PROFILPELAJAR.COM

Радехівський повіт
Powiat radziechowski
Країна	Польща
Воєводство	Тернопільське
Адміністративний центр	Радехів
Населення:	69 300 (1931)
Площа:	1022
Густота:	68 ;
TERYT:	Код ISO:
Адмніністративний поділ
місько-сільські
сільські	9
Адміністрація
Мапа
	-

**Радехівський повіт**


Округ
Коронний край	Королівство Галичини та Володимирії
Країна	Австрійська імперія Австро-Угорщина
Центр	Радехів
Створений	1912
Найбільші міста	Радехів, Лопатин

Радехівський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі спочатку Королівства Галичини та Володимирії (1912-1918), а потім — Західно-Української Народної республіки, Польщі, УРСР і дистрикту Галичина.

Приблизно збігається з територією Радехівського району Львівської області.

Територія повіту становила 1 125 км², населення — 68 508.

Адміністративний центр — місто Радехів, у якому мешкало близько 5 000 осіб.

Австро-Угорщина

Утворений 1912 року. До складу Радехівського повіту ввійшли вся Радехівська (від Кам'янського повіту) і Лопатинська (від Брідського або Бродівського повіту) судові округи. Вважався наймолодшим повітом Галичини^[1].

ЗУНР

Повітовим комісаром був Олександер Росткович, інженер, управитель будівельної експозитури (колишній москвофіл). У зв'язку з великою територією повіту був призначений окремий повітовий комісар на Судовий округ Стоянів — Юрій Заремба, селянин. Головою Повітової УНРади і делегатом до УНРади обрали о. Степана Петрушевича, пароха в Холоєві (УНДП). Міським комісаром (бургомістром) був обраний жандарм Стефан Обертає.^[2]

Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР.

Під польською окупацією

Після окупації поляками Галичини включений у 1921 р. до новоствореного Тернопільського воєводства.

Радехівський повіт був розташований на північному заході воєводства. Межував із Волинським воєводством на півночі, зі Львівським на заході, а також повітами Тернопільського воєводства: на сході — з Бродівським, на півдні і південному сході — з Кам'янським.

Адміністративний поділ

1 липня 1925 р. з повіту вилучені гміни (села) Руда Бродська, Монастирок Бродський, Станіславчик і Бордуляки і включені до Бродівського повіту^[3].

1 квітня 1927 р. вилучено частину сільської гміни Полове Радехівського повіту й утворено самоврядну гміну Тарнувка^[4].

1 квітня 1930 р. вилучена частина сільської гміни Нивиці Радехівського повіту і включена до сільської гміни Станіславчик Бродського повіту^[5], 15 червня 1934 р. — ще значна частина земель села Нивиці передана селу Станіславчик^[6].

У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 14 липня 1934 року «Про поділ повіту Радехівського у воєводстві Тарнопольському на сільські ґміни», 1 серпня 1934 року у Радехівському повіті були утворені об'єднані сільські ґміни (відповідають волостям).

Міста (Міські ґміни)

містечко Лопатин — місто з 1934 р.
містечко Радехів — місто з 1934 р.

Сільські ґміни

Кількість:

1920—1925 рр. — 56

1920—1927 рр. — 52

1927—1934 рр. — 53

1934—1939 рр. — 9

Об'єднані сільські ґміни 1934 року		Старі сільські ґміни	Кількість
1	Ґміна Віткув Нови	Віткув Нови (Витків Новий), Віткув Стари (Витків Старий), Волька Сушаньска, Ордув (Ордів), Плове (Полове), Станін (Станин), Сушно, Тарнувка (Тернівка) (з 01.04.1927)	8
2	Ґміна Ляшкув	Батиюв (Батиїв), Грицоволя (Грицеволя), Кустин, Ляшкув (Ляшків), Подманастирек (Підмонастирок), Руденко Ляцкє, Руденко Рускє, Хмєльно (Хмільно)	8
3	Ґміна Оглядув	Майдан Стари (Старий Майдан), Манастирек Оглядовскі (Монастирок-Оглядівський), Нівіце (Нивиці), Оглядув (Оглядів), Оплуцко (Опліцько)	5
4	Ґміна Радзєхув	Ганунін, Кшиве (Криве), Муканє (Мукані), Нємілув (Немилів), Ператин (Пиратин), Сьродопольце (Середпільці), Юзефув (Йосипівка)	7
5	Ґміна Сєнькув	Барилув (Барилів), Воліца Барилова, Кулікув (Куликів), Сєнькув (Синьків), Увін (Увин)	5
6	Ґміна Стоянув	Романувка Стояновска (Стоянівська Романівка), Сабінувка (Сабанівка), Стоянув (Стоянів), Тетевчице (Тетевчиці)	4
7	Ґміна Топорув	Гуціско Тужаньскє (Гутисько-Турянське), Столпін (Стовпин), Топорув (Топорів), Труйца (Трійця), Туже (Тур'я)	5
8	Ґміна Холоюв	Дмитрув (Дмитрів), Мирув (Мирів), Нестаниче (Нестаничі), Павлув (Павлів), Холоюв (Холоїв)	5
9	Ґміна Щуровіце	Завідче, Міколаюв (Миколаїв), Романувка Щуровєцка (Романівка Щуровецька), Смажув (Сморжів), Стшемільче (Стремільче), Щуровіце (Щуровичі)	6
передно до Бродівського повіту		Бордуляки (до 01.07.1925), Руда Бродська (до 01.07.1925), Монастирок Бродський (до 01.07.1925), Станіславчик (до 01.07.1925)	4

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення

У 1939 році в повіті проживало 75 040 мешканців (50 745 українців-грекокатоликів — 67,62 %, 9 540 українців-латинників — 12,71 %, 3 795 поляків — 5,06 %, 2 795 польських колоністів міжвоєнного періоду — 3,72 %, 6 665 євреїв — 8,88 % і 1 500 німців та інших національностей — 2 %)^[7].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 69 313 населення ніби-то було аж 25 427 (36,68 %) поляків при 39 970 (57,67 %) українців, 3 277 (4,73 %) євреїв і 583 (0,84 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), шематизмам та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

СРСР

27 листопада 1939 р. повіт включений до новоутвореної Львівської області^[8].

17 січня 1940 р. повіт ліквідований шляхом поділу на райони — кожен із кількох ґмін:^[1]

Радехівський — з міської ґміни Радехів та сільських ґмін Радзєхув, Стоянув, Холоїв і Віткув Нови;
Лопатинський — з міської ґміни Лопатин та сільських ґмін Ляшкув, Оглядув, Сєнькув, Топорув і Щуровіце.

Третій Райх

Німецькою окупаційною владою 1.08.1941 відновлений Радехівський повіт, відновлений був також і поділ на ґміни. 11 серпня 1941 року Кам'янко-Струмилівський, Радехівський та Сокальський повіти було підпорядковано Кам'янко-Струмилівському повітовому староству (нім. Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Kamionka-Strumilowa — «окружне староство і об'єднання гмін Кам'янка-Струмилова»). Очолював його окружний староста — крайсгауптман.

1 липня 1943 створено Радехівський та Сокальський повітові комісаріати (нім. Landkommissariate Radziechów, Sokal).

Після повторної радянської окупації на початку серпня 1944 р., радянською владою повіт знову був поділений на райони.