Шехонін Микола Олексійович

Микола Олексійович Шехонін
рос. Николай Алексеевич Шехонин
Народження29 серпня 1882(1882-08-29) або 1882[1]
Смерть24 серпня 1970(1970-08-24) або 1970[1]
ПохованняБританське кладовище Буенос-Айреса
Національністьросіянин
НавчанняПетербурзький інститут цивільних інженерів
Діяльністьархітектор, викладач університету
Праця в містахКиїв
Архітектурний стильмодерн, неоампір
Містобудівні проєктиГенеральний план Києва

Мико́ла Олексійович Шехо́нін (29 серпня 1882, Санкт-Петербург — 24 серпня 1970, Буенос-Айрес) — київський архітектор. Чоловік оперної співачки Олени Шехоніної-Сергеєвої.

Біографія

Поховання Миколи Шехонініа на Британському цвинтарі Буенос-Айреса. Фото 2020 р.
Поховання Миколи Шехонініа на Британському цвинтарі Буенос-Айреса. Фото 2020 р.

Микола Олексійович Шехонін народився 29 серпня 1882 року у Санкт-Петербурзі. Фахову освіту отримав у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів, який закінчив 1907 року і здобув відповідне звання.

1908 року оселився у Києві. У 19091941 роках на педагогічній роботі, викладач Київського Будівельного Технікуму, Київського політехнічного інституту, Дніпропетровського будівельного Інституту, Київського Художнього Інституту (архітектурне проектування і малювання). Протягом 19201930-х років розробив генеральний план Києва. З 1930 року — професор. З 1932 року — керівник Другої архітектурної мистецької майстерні в Києві.

Восени 1943 року виїхав за межі СРСР. З 1943 по 1945 рік жив у Відні, з 1945 по 1948 рік — у Італії. З 1948 року жив у Аргентині.

1952 року Микола Шехонін з сином Сергієм за власним проектом збудував собі в Касерос (передмісті Буенос-Айреса) невеликий дачний будиночок. Також архітектор розписав кафедральний воскресенський собор Російської православної церкви за кордоном у м. Буенос-Айрес. Микола Шехонін також написав образи та полотна для православного храму св. Володимира у Вілья-Бальєстер[2][3].

Помер Микола Шехонін 24 серпня 1970 року у Буенос-Айресі. Похований на британському кладовищі у м. Буенос-Айрес[4]. Координати поховання 34°35′24.1″ пд. ш. 58°27′53.9″ зх. д. / 34.590028° пд. ш. 58.464972° зх. д. / -34.590028; -58.464972[5].

Стилістично роботи Шехоніна відносяться до модерну та неоампіру.

Головні проекти в Києві

Зображення

Примітки

  1. а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. Парнікоза, Іван. Касерос. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких.
  3. Парнікоза, Іван. Кафедральний собор Воскресіння Христового російської православної церкви за кордоном. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українською) . Микола Жарких. Архів оригіналу за 13 грудня 2019.
  4. Парнікоза, Іван. Британське кладовище. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких.
  5. Парнікоза, Іван. Українська громада в Буенос-Айресі після закінчення Другої світової війни. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 07.02.2022.
  6. Будинок держустанов [Архівовано 14 січня 2020 у Wayback Machine.] // nin-gen.livejournal.com. — 2017. — 29 березня.

Джерела