PROFILPELAJAR.COM

центральний вокзал
; центральний вокзал
Координати	50°06′26″ пн. ш. 8°39′45″ сх. д. / 50.107256° пн. ш. 8.662616° сх. д.
Власник	DB InfraGO
Оператор	DB InfraGO
Код Експрес-3	8011068
Мапа
на Вікісховищі

Франкфурт-на-Майні-Головний (нім. Frankfurt (Main) Hauptbahnhof) — провідна залізнична станція у Франкфурті-на-Майні, земля Гессен, Німеччина.

Маючи пасажирообіг 164 мільйони пасажирів на рік (на кінець 2010-х років ), це друга станція за пасажирообігом у Німеччині; а також четверта станція за пасажирообігом в Європі (після паризьких Париж-Північний і Шатле — Ле-Аль, а також Гамбург-Головний) ^[1]. Ця станція є однією з трьох станцій ICE у Франкфурті разом із станцією Франкфурт-на-Майні-Південний та станцією аеропорту.

Історія

19 століття

Наприкінці 19 століття три станції сполучаали Франкфурт із заходом, північчю та півднем

Станція Таунус на Таунусбані^[en] (відкрита в 1839 році), що сполучає Франкфурт з Вісбаденом
Станція Майн-Неккар на залізниці Майн-Неккар^[en] до Дармштадта , Гейдельберга та Мангейма (1848)
Станція Майн-Везер для залізниці Майн-Везер^[en] до Касселя (1852 р.), а з 1860 р. також використовувалася Гомбурзької залізниці^[en].

Ці три станції були розташовані одна біля одної на тодішньому Галлустор (сьогодні Віллі-Брандт-плац).

Будівництво нової станції

Ця ситуація вважалася неприйнятною через зростання пасажиропотоку в 19 столітті, тому плани були викладені ще в 1866 році. Спочатку розглядалася велика станція з 34 платформами, потім їх кількість скоротили до 18. Пошта та багажні пункти мали власні підземні споруди, і міська управа вимагала перенести станцію далі від міста. Зрештою, у 1881 році німецький архітектор Герман Еггерт^[en] переміг у конкурсі на проектування вокзалу, а Йоганн Вільгельм Шведлер^[en], який посів друге місце в конкурсі, був призначений головним інженером зі сталевих робіт. Нова станція була розташована приблизно за 1 км на захід від перших трьох станцій.

Відкриття станція

Вокзал був побудований підрядником Філіпом Гольцманном, будівництво було розпочато в 1883 році. ^[2] Франкфурт-на-Майні-Головний було нарешті відкрито 18 серпня 1888 року. Прямо ввечері в день відкриття поїзд проїхав буферну зупинку та локомотив було пошкоджено. Протягом наступних кількох років було побудовано територію на схід від нової станції, привокзальний район; його було завершено близько 1900 року. До завершення будівництва Лейпциг-Головний в 1915 році Франкфуртський вокзал був найбільшим у Європі. Станом на 2014 рік має 24 платформи з 26 коліями на одному рівні, ймовірно, роблять його найбільшим у світі однорівневим залізничним залом.

Пізніше розширення

Усередині та зовні вокзалу Франкфурт-на-Майні-Головний у 2014 році

В 1924 році два неокласичних зали були додані з кожного боку головного залу, збільшивши кількість платформ до 24. Під час Другої світової війни будівля була частково пошкоджена (найбільше вікна в залах, що закривають платформи). В 1956 році станцію було повністю електрифіковано. Через рік було введено в експлуатацію найбільшу на той час в Європі пост електричної централізації, що, був побудований в сучасному стилі того часу, тепер став пам’яткою архітектури .

Починаючи з будівництва тунелю В для об’єктів Франкфуртського U-Bahn в 1971 році, перед головною будівлею було додано підземний рівень, на якому встановлено перший у місті громадський ескалатор і великий торговий центр, станції для U-Bahn та S-Bahn, бомбосховище та громадська автостоянка. Підземні станції були відкриті в 1978 році є мілкого закладення, що передбачало знесення другого північного залу та його відновлення після завершення будівництва станцій.

У 2002-2006 роках було відремонтовано конструкцію даху, яка є пам’яткою архітектури. Це передбачало заміну застарілих сталевих балок, перевстановлення вікон, замінених панелями після Другої світової війни, і генеральне очищення конструкції залу.

Ремонтується і експлуатаційна частина станції; старий пост електричної централізації нещодавно замінили на електронний. Це було життєво важливо для підвищення пропускної здатності станції. Новий пост електричної централізації запрацював наприкінці 2005 року і дозволив збільшити швидкість на станції (до 60 км/год) після реконструкції колій.

Послуги

Далеке прямування

Лінія	Маршрут	Інтервал
ICE 4 ICE-Sprinter	Гамбург-Альтона — Гамбург-Даммтор — Гамбург-Головний — Ганновер-Головний — Франкфурт — Дармштадт-Головний	Одна пара поїздів
ICE 11	Гамбург-Альтона — Берлін-Головний — Лейпциг-Головний — Ерфурт-Головний — Франкфурт — Мангайм-Головний — Штутгарт-Головний — Аугсбург-Головний — Мюнхен	Що дві години
ICE 12	Берлін-Східний — Вольфсбург-Головний — Брауншвейг-Головний — Кассель-Вільгельмсгеє — Франкфурт — Мангайм — Карлсруе — Фрайбург-Головний — Базель SBB (— Інтерлакен-Східний)	Що дві години
ICE 13	Берлін-Східний — Брауншвейг — Кассель-Вільгельмсгеє — Франкфурт	Індивідуальні послуги
ICE 15 ICE-Sprinter	Берлін — Галле (Зале)-Головний — Ерфурт-Головний — Франкфурт	Що дві години
ICE 20	(Кіль-Головний —) Гамбург — Ганновер — Кассель-Вільгельмсгеє — Франкфурт — Мангайм — Карлсруе — Фрайбург — Базель — Цюрих-Головний (– Кур)	Що дві години
ICE 22	(Кіль —) Гамбург — Ганновер — Кассель-Вільгельмсгеє — Франкфурт — Франкфуртський аеропорт — Мангайм — Штутгарт	Що дві години
ICE 22	(Мюнхен-Східний — Нюрнберг — Вюрцбург — Ганау —) Франкфурт — Фульда — Кассель-Вільгельмсгеє — Геттінген — Ганновер — Бремен — Ольденбург	Один поїзд нд – пт
ICE 26	(Штральзунд-Головний —) Гамбург — Кассель-Вільгельмсгеє — Гісен — Франкфурт — Гейдельберг-Головний — Карлсруе	Що дві години разом з лінією IC 26
CE 31	Гамбург-Альтона — Гамбург — Бремен-Головний — Оснабрюк-Головний — Мюнстер-Головний — Дортмунд-Головний — Гаген-Головний — Вупперталь-Головний — Золінген-Головний — Кельн-Головний — Бонн-Головний — Кобленц-Головний — Майнц-Головний — Франкфуртський аеропорт — Франкфурт — Ганау-Головний — Вюрцбург-Головний — Нюрнберг-Головний — Інгольштадт-Головний — Мюнхен-Головний	Індивідуальні послуги
ICE 41	(Дортмунд —) Ессен-Головний — Дуйсбург-Головний — Дюссельдорф-Головний — Кельн-Мессе/Дойц — Франкфуртський аеропорт — Франкфурт — Ашаффенбург-Головний — Вюрцбург-Головний — Нюрнберг — Мюнхен	Щогодини
ICE 49	(Дортмунд — Гаген — Вупперталь — Золінген —) Кельн — Зігбург/Бонн — Монтабаур — Лімбург-Південний — Аеропорт Франкфурта — Франкфурт	Індивідуальні послуги
ICE 50	Дрезден-Головний — Лейпциг-Головний — Ерфурт — Айзенах-Головний — Фульда — Франкфурт — Франкфуртський аеропорт — Вісбаден-Головний	Що дві години
ICE 78	Амстердам-Центральний — Арнем-Центральний — Дуйсбург — Кельн — Франкфуртський аеропорт — Франкфурт	Що дві години
ICE 79	Брюссель-Південний — Льєж--Гіїмен — Аахен-Головний — Кельн — Франкфуртський аеропорт — Франкфурт	Що дві години
ICE/TGV 82	Франкфурт — Мангайм — Кайзерслаутерн-Головний — Саарбрюккен-Головний /— Карлсруе — Страсбург-Віль — Париж-Східний	Що дві години
TGV 84	Франкфурт — Мангайм — Карлсруе — Баден-Баден — Страсбург — Мюлуз-Віль — Бельфор-Монбельяр TGV — Безансон-Франш-Конте — Шалон-сюр-Сон — Ліон-Парт-Дьє — Авіньйон-TGV — Екс-ан-Прованс-TGV — Марсель-Сен-Шарль	Одна пара поїздів
ECE 151	Франкфурт — Мангайм — Карлсруе — Баден-Баден — Фрайбург-Головний — Базель-Бадішер-Бангоф — Базель SBB — Ольтен — Люцерн — Арт-Голдау — Беллінцона — Лугано — К’яссо — Комо-Сан-Джовані — Монца — Мілан-Центральний	Один поїзд
ECE 52	Мілан-Центральний — Стреза — Домодоссола — Бріг — Вісп — Шпіц — Тун — Берн — Ольтен — Базель SBB — Базель-Бадішер-Бангоф — Фрайбург-Головний — Карлсруе — Мангайм — Франкфурт	Один поїзд
ICE 91	(Дортмунд — Ессен — Дуйсбург — Дюссельдорф — Кельн — Бонн — Кобленц — Майнц — Франкфуртський аеропорт — ) Франкфурт — Вюрцбург — Нюрнберг — Регенсбург-Головний — Пассау-Головний — Лінц-Головний — Відень-Головний	Що дві години
IC 26	Вестерланд (Зільт) — Гамбург — Кассель-Вільгельмсгеє — Гісен — Франкфурт — Гейдельберг — Карлсруе	Одна пара поїздів
IC 31	(Кіль –) Гамбург – Оснабрюк – Бремен – Мюнстер – Дортмунд – Вупперталь – Кельн – Кобленц – Майнц – Франкфурт (– Вюрцбург – Нюрнберг – Регенсбург – Пассау)	Що дві години разом з 31 лінією ICE
IC 34	Франкфурт — Вецлар — Зіген-Головний — Дортмунд-Головний / Унна — Гамм (Вестф)-Головний — Мюнстер-Головний — ( Емден-Головний — Норддайх-Моле )	Шо дві години
IC/EC 62	Франкфурт — Дармштадт — Гейдельберг — Штутгарт — Аугсбург — Мюнхен — Зальцбург-Головний — Лінц-Головний або — Грац-Головний або — Філлах-Головний — Клагенфурт-Головний	Чотири пари поїздів
RJ 63	Франкфурт — Мюнхен — Зальцбург — Лінц — Відень — Будапешт-Келеті	Сб і Нд
RJ 66	Будапешт – Відень – Лінц – Зальцбург – Мюнхен – Франкфурт	Пт і Сб

Місцеві послуги

Лінія	Маршрут	Інтервал
RE 2	Франкфурт — Аеропорт Франкфурт-на-Майні — Рюссельсгайм — Майнц-Головний — Бінген (Рейн)-Головний — Кобленц-Головний	120 хв (додаткові потяги у годину пік)
RE 3	Франкфурт — Франкфуртський аеропорт — Рюссельсгайм — Майнц — Бінген — Кобленц/ Бад-Кройцнах — Саарбрюккен-Головний	120 хв (додаткові потяги у годину пік)
RE 4	Франкфурт — Франкфурт-Гехст — Майнц – Вормс-Головний — Людвігсгафен (Рейн)-Головний — Гермерсгайм — Карлсруе-Головний	120 хв
RE 5	Франкфурт — Франкфурт-на-Майні-Південний — Ганау — Фульда — Бебра	Деякі поїзди
RE 9	Франкфурт — Франкфурт-Гехст — Майнц-Кастель — Вісбаден-Бібріх — Вісбаден-Ширштайн — Нідерваллуф — Ельтвіль	60 хв (тільки в годину пік)
RE 13	Франкфурт — Франкфуртський аеропорт — Рюссельсгайм — Майнц — Альцай	Деякі поїзди в годину пік
RE 14	Франкфурт — Франкфурт-Гехст — Майнц — Вормс — Людвігсгафен-Мітте — Мангайм	120 хв
RE 20	Франкфурт — Франкфурт-Гехст — Нідернгаузен — Лімбург (Лан)	60 хв (тільки в годину пік)
RE 30	Франкфурт — Фрідберг — Гісен — Марбург — Трейза — Ваберн (Бц Кассель) — Кассель-Головний	120 хв.
RE 50	Франкфурт – Франкфурт-на-Майні-Південний – Оффенбах-на—Майні-Головний – Ганау-Головний – Фульда	60 хв (тільки в годину пік)
RE 54	Франкфурт — Майнталь — Ганау — Ашаффенбург-Головний — Вюрцбург-Головний — Бамберг	120 хв (з перервами у годину піку)
RE 55	Франкфурт — Оффенбах — Ганау — Ашаффенбург — Вюрцбург/— Бамберг	120 хв (Франкфурт–Вюрцбург; додаткові поїзди у годину піку); окремі поїзди у годину піку (Вюрцбург–Бамберг)
RE 60	Франкфурт — Дармштадт-Головний — Бенсгайм — Вайнгайм (Бергстр) — Мангайм-Головний	60/120 хв
RE 70	Франкфурт — Грос-Герау–Дорнберг — Рідштадт-Годделау — Гернсгайм — Бібліс — Мангайм	60 хв
RE 85	Франкфурт — Оффенбах — Ганау — Бабенгаузен — Грос-Умштадт-Вібельсбах (— Ербах-на-Оденвальді) )	60 хв (Франкфурт–Бабенгаузен); 120 хв (Бабенгаузен–Ербах)
RE 98	Франкфурт – Фрідберг – Гісен – Марбург – Трейза – Ваберн – Кассель-Головний	Деякі поїзди між Франкфуртом і Гісеном у годину пік
RE 99	Франкфурт — Фрідберг — Гісен — Вецлар — Ділленбург — Гайгер — Зіген	Деякі поїзди між Франкфуртом і Гісеном у годину пік
RB 10	Франкфурт — Франкфурт-Гехст — Вісбаден — Рюдесгайм (Рейн) — Кобленц – Нойвід	60 хв.
RB 12	Франкфурт – Франкфурт-Гехст – Келькгайм – Кенігштайн (Таунус)	30 хв.
RB 15	Франкфурт – Бад-Гомбург – Фрідріхсдорф – Вергайм – Ной-Анспах – Узінген – Грефенвісбах – Вальдзольмс	60 хв (тільки в годину пік)
RB 22	Франкфурт — Франкфурт-Гехст — Нідернгаузен (Таунус) — Лімбург (Лан)	30/60 хв
RB 34	Франкфурт — Бад-Фільбель — Нідердорфельден — Ніддерау — Альтенштадт (Гессен) — Глаубург-Штокгайм	30/60 хв
RB 40	Франкфурт — Фрідберг (Гессен) — Бутцбах — Гісен — Вецлар — Герборн — Ділленбург	40/80 хв.
RB 41	Франкфурт — Фрідберг (Гессен) — Буцбах — Гісен — Марбург (Лан) — Кельбе — Кірхгайн (Бз Кассель) — Штадталлендорф — Нойштадт (Гессен) — Трейза	60 хв.
RB 48	Франкфурт — Фрідберг (Гессен) — Байенгайм — Райхельсгайм (Веттерау) — Нідда	деякі поїзди в годину пік
RB 51	Франкфурт — Оффенбах-на-Майні-Головний — Ганау — Лангензельболд — Гельнгаузен — Вехтерсбах (— Бад-Зоден-Зальмюнстер)	60 хв
RB 58	Рюссельсгайм-Опельверк — Франкфуртський аеропорт — Франкфурт — Франкфурт Південний — Франкфурт-на-Майні-Східний — Майнталь-Східний — Ганау — Ашаффенбург — Лауфах	60 хв (тільки в годину пік)
RB 61	Франкфурт — Драйайх-Бухшлаг — Редермарк-Обер-Роден — Дібург	60 хв.
RB 67	Франкфурт – Дармштадт – Бенсгайм – Геппенгайм – Вайнхайм – Мангейм
RB 68	Франкфурт — Дармштадт — Бенсгайм – Геппенгайм — Вайнгайм — Гейдельберг-Головний
RB 82	Франкфурт – Дармштадт-Північний – Райнгайм – Грос-Умштадт-Вібельсбах – Ербах (– Ебербах)

Підземна станція S-Bahn є найважливішою станцією в мережі S-Bahn Rhein-Main, що використовується всіма лініями S-Bahn у Франкфурті, за винятком лінії S7, що закінчується на наземній станції.

Примітки

↑ Valérie de Senneville (5 –8/04/2019). Gare du Nord : dans les coulisses d'un projet monstre. lesechos.fr. Процитовано 5 décembre 2019. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |sous-titre= (довідка).
↑ Groß, 2012, с. 50.

Джерела

Bundesbahndirektion Frankfurt am Main (1988). Abfahrt 1888, Ankunft 1988: 100 Jahre Hauptbahnhof Frankfurt am Main. Darmstadt: HESTRA-Verlag. ISBN 3-7771-0215-6.
Groß, Lothar (2012). Made in Germany: Deutschlands Wirtschaftsgeschichte von der Industralisierung bis heute. Т. 1: 1800 - 1945. Books on demand. ISBN 978-3-8482-1042-8.
Rödel, Volker (2006). Der Hauptbahnhof zu Frankfurt am Main. Aufstieg, Fall und Wiedergeburt eines Großstadtbahnhofs [The main station to Frankfurt am Main. Rise, Fall and Rebirth of a City Train Station]. Arbeitshefte des Landesamtes für Denkmalpflege Hessen 8. Stuttgart.
Schomann, Heinz (1983). Der Frankfurter Hauptbahnhof. Ein Beitrag zur Architektur- und Eisenbahngeschichte der Gründerzeit [The Frankfurt central station. A contribution to the architectural and railway history of the Wilhelminian era]. ISBN 3-421-02801-X.
Setzepfandt, Wolf-Christian (August 2002). Architekturführer Frankfurt am Main [Architecture Guide Frankfurt am Main]. Berlin: Dietrich Reimer Verlag. с. 33. ISBN 3-496-01236-6.