PROFILPELAJAR.COM

Дата:	1945—1960-ті
Місце:	Радянський Союз, Варшавський пакт, Друга Югославія
Привід:	Криваві розправи органів державної безпеки з беззбройними демонстрантами:
Результат:	Антикомуністичні партизани зазнали поразки

Східноєвропейські антикомуністичні повстання
	Холодна війна
	Придушення антирадянської революції в УгорщиніПридушення антирадянської революції в Угорщині
Дата:	1945—1960-ті
Місце:	Радянський Союз, Варшавський пакт, Друга Югославія
Привід:	Криваві розправи органів державної безпеки з беззбройними демонстрантами:
Результат:	Антикомуністичні партизани зазнали поразки
Сторони
СРСР; НСРА; НРБ; УНР; ПНР; СРР; СФРЮ	Румунські партизани; Естонські партизани; Латвійські партизани; Литовські партизани; Польські партизани; Українські партизани; Болгарські партизани; Албанські партизани; Сербські партизани; Хорватські партизани; Словенські партизани; Молдовські партизани; Білоруські партизани; Локотські партизани; Білі партизани

Східноєвропейські антикомуністичні повстання — повстанські рухи в Центральній та Східній Європі проти комуністичних режимів, створених за умов радянської окупації та підтримки Радянського Союзу, які почалися на заключному етапі Другої світової війни і продовжувалися після офіційного її закінчення.

Найпотужнішими рухами були такі:

Українська повстанська армія, воювала до 1956 року.
1956 року відбулася антирадянська революція в Угорщині (ідеологічно виступала проти імперіалізму СРСР, але не проти комунізму та соціалізму^[1]^[2]).
Балтійські партизани, відомі як «лісові брати», боролися до своєї ліквідації на початку 1960-х років.
Румунський антикомуністичний рух опору вів боротьбу до 1962 року.
Польські партизани, відомі як «прокляті солдати», воювали до 1963 року.
Болгарські партизани, так звані «горяни», боролися до їх ліквідації на початку 1960-х років.
Хорватські партизани, відомі як «хрестоносці», воювали до їхньої ліквідації на початку 1950-х років.
Албанські партизани (члени Бали Комбетар і прихильники царя Зогу I) воювали до їх ліквідації на початку 1950-х років.
Сербські партизани, які звалися «четники», чинили опір до кінця 50-х років.
Словенські партизани боролися до кінця 50-х рр., доки не були ліквідовані.
Молдовські партизани воювали до своєї ліквідації на початку 1950-х років.
Колишні члени РОНА та прихильники "Локотської Республіки", до 1951 року.^[3]^[4]
Деякі російські учасники білого руху (організація «Братство російської правди») вели боротьбу, поки їх не ліквідували в 1930-х роках.
Білоруські «чорні коти» боролися до кінця 50-х років.

Див. також

Західна зрада

Посилання

↑ Шандор Копачі. Іменем робочого класу
↑ Free Hungary Speaks [Архівовано 2023-03-29 у Wayback Machine.]. // Problems of Communism. — 1956. — Vol. 5. — No. 6 (November-December). — P. 7.
↑ Чуев, Сергей (2004). Проклятые солдаты (рос.). Эксмо. ISBN 9785699059706. Отдельные очаги сопротивления на Брянщине продолжали партизанскую войну до 1951 года, постепенно вырождаясь в бандгруппы... В бою с одной из таких групп при задержании её главаря был тяжело ранен начальник Комаричского отделения госбезопасности капитан Ковалёв.
↑ Грибков, Иван (2008). Хозяин брянских лесов (рос.). Москва. ISBN 9785880670734. Действуя мелкими разрозненными группами, повстанцы, тем не менее, причиняют серьезное беспокойство советским властям. <...> Однако изолированное от внешних сил повстанчество постепенно вырождается в бандитизм. Последняя крупная банда, действовавшая несколько лет, была ликвидирована в 1951 г. в деревне Лагеревка («Финляндия»).

[1] Шандор Копачі. Іменем робочого класу

[2] Free Hungary Speaks [Архівовано 2023-03-29 у Wayback Machine.]. // Problems of Communism. — 1956. — Vol. 5. — No. 6 (November-December). — P. 7.

[3] Чуев, Сергей (2004). Проклятые солдаты (рос.). Эксмо. ISBN 9785699059706. Отдельные очаги сопротивления на Брянщине продолжали партизанскую войну до 1951 года, постепенно вырождаясь в бандгруппы... В бою с одной из таких групп при задержании её главаря был тяжело ранен начальник Комаричского отделения госбезопасности капитан Ковалёв.

[4] Грибков, Иван (2008). Хозяин брянских лесов (рос.). Москва. ISBN 9785880670734. Действуя мелкими разрозненными группами, повстанцы, тем не менее, причиняют серьезное беспокойство советским властям. <...> Однако изолированное от внешних сил повстанчество постепенно вырождается в бандитизм. Последняя крупная банда, действовавшая несколько лет, была ликвидирована в 1951 г. в деревне Лагеревка («Финляндия»).

[1]

[2]

[3]

[4]