського самоврядування [10] // За будівельні кадри. — 1991. — 27 вересня. — № 25-26. — С. 3.
Майстер корабля архітектурного відродження [Про В. Г. Кричевського] // Архітектура України. — 1991. — № 5. — С. 33-39.
Рідний край і чужина // Українська культура. — 1991. — № 11. — С. 12-13.
Українська архітектура: Фундатори, ктитори, будівничі [11] // За будівельні кадри. — 1991. — Листопад. — № 33 34. — С. 3; Грудень. — № 35-36. — С. 3.
Материнська хата // Українська культура. — 1992. № 1. — С. 26-27.
Микола Лисенко і Василь Кричевський // Рада. — 1992. — 27 березня. — № 10. — С. 3.
Архітектурні традиції культури господарського середовища селянина // Українська культура. — 1992. — № 3. — С. 26-27.
Зустріч двох геніїв [М. В. Лисенко та В. Г. Кричевський] // За будівельні кадри. — 1992. — Квітень. — № 6-7. — С. 3.
Садиба, хутір, село і пісня // Українська культура. 1992. — № 5. — С. 3-5.
Лицар українського необароко [Про Д. М. Дяченка) // Рада. — 1992. — 23 червня. — № 23. — С. 3.
Непізнана сила мистецьких таємниць // Визвольний шлях (Лондон). — 1992. — № 7. — С. 847—856 (співавтор О. В. Чепелик).
Склепистий гай Генріха Ґая // Родоелав. 1992. — Липень. — № 13-14. — С. 6-7.
Архітектурна слава великих будівничих // Українська культура. — 1992. — № 7. — С. 26-29.
Дім — як грім [Про будинок Полтавського губернського земства] // Родослав. — 1992. — Вересень. — № 17-18. — С. 12.
Згорьована краса Січеслава [Про будинок Хреннікова в Катеринославі] // Родослав. — 1992. — Жовтень. — № 19. — С. 4.
Каміння заговорило українською // Родослав. — 1992. — Листопад. — № 21-22. — С. 6.
Мистецька сила дерев'яних храмів // Українське слово (Париж). — 1992. — 26 квітня — 3 травня. — № 2613. -С. 35-37.
Будинок Великосорочинського кредитово-коонеративного товариства. Будинок М. А. Дмитрієва. Будинок Западішської земської школи. Будинки земських шкіл. Вулиця Зітьківська в Полтаві, каплиця. Каплиці. Будинок А. П. Климова у с Круглику. Будинок Лубенської земської лікарні. Миргородська водолікаріш, водолыікарня-клуб, грязелікарня. Полтавська школа ім. І. П. Котляревського. Будинок Полтавського губернського земства. Український архітектурний стиль на Полтавщині. Будинок Устивицького споживчого товариства. Будинок Хомутецького кредитово-кооперативиого товариства // Полтавщина: Енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. — К.: «УРЕ» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 108—109, 249, 281, 288—290, 295, 325—326, 347, 486—488, 538—541, 737—738, 787—789, 921—924, 929—930, 946—947.
Ренесансний скарб Галичини // Визвольний шлях (Лондон). — 1992. — № 12. — С. 1483—1494 (співавтор О. В. Чепелик).
Монументальне увічнення незнищенності народного духу // Українська культура. — 1992. — № 10-11. — С. 26-29.
І оселя, і храм, і фортеця: Житло в українському архітектурному модерні // Родослав. — 1992. — Грудень. — № 23-24(51-52). — С. 12.
Матеріали з української архітектури та завдання до них (Для тих, хто вивчає українську мову). Вип. 3. — K.: КІБІ, 1993. — 88 с. (співавтор Г. В. Онкович).
Та краса зцілювала (Архітектура первісних будинків Миргородського курорту) // Родослав. — 1993. — Лютий. — № 3 (55). — С. 1, 4.
Храми пам'яті народної (початок XX ст.) // Родослав. — 1993. — Березень. — № 6 (58). — С. 1, 4.
Функція — ділова, форма — народна (Архітектура будинків кредитово-кооперативних товариств і банків) // Родослав. — 1993. — Травень. — № 8 (60). — С. 5.
Ратуші самоврядних міст // Визвольний шлях (Лондон). — 1993. — № 5. — С. 572—586 (співавтор О. В. Чепелик).
Великі будівничі України // Визвольний шлях (Лондон). — 1993. — № 7. — С. 834—851 (співавтор О. В. Чепелик).
Камяниці, обпалені полум'ям історії // Українська культура. — 1993. — № 3-4. — С. 30-31.
Школа, колегіум, академія // Українська культура. — 1993. — № 8. — С. 34-35; № 9-Ю. — С. 26-27.
Український стиль в архітектурі шкіл: Первісток. Карали дух і башти… (Полтавська серія) // Освіта. — 1993. — 30 серпня. — С. 8-9.
Український стиль в архітектурі шкіл: Коштом гетьманського нащадка: Відгомон чернігівського бароко (Поліська серія) // Освіта. — 1993. — 17 вересня. — С. 8-9.
Український стиль в архітектурі шкіл: Вето на ім'я: Пам'ятка київської неопалимої купини (Київська серія) // Освіта. — 1993. — 24 листопада. — С. 8-9.
Рідний стиль для рідної ниви: Український модерн в архітектурі селекційних станцій початку XX століття // Старожитності. — 1994. — № 3-4 (62-63). — С. 14-16.
Український модерн у Харкові (Прибуткові житлові будинки) // Старожитності. — 1994. — № 5-6 (64-65). — С. 14-16.
Український стиль в архітектурі шкіл: Харківський палац рідного мистецтва. Безцінний спадок Вовчан-ського повіту. Школа імені Українського Прометея (Слобожанська серія) // Освіта. — 1994. — 17 лютого. — С. 8-9.
Український стиль в архітектурі шкіл: «Сту-діон» віднайдений і втрачений. «Академічний дім». «Родная школа. Народный дом» (Львівська серія) // Освіта. — 1994. — 25 травня. — С. 8-9.
Тріумф і трагедія київського бароко // Українська культура. — 1994. — № 1. — С. 8-10; № 2-3. — С 28-29.
П'ять квітучих гілок бароко Полтавщини // Українська культура. — 1994. — № 4-6. — С 32-33.
Степан Ковнір: Загадки життя і творчості // Українська культура. — 1995. — № 1. — С. 14-16.
Теоретична спадщина українського архітектурного модерну // Архітектурна спадщина України / Редкол.: М. Дьомін (голова), В. Тимофієнко, А. Антонюк та ін. — К.: НДІТІАМ; «Українознавство», 1994. — Вип. 1. Маловивчені проблеми історії архітектури та містобудування / За ред. В. Ти-мофієнка. — С. 162—180.
Морфологічні особливості українського архітектурного модерну початку XX століття // Архітектурна спадщина України / Редкол.: М Дьомін (голова), В. Тимофієнко, А. Антонюк та ін. — К.: НДІТІАМ; «Українознавство», 1995. — Вип. 2. Національні особливості архітектури народу України / За ред. В. Тимофієнка. — С. 132—160.
Про зустріч з корифеєм мистецтвознавства [Спогади про С. А. Таранушенка] // 3 історії Української академії архітектури (додаток до «Архітектурної спадщини України») / За ред. В. Тимофієнка. — К.: УАА; НДІТІАМ, 1995. — С. 36-67.
Будинок культури, О. М. Варяницин // Мистецтво України: Енциклопедія / Редкол.: А. В. Кудрицький (голова) та ін.: В 5-ти т. — К.: «УРЕ» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1. — С. 259, 284.
Дві течії розвитку архітектури українського необароко // Від бароко до бароко: Художньо-літературна акція, присвячена бароковій культурі XVII—XVIII ст. і необароковим течіям XX століття (Тези доповідей конференції). — К.: Ірена, 1996. — С. 19 (портрет).
Перший президент Академії архітектури України Володимир Гнатович Заболотний // Вісник Української академії архітектури. — К.: УАА, 1996. — Вип. 3. — С. 15-18.
Український архітектурний модерн у дзеркалі епохи // Архітектурна спадщина України / Редкол.: М. Дьомін (голова), В. Тимофієнко, А. Антонюк та ін. — К.: НДІТІАМ; «Українознавство», 1996. — Вип. 3. Питання історіографії та джерелознавства української архітектури / За ред. В. Тимофієнка. — 4.1. — С. 198—221.
Вагомий внесок в наше українознавство [Рец. на: «Архітектура: Совник-довідник / За заг. ред. А. П. Мардера, К., 1995] // Архітектурна спадщина України / Редкол.: М. Дьомін (голова), В. Тимофієнко, А. Антонюк та ін. — К.: НДІТІАМ; „Українознавство“, 1996. — Вип. 3. Питання історіографії та джерелознавства української архітектури / За ред. В. Тимофієнка. — Ч. 2. — С. 244—247.
Славетний форум столиці України // Хрещатик: Культурологічний путівник / В. В. Чепелик, А. М. Макаров, В. В. Галайба. — К.: Вид. дім „Амадей“; „Град“ Ltd, 1997. — С. 9-62.

158*. З історії розвитку житлової архітектури на початку XX ст. // Вісник Української академії архітектури. — К.: УАА, 1997. — Вип. 4. — С. 12-16.

Національна своєрідність в житловій архітектурі України на початку XX ст. // Архітектурна спадщина України / Редкол.: М. Дьомін (голова), В. Тимофієнко, А. Пучков та ін. — К.: НДІТІАМ; „Українознавство“, 1997. — Вип. 4. Проблеми стильового розвитку архітектури України / За ред. В. Тимофієнка. — С. 122—135
Уроки города рубежа веков [про Київ] // А. С. С. — 1997. — № 1. — С. 60-61; № 2. — С. 48-49; № 3. — С. 98-99.
Внесок художників у формування українського архітектурного стилю на початку XX ст. // Образотворче мистецтво. — 1997. — № 1. — С. 66-69.
Творець українського необароко // Хро-ніка'2000. — 1997. — Вип. 17—18. — С. 307—330.
Слава великого майстра [В. Г. Кричевський] // Артанія. — 1997. — Вип. 3. — С. 37—40.
До уточнення термінологічної проблеми в українській самобутній архітектурі початку XX століття // Теорія та історія архітектури і містобудування : 36. наук. пр. НДІТІАМ / Редкол.: М. М. Дьомін (голова). А. П. Мардер, А. О. Пучков та ін. — К.: НДІТІАМ; „Архитектура и престиж“ Ltd, 1998. -Вип. 2.-С. 100—106.
Феномен архітектурного обдарування П. Ф. Альошина // Вісник Української академії архітектури. — 1998. — Вип. 5. — С 37-44.
Архітектура українського необароко на першій стадії розвитку: Два центри формування // Теорія та історія архітектури і містобудування: Зб. наук. пр. НДІТІАМ / Редкол.: М. М. Дьомін (голова). А. П. Мардер, А. О. Пучков та ін. — К.: НДІТІАМ, 1998. — Вип. 3. Начесть Г. Н. Логвина. — С. 141—154.
Володимир Гнатович Заболотний: Архітектор, вчений, педагог // Архітектор В. Г. Заболотний: Біобібліографічний портрет (1898—1962): Бібліографічний покажчик (До 100-річчя від дня народження) / Редкол.: Г. А. Войцехівська, С. С. Артамонова, Н. О. Беляченко; Укладач О. Б. Шинкаренко; Наук. консультант В. В. Чепелик. — К.: Укрархбудінформ, 1998. — С. 2-9.
Перед лицем вічності [Про Я. А. Штейнберга] // Хроніка'2000. — 1998. — Вип. 21—22 : Україна-Ізраїль. — С. 356—367.
Предковічне і нове в архітектурі центру Києва (Акрополь Старого міста) // Народна творчість та етнографія. — 1998. — № 5-6. — С. 41-52.
Проспект тисячолітньої пам'яті // Володимирська: Культурологічний путівник / Ю. С. Асеев, В. В. Галайба, М. А. Кадомська, А. М. Макаров, Л. Д. Федорова, В. В. Чепелик. — К.: Вид. Дім 'Амадей», 1999. — С. 30-66.
Первісток синтетичної теорії урбанізму в Україні [Рец. на кн. Іг. О. Фоміна «Основи теорії містобудування», К., 1998] // Архитектура и престиж. — 1998. — № 1 (7). — С. 30.
Будівничий Києва, професор-педагог (До 90-річчя від дня народження Б. І. Приймака) // Українська академія мистецтва: Дослідницькі та науково-методичні праці / Ред-кол.: А. В. Чебикін, Ю. С. Асеев, В. Ф. Макухін та ін. — К.: АОМА, 1999. — Вип. 6. — С. 228—230.
Спогади про Стефана Андрійовича Таранушенка // Українська біографістика: Зб. наук. пр. — К., 1999. — Вип. 2. — С. 240—256.
Йосип Каракіс: Творчість в лещатах тоталітарної доби // Україна-Ізраїль. — 1999. — № 1. — С 20-25.
Первісток синтетичної теорії урбанізму в Україні [Рец. на кп. Іг. О. Фоміна «Основи теорії містобудування», К., 1998] // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Наук.-техн. зб. / Редкол.: М. М. Дьомін (гол. ред.), В. І. Єжов, Г. І. Лаврик та інші. — К.: КНУБА, 1999. — Вип. 6. Київ архітектурний: Шляхи розвитку міського середовища. — С. 80-83.
Архитектор и общество // А. С. С. — 1999. — № 4. — С. 66-67 (Перша посмертна публікація).
Віктор Васильович Чепелик: Автобіографія // А. С. С. — 1999. — № 4. — С. 68-69 (Публікація А. О. Пучкова).
Міська ратуша XVIII століття // Поділ і ми. — 1999. — № 5. — С. 37.
Традиційна народна хата Київщини // Народна творчість та етнографія. — 1999. — № 5-6. — С 20-27.
Архітектор Сергій Тимошенко, традиціоніст і новатор // Теорія та історія архітектури і містобудування: Зб. наук. пр. НДІТІАМ / Редкол.: М. М. Дьомін (голова). А. П. Мардер, А. О. Пучков та ін. — К.: НДІТІАМ, 1999. — Вип. 4. На честь Є. В. Тимановича. — С. 195—210.

а також

Чепелик В.В., Кащенко О.В. Архітектурному факультету КНУБА - 70 років. (Публікація рукопису В.В. Чепелика 1989 р. з редагуванням Олени Горбик та авторським доповненням Олександра Кащенко 2000 р.) // Сучасні проблеми архітектури і містобудування: зб. наук.-техн. пр. - Вип. 8. - К.: КНУБА, 2000. - С. 8-16. [2]
Чепелик В. В. Український архітектурний модерн. / Упорядник З. В. Мойсеєнко-Чепелик. — К.: КНУБА, 2000. — 378 с.: іл. [Архівовано 29 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
Чепелик В. В. Бесіди про українську архітектуру / За заг. ред. А. О. Пучкова; Редкол.: З. В. Мойсеєнко-Чепелик, А. О. Пучков, О. В. Чепелик; ІПСМ НАМ України. — К.: Фенікс, 2013. — 224 с.: іл.

Примітки

Бібліографія

Автобіографія В. В. Чепелика [Архівовано 31 жовтня 2013 у Wayback Machine.]

Віктор Васильович Чепелик. Бібліографічний покажчик творів з теорії та історії архітектури (До 70-річчя з дня народження) / Упоряд. А. О. Пучков; Відп. ред. А. П. Мардер. — К.: НДІТІАМ, 1997. — 24 с.
Гасанова, Н. Видатний дослідник народної архітектури: (до річниці світлої пам’яті Віктора Васильовича Чепелика; 1927-1999) / Н. Гасанова ; Н. Гассанова // Народна творчість та етнографія. — 2000. — № 2-3. — С. 117-119. [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Горбик, Олена. Провідні викладачі-архітектори КНУБА (біографічні матеріали): О. Вербицький, С. Гіляров, М. Даміловский, А. Добровольський, Д. Дяченко, В. Заболотний, В. Кричевський, І. Лошаков, І. Моргілевський, М. Сєвєров, О. Хорхот, В. Чепелик, Я. Штейнберг, П. Юрченко, та ін. // Сучасні проблеми архітектури і містобудівництва: зб. наук.-техн. пр. – Вип. 8. – К: КНУБА, 2000. Стор. 102-110, 112-119, 120-122, 122-125 [Архівовано 11 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Чепелик Віктор Васильович // Професори Київського національного університету будівництва і архітектури (1930-2000). Довідник. – К., 2001. – Стор. 89
Соченко В.І. Архітектор, педагог, вчений: В.В. Чепелик // За будівельні кадри. – 1987. - №12 (904). – С. 2
Чепелик В.В. // Мистецтво України: біографічний довідник.– К., 1997.– С. 629
Пучков А.О. Професор архітектури. До 60-річного ювілею В.В.Чепелика // За будівельні кадри.– 1992.– №6-7.– С.1
Білокінь С., Гуменюк Ф. та ін. Віктору Чепелику – 70 // Образотворче мистецтво.– 1997.– №3-4.– С.56
Гассанова Н.С. Будівничий аури мистецтва (Віктору Чепелику – 70) // Культура і життя. – 1997. - №17
Горбик О.О. Пам'яті В.В. Чепелика Вісник Української академії архітектури. – Вип. 6. – К., 2000. – Стор. 65-67
ЧЕПЕЛИК Віктор Васильович. Фрагменти відеозаписів 1997-98 рр. [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]
О.С.Слєпцов, Т.І.Антощук. Віктор Чепелик: Архітектор-Дослідник-Педагог / Під ред. О.С.Слєпцова. - КНУБА, Кафедра Основ архітектури та архітектурного проектування, НПАБ ЛІЦЕНЗіАРХ. – К., 2019. – 360 с.