Клірас^[1] або клірос^[2] (від грец. κλήρος — «частина землі, яку отримували за жеребкуванням»; метатеза пояснюється впливом слова крило)^[3] — у православній та католицьких церквах східного обряду підвищення для співаків, читців праворуч і ліворуч від іконостаса на рівні солеї або в храмовій частині церкви.

Походження назви пов'язане з тим, що раніше читців та співаків для участі в богослужінні вибирали жеребкуванням^[4]. Учасників хору також називають крилошанами^[5].

Особи, які провадять літургійний спів, не повинні бути надто віддалені від солеї, аби не втрачалася їх молитовна єдність із дияконом і священиком, як також не повинні вони бути в полі зору вірних, аби не відволікати їх уваги від священнодії служителів. Хори, розташовані на двох крилосах співають антифоном. У більшості сучасних храмів використовується один крилос, праворуч від вівтаря. А великий хор співає на хорах, розташованих на балконі навпроти вівтаря над головним входом до храму.

Хор співаків на крилосі символізує хор ангелів, які співають на хвалу Бога.

• Словник української мови (1970—1980) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Микола Гоголь. Роздумування про Божественну Літургію. Переклад і додатки опрацював о. д—р Микола Комар.  — Львів: Монастир Свято—Іванівська Лавра. Видавничий відділ «Свічадо», 2003.157 с.
• Зі словника Києво-Печерського заповідника^{[недоступне посилання з липня 2019]}

• Клірос // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Клірос, крилос [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 653. — 1000 екз.