Склад Української Національної Ради ЗУНР

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Українська Національна Рада.

18—19 жовтня 1918 р. в приміщенні Народного Дому у Львові відбулася Конституанта (Конституційні Збори) — українське представницьке зібрання (близько 500 осіб), яке обрало Українську Національну Раду (УНРада), що згодом стала вищим законодавчим органом Західно-Української Народної Республіки.

Представники більшости Палати панів Райхсрату

Сеймові вірилісти (представники духовенства)

Парламентські посли

Сеймові посли

Представники політичних партій

Трудова партія

Соціал-демократична партія

Християнсько-суспільна партія

Представники академічної молоді

Преставники Буковинської Національної Ради

Представники повітів

Представники міст

Примітки

  1. ↑ Павлишин О. Соціально-полвтичний портрет українського проводу Галичини та Буковини в революції 1918—1919 років [Архівовано 9 червня 2011 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 135.
  3. ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму… — С. 170.
  4. ↑ Гуцуляк М. Перший листопад 1918 на Західних землях України. — К. : Либідь, 1993. — іл. — С. 365. — ISBN 5-325-00302-X.
  5. ↑ Олег Павлишин. Студенти / Соціально-політичний портрет українського проводу ГАЛИЧИНИ ТА БУКОВИНИ В РЕВОЛЮЦІЇ 1918—1919 років [Архівовано 18 червня 2007 у Wayback Machine.].
  6. ↑ Олег Павлишин. Стать / Соціально-політичний портрет …. Архів оригіналу за 18 червня 2007. Процитовано 25 лютого 2015.
  7. ↑ Там само.
  8. ↑ Олег Павлишин. Селяни / Соціально-політичний портрет …. Архів оригіналу за 18 червня 2007. Процитовано 25 лютого 2015.
  9. ↑ Франків О. За часів ЗУНР урядовець мав бездоганно володіти українською мовою.
  10. ↑ Дуда І., Пиндус Б. Кунько Антін Семенович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 282. — ISBN 966-528-199-2.
  11. ↑ Регіональний інформаційний портал «Тернопільщина». З історії бібліотечної справи у Гусятинсьому районі .
  12. ↑ Корчинський О.; див.: Полянський О. Західна Україна у двох революціях. — Тернопіль : Джура, 1998. — іл. — С. 38.

Джерела

  • Литвин М. Р., Науменко К. Є. Історія ЗУНР. — Львів, 1995. — 368 с., іл. — С. 83—89. — ISBN 5-7707-7867-9.
  • Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — (Львівська сотня).

Посилання