Хо́ри (від грец.χορός — «місце співаків») — відкрита верхня галерея всередині православної церкви, що розташовувалася над її західною частиною, іноді над бічними нефами (порівн. емпори у західноєвропейських церквах). Огороджувалася перилами і спочатку призначалася для вищих верств суспільства, пізніше — музикантів і півчих[1].