Стуко

Стуко у вигляді мармурових ангелів.
Стуко на фасаді. Палац Домбських, Торунь

Сту́ко (італ. stucco) — високоякісна, дуже міцна гіпсова штукатурка або ліпні деталі (ліпнина) для обробки стін і архітектурних деталей[1].

Стуко і скальоло (штучний мармур) навколо дверей.

Стуко виготовляють з обпаленого й подрібненого гіпсу, вапна і клею, іноді з додаванням мармурової пудри, наносять у вигляді тіста, багато разів шліфують і полірують до дзеркального блиску. У вигляді штучного шліфованого мармуру стуко називається скальоло (від італ. scagliola).

Стуко було відоме вже в Стародавньому Єгипті й широко застосовувалося у давньоримському мистецтві, а також у мистецтві Відродження і Нового часу[2]. В Україні стуко найчастіше використовувалося в добу бароко та рококо у ліпленій скульптурі, що оздоблювала як сакральні, так і світські будівлі[3].

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стуко

Примітки

  1. ↑ Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
  2. ↑ Стукко [Архівовано 17 листопада 2011 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
  3. ↑ Дмитро Антонович Українська скульптура / Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича [Архівовано 20 травня 2011 у Wayback Machine.] // К.: Либідь, 1993. — 592 с. «Пам'ятки історичної думки України» ISBN 5-325-00075-6
Будинок Це незавершена стаття з будівництва.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.