Украї́нський архітекту́рний моде́рн, УАМ (інша назва - неоукраїнський стиль^[1]) — один з українських оригінальних архітектурних стилів. Виник на початку XX століття. Існував і розвивався протягом майже 40 років (з 1903 по 1941 роки). В основі УАМ лежать народні традиції хатнього і церковного будівництва і досягнення української професійної архітектури і перш за все барокової (див. українське бароко), вплив якої, починаючи з 1910 року був помітним і навіть зростаючим. Сильним був також вплив європейського модерну.

На початкових етапах появи і розвитку стиль мав різні найменування: «український стиль», «український архітектурний стиль», «український народний стиль», «новий український стиль» та інші. Ці назви не є точними, адже самі поняття «Українська архітектура» і «український стиль» (точніше українські стилі) мають значно ширші значення, а УАМ як окремий стиль мав свої внутрішні течії. Щодо цього В. В. Чепелик зазначає: «В історії української архітектури жодне інше стильове явище не відзначалося такою розмаїтістю, різнохарактерністю і суперечливістю у назві, як УАМ. Починаючи з перших публікацій на цю тему у 1900-ті роки і закінчуючи роботами істориків останніх літ, здійснюється пошук оптимальної назви, котра здатна найповніше розкрити характер і особливості досліджуваного явища».

Цікаво, що у 1903 році, коли В. Г. Кричевський запропонував на конкурс з розробки архітектури будинку Полтавського губернського земства свій проєкт, стиль його проєкту був віднесений до псевдо-мавританського стилю, тому що він мав незнайомі архітектурні форми.

У назвах, що стосувалися УАМ, відбивались характерні погляди чи світоглядні орієнтації тих, хто їх вживав. Першим називати новий стиль «модернізований український стиль» почав, ймовірно, видатний митець у стилі УАМ Є. Н. Сердюк, за ним термін «український модерн» уводить Г. О. Коваленко.^[2] За інформацією В. В. Чепелика, найбільш часто вживаною у літературі назвою стилю є український модерн або її варіанти.

В основі УАМ лежать форми української народної хатньої і церковної архітектури. З цього приводу варто відзначити, що вперше елементи української народної архітектури почали використовувати професійні архітектори ще у XIX ст. (будинок Ґалаґана у Лебединцях).

Досягнення етнографічної науки і дослідження народної архітектури і народних будівельних традицій привели до зародження серед архітекторів думки про створення власного архітектурного стилю, народного по своїй суті. Першим цю ідею у 1903 році реалізував В. Г. Кричевський у проєкті будинку Полтавського губернського земства (1903–1908 роки), що став першим твором у стилі УАМ. Майже одночасно з ним у цьому новому стилі були збудовані школа ім. І. П. Котляревського у Полтаві (1903–1908 роки, архітектори Є. Н. Сердюк і М. В. Стасюков) і церква в селі Плішивці (1902–1906 роки, архітектор І. С. Кузнєцов), архітектура якої відноситься дослідниками до УАМ. Це були перші три об'єкти, побудовані у стилі, що отримає згодом назву УАМ. З приводу цих трьох об'єктів В. В. Чепелик пише: «Ці три пам'ятки започаткували три найважливіші, майже різновекторні, напрями художніх пошуків УАМ: Покровська церква намітила майбутній розвиток необарокових тенденцій, будинок Полтавського земства був скерований на ствердження декоративно-романичного напряму, який почали називати народним стилем, школа ім. І. П. Котляревського націлена у бік раціоналістичних пошуків».^[3] Успішний початок викликав рух за створення рідного стилю. Розвиток архітектури УАМ відбувався майже одночасно в усіх регіонах України.

З 1903 на перше місце в розробці теорії УАМ виходить О. Г. Сластіон. Він сформулював принципи морфології УАМ і всіляко сприяв розповсюдженню і утвердженню цього стилю. З'являються гуртки з вивчення української народної архітектури. Так, студенти ПІГІ, в майбутньому видатні діячі УАМ, у 1905 — у році організовують нелегальний гурток з вивчення української архітектури, кожне літо вони ходять по селах і роблять замальовки хат, хлівів, церков і дзвіниць. У Харкові при Літературно-художньому гуртку виникає Український художньо-архітектурний відділ, який ставить собі за мету «розповсюження українського стилю» і українського мистецтва взагалі, а також «збереження інших пам'яток України і відродження українського зодчества». Почесним головою гуртку був І. Ю. Рєпін, головою С. І. Васильківський. З'являються численні публікації у спеціалізованих і популярних журналах. Відзначалося своєрідність стилю і відповідність сучасному життю і новим запитам.

Окрім стилю УАМ в Україні були розповсюджені і інші стилі модерну, що походили з європейської традиції.^[4] Порівняно з європейським модерном УАМ відзначається більшою тяглісттю у часі: 38 років замість 20. Це обумовлено несприятливими умовами розвитку, вимушеними перервами.

В. Чепелик виділяє три етапи у розвитку українського архітектурного модерну

1. 1903 — 1917 — період бурхливого розвитку УАМ. Два різновиди — народний стиль (романтизм) і раціоналістичний модернізм (більш стриманий). Декор у архітектурі будівель був інтенсивний, мальовничий, у ньому були розвинені народні теми, збагачені мотивами, що прийшли від європейської архітектурної традиції.
2. Постреволюційний час. Після окупації України більшовиками, багато-хто з діячів УАМ опинилися в еміграції. Багато-хто підпадав під арешти і цькування з політичними обвинуваченнями. Під загрозою розправи дехто відмовлявся від своїх поглядів на УАМ. Магістральними напрямами розвитку архітектури 1920-1930-х pp. стають раціоналізм та конструктивізм. УАМ має значно менше поширення, але і в ньому на цей час триває велика робота з пошуку нових типів жител й громадських споруд.
3. 1934 — 1941 роки. Певне пожвавлення у розвитку УАМ, але утиски продовжилися. Утиски стали одним з факторів, що припинили розвиток УАМ.

Після 1941–1945 років елементи УАМ використовувалися окремими архітекторами, але їхні роботи нечисленні і маловідомі.

Виділилося кілька центрів розвитку УАМ.

Першим будинком, спорудженим у Києві у стилі УАМ, стає дім І. І. Щітківського на вул. Полтавській, 4-а (1907–1908 pp.). Цей рядовий двоповерховий будинок був виконаний у дереві й обличкований цеглою, мав плаский фасад у сім вікон на поверх.^[5]

Саме у Києві було вперше побудовано споруду інженерного призначення у стилі УАМ — будинок міської очищувальної станції на Саперній слобідці (архітектор М. О. Даміловський). Також за його проєктом споруджено народний дім у селі Криве.^[6]

Для архітектури Київського центру характерним є те, що тут більш розвинутий раціоналістичний напрям УАМ.

Житловий будинок на вулиці Паньківська 8 збудований архітектором Шехоніним на замовлення лікаря Йосипа Юркевича.^[7] У селі с. Криве, де знаходився маєток Юркевича, збудований у схожому стилі Народний дім.^[8]

Перші три будинки в стилі українського модерну були побудовані саме на Полтавщині.

У 1903–1908 рр. з'являється перший будинок УАМ — будинок Полтавського губернського земства, який був спроєктований архітектором В. Г. Кричевським.

У 1902–1906 рр. архітектор-художник І. С. Кузнецов побудував Покровську церкву в селі Плішивець Гадяцького повіту.

У 1903–1905 рр. архітектори Є. Н. Сердюк та М. Ф. Стасюков побудували школу ім. І. П. Котляревського у Полтаві.^[9]

Пізніше, 1916 року, за проєктом Василя Кричевського та технолога-кераміста Юрія Лебіщака було збудовано Опішнянський гончарний навчально-показовий пункт Полтавського губернського земства.^[10]

Також, УАМ проявився в проєкті земських шкіл, реалізованому Опанасом Сластіоном. На сьогодні відомо 53 школи, що лишилися на території колишнього Лохвицького земства (тепер — Чорнухинського, Лохвицького, Пирятинського районів Полтавщини, Роменського Сумської, Варвинського Чернігівської області). Їх досліджує громадський проєкт з однойменною вживаною назвою «Школи Лохвицького земства» щодо цих навчальних комплексів.

Ідея створення нового українського архітектурного стилю зародилася у середовищі харків'ян. Цю ідею першим реалізував харківський архітектор-художник В. Г. Кричевський в будинку Полтавського губернського земства, а харків'яни С І. Васильківський, М. С Самокиш та М. М. Уваров виконали в його інтер'єрі розписи.

Саме в Харкові Євген Сердюк і Маріан Харманський споруджують в формах УАМ перший комплекс будівель науково-дослідного призначення — Харківську сільськогосподарську селекційну станцію (Московський просп., 142, 1909–1911 pp.). Тепер НДІ рослинництва, селекції і генетики.

Тут існували різні течії УАМ. Об'єкти у стилі УАМ були збудовані як у Харкові так і у його околицях і на Кубані.

Харківський центр УАМ зробив значний внесок у розвиток стилю УАМ як за кількістю споруд так і за теоретичними розробками стилю.

Львівські архітектори вироблювали місцеві варіанти УАМ, в якому регіональні особливості передували тим, що долинали зі сходу України. Разом з тим досить красномовним стає бажання львівських митців хоча б частково підхопити та розвинути деякі характерні форми народностильової архітектури Наддніпрянщини зокрема трапеційні прорізи у порталах та вікнах, хоча ці теми в Галичині так і не стали настільки панівними, як це ми бачимо в Центральній та Східній Україні.

Найвідомішою спорудою в цьому стилі у Львові є будинок страхового товариства «Дністер» (вул. Руська, 20), споруджений за проєктом архітектора Івана Левинського.

Окремі будинки УАМ були побудовані також у Катеринославі.

Перший будинок у стилі УАМ в Катеринославі було споруджено 1908 року — дім на Кавалерійській вулиці, 22 (проєкт інженера І. М. Труби). В цьому рядовому двоповерховому будинку було кілька житлових квартир.

Значно більш претензійним здається будинок на Пороховій вулиці (сучасна Кавалерійська вулиця), 22, що розташовано в глибині двору, але на головному фасаді має досить багату цегляну орнаментацію. У сільській місцевості Катеринославщини одним з перших будинків, збудованих у народностильовій архітектурі стає будинок Просвіти у селі Мануйлівка (1909 рік, проєкт І. М. Труби).

Серед катеринославських будинків початку XX ст. найвизначнішою пам'яткою, що увібрала народні мотиви, став величний будинок інженера В. М. Хреннікова.^[11][12] Будинок Хреннікова одразу увійшов до числа видатних споруд міста, він, ще не закінчений будівництвом, на початку 1913 р. потрапив до розділу «Достопримечательности города» у книзі «Весь Екатеринослав» (1913, с 126).

• В Одесі у стилі УАМ збудований житловий комплекс на вул. Пироговській, 3 (1911–1916 роки, архітектор Я. М. Пономаренко). Шість будинків цього комплексу утворюють певний ансамбль. Це перший ансамбль житлових будинків у стилі УАМ.
• В Умані на вул. Мало-фонтанній, 25 на початку ХХ-го століття було побудовано гімназію, яка має характерні ознаки стилю українського модерну.
• Тульчин Будинок рад, арх. М. І. Шпандель, інж. Гроздовський, 1927 р., вул. Леніна 51
• У Чернігові і на Чернигівщині у стилі УАМ також збудовано кілька будинків, зокрема школи.^[13]
• В Дунаївцях у подібному стилі збудований Палац Красінських на початку 20 ст.

На Кубані у стилі УАМ збудовано більшість залізничних станцій на Кубано — Чорноморській залізниції (Албаши, Ведмідівка, Мишастівка, Титарівка тощо) і численні об'єкти при них — житлові будинки для залізничників, школи для дітей залізничників (1910–1916 роки).

Левинський І. І., Сластіон О. Г., Кричевський В. Г., Жуков К. М., Вербицький О. М., Сердюк Є. Н., Лушпинський А. О., Тимошенко С. П., Дяченко Д. М., Троценко В. К..

Цей розділ може відбігати від теми статті. Будь ласка, допоможіть встановити доречний зв'язок його вмісту із предметом статті. Якщо вміст розділу не буде узгоджено зі статтею, його може бути переписано, об'єднано з іншою статтею або вилучено. Подробиці можуть бути на сторінці обговорення.

Довгий час дерев'яна архітекутра доби сецесії залишалась невідомою навіть для фахівців. Коротка доба сецесії не сприяла створенню значної кількості дерев'яних сакральних і світських споруд в подібній стилістиці, але вони були. Частка з них поруйновані в роки громадянської війни і в роки 2-ї світової. Серед них — * дерев'яна Земська лікарня в селі Мошни в Черкаському районі Черкаської області (арх. Городецький Владислав Владиславович).

• дачні будинки в Харківській обл.
• міські помешкання міщан і небагатих дворян

• 
  Бакирівка, П'ятницька церква, 1891, Сумська область, фото 2012
• 
  Арх. В. Городецький, с. Мошни. Будівля земської лікарні 1894
• 
  Село Язлівчик. Римо-католицька каплиця, доба сецесії, 1936
• 
  Київ, Андріївський узвіз, житловий будинок 19 ст.
• 
  Церква Івана Богослова, с. Вівсяники, Деражнянський р-н, Хмельницька область

За роки розвитку УАМ було збудовано понад 500 об'єктів у цьому стилі. Спадщина УАМ збереглася неповністю. Багато чого знищено у роки Першої світової війни, війни УНР з більшовицькою Росією і Польщею, Другої світової війни. Велику роль у недостатньому збереженні об'єктів УАМ відіграло відношення до них радянської влади, в період якої багато з них або знищувались, або зазнавали неправильної реставрації. Імена багатьох архітекторів, що працювали у стилі УАМ, в радянський час знаходились під забороною. Протягом десятиріч штучного забуття роботи і долі цих архітекторів були невідомі навіть фахівцям. У 1970-х роках деякі історики архітектури і краєзнавці за власною ініціативою і без найменшого розголосу почали непомічений тоді владою пошук і вивчення пам'яток, доробку значних майстрів, навіть намагалися піднятись до певних узагальнень, публікувати свої роботи, де тільки щастило — від районних газет до збірників тез наукових конференцій в обласних центрах. Продуктивніше вивчення УАМ почалося лише у 1990—му році. Одним з найвідоміших дослідників УАМ є В. Чепелик

• Гуцульська сецесія

1. Чепелик В. В. Український архітектурний модерн. / Упорядник З. В. Мойсеєнко-Чепелик. — К. : КНУБА, 2000. [Архівовано 29 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
2. Бібліографія з Українського архітектурного модерну у книзі Чепелик В. В. Український архітектурний модерн. / Упорядник З. В. Мойсеєнко-Чепелик. — К. : КНУБА, 2000. [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
3. Олена Щербань Український модерн в архітектурно-будівельній кераміці Опішнянського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства (1912–1924 рр.) (укр.)

• Чернигов в стиле «модерн» (фото) [Архівовано 29 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
• Дзюбенко П. А. Декор украинского архитектурного модерна в Харькове (рос.)
• Колісник Є. М. Феномен національного архітектурного стилю
• Український архітектурний стиль на Полтавщині
• Український архітектурний модерн [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Київ, фото-словник».
• Український модерн (архітектурний стиль). Фото багатьох об'єктів у стилі УАМ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

• Відеоекскурсія "Школи Лохвицького земства: архітектор Опанас Сластіон"
• Український модерн від Йосипа Юркевича