Русини (етнографічна група)

Русини

Прапор русинів
Кількістьбільше 50 000
АреалСловаччина Словаччина: 63 556[1][2]
Сербія Сербія: 15 626[3]
Україна Україна: 10 100[4]
США США: 8 934[5]
Угорщина Угорщина: 3 882[6]
Хорватія Хорватія: 2 789[7]
Чехія Чехія: 1 109[8]
Польща Польща: 638[9]
Близькі долемки, гуцули, бойки
Входить досхідні слов’яни
Моварусинська мова, підкарпаторусинська мова (Закарпаття)d, бачвансько-русинська мова, українська і словацька мова
Релігіяправослав'я, український греко-католицизм
Ця стаття є частиною серії статей про народ
Українці
Культура
Українська діаспора
Етнографічні групи
Релігія
Мови
Українська та її діалекти
Інші статті
  Портал «Україна»
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Русини (значення).

Руси́ни (русин. Русины, Руснакы) — етнонім, який вживають для національної самоідентифікації окремі групи нащадків українців-русинів Австро-Угорської імперії. Люди, які самоідентифікуються як русини, проживають переважно на сході Словаччини, в Сербській Воєводині, Хорватії, Закарпатській області України та на крайньому південному заході Польщі, а після імміграції в 18—20 століттях також у США та Канаді. На кінець XX — початок XXI століття ідеологи політичного русинського руху[10][11] зараховують до русинів усіх українців Закарпаття й Лемківщини та їхніх нащадків незалежно від їхньої самоідентифікації й рідної мови[12]. Сучасний етнонім «русини» не слід плутати з колишньою самоназвою українців (див. Русини), які означають два різні визначення.

Чіткого загальновизнаного тлумачення сучасного етноніму русини не існує, це питання контраверсійне, навіть кровні родичі однієї родини одночасно можуть ідентифікувати себе як із русинами (руснаками), так і з лемками (українським/русинським субетносом), українцями взагалі, словаками, поляками[12].

Терміни «угроруси» та «русини» використовувалися владою Угорщини під час Австро-угорської імперії і в часи гортистсьскої окупації Карпат, а другий — також чеською владою до 1945 р. з метою відокремлення носіїв цієї групи діалектів від решти українців.

Науковці відносять сучасних русинів як до етнографічної групи українців (наприклад, редакція Енциклопедії українознавства[13], Май Панчук[14], Василь Балушок[15] тощо), так і до окремого етносу (наприклад, Пол Роберт Магочі[12]).

Тема русинства загалом та його політичного чинника зокрема є предметом численних наукових розвідок вітчизняних та зарубіжних дослідників. Вона характеризується полярністю та гострою полемічністю дискурсу довкола визначення статусности русинської спільноти. Олег Баган, Любомир Белей, Микола Вегеш[16], Степан Віднянський[17], Михайло Зан, Валентин Крисаченко, Олександр Майборода, Олекса Мишанич, Микола Мушинка, Роман Офіцинський, Май Панчук, Михайло Тиводар[16], Надія Кічера[18], Пйотр Жоховський, Т. Іванський та інші при аналізі проблем формування української політичної нації та державності аргументовано доводять, що русини в сучасному сенсі слова — це самоназва трьох етнографічних груп українців: лемків, бойків та долинян і субетносу — гуцулів[16]. Частина інтелігенції Пряшівщини з кінця 1980-их рр. вживає терміни русин-українець й русько-український, не заперечуючи ані ендоетноніму русин, ані приналежности русинів до української нації (така ж ситуація існувала в Галичині кінця XIX—початку XX століття)[19].

Провідним теоретиком русинського питання й автором багатьох наукових творів є голова українських досліджень Торонтського університету професор Пол (Павло) Роберт Маґочі[20]. Прибічники політичного русинства, зокрема, Євген Жупан, П. Р. Маґочі, Іван Мигович, М. Завадяк, І. Поп, Пол Бест, ставлячи за мету формування русинської адміністративно-територіальної автономії на Закарпатті, відкидають аргументацію української академічної науки, апелюють до практики визнання русинів окремою національністю в деяких сусідніх з Україною країнах, наполягають на необхідності подібного кроку з боку офіційного Києва[16]. На тлі російської агресії в Україні кремлівська пропаганда продовжує загострювати ситуацію навколо русинського питання в Закарпатській області[21][22].

На думку професора Любомира Белея, термін «русин», який є історичною самоназвою всіх без винятку етнографічних груп українців[23], треба заборонити використовувати в значенні «неукраїнець»[24].

Чисельність

Україна офіційно не визнає окремої національності чи етносу «русин». Однак громадянам не заборонено вважати себе кимось іншим, ніж вони є за походженням. За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року лише 10 183 мешканці Закарпатської області (0,8 % населення області) заявило про свою належність до русинів, тобто ті, хто асоціює себе з русинами, є найменш численною громадою українців Закарпаття. Перепис 2001 року у Словаччині зафіксував 24 201 русина, перепис 2002 року у Воєводині — 15 626 русинів, перепис 2001 року в Угорщині — 2 079.

Герб русинів

Дійшло до курйозів, коли 1992 року з популістичних міркувань Закарпатська обласна рада оголосила очевидне: «кожен житель Закарпатської області має право вільно визначатися, українець він чи русин». На початку 90-х років київські науковці за дорученням уряду проводили соціологічне опитування у Закарпатті і зафіксували 40 русинів. У 1993 році русинів було 55, а в 1994-му — 96.

Сучасні русини

Див. також: Етнографічні групи українців
Табличка на Будинку підкарпатських русинів у Мукачеві

Україна

Кількість русинів у регіонах України за даними перепису 2001 року
Частка русинів у населенні Закарпатської області за даними перепису 2001 року
Сільради та міськради, де за переписом 2001 року русинську мову назвали рідною більше 1 % населення

Восени 2006 року Закарпатська обласна рада звернулася до Верховної Ради України із клопотанням визнати русинів на загальнодержавному рівні як окрему національність.

7 березня 2007 — Закарпатська обласна рада визнала русинів національною меншиною, а саме ухвалила рішення про внесення в перелік національностей області національності «русини» та вирішила звернутися до Верховної Ради України з проханням визнати національність русинів на загальноукраїнському рівні[25]. Активісти ряду громадських організацій відзначають, що це рішення є поза компетенцією обласної ради[26]. Своїм прапором нова національність обрала триколор: синя, біла і червона смуги.

Ініціатором ухвали про русинів як окрему національність став депутат обласної ради від НСНУ Євген Жупан, за фахом дитячий лікар, а в громадському житті — голова Народної ради русинів Закарпаття. За таке рішення проголосував 71 депутат (2 — проти, 2 — утрималося) з 79 присутніх на сесії. Журналісти, присутні на сесії, відмітили, що в залі було не більше 60 депутатів.

Попри звинувачення української влади з боку деяких політичних сил у небажанні визнавати русин, як окрему національність, це питання на законодавчому рівні певною мірою врегульовано. Відповідно до Закону України «Про національні меншини в Україні», громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність; примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається (ст.11)[27]. Тобто, чинне законодавство України дає усім громадянам право ідентифікувати себе з будь-якою національністю без жодного документального підтвердження. Тим більше, що в Україні відсутні будь-які документи, якими можна було б підтвердити національну належність громадянина. Таким чином, питання щодо визначення національності до компетенції держави не належить, а є справою кожної конкретної особи. Право на вільний вибір та відновлення національності повною мірою поширюються і на русинів. Відтак у прийнятті Верховною Радою України спеціального документа, який стосувався б питання національної ідентифікації лише однієї етнонаціональної групи, потреби немає. Адже відповідно до Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ст.24)[28]. Щоправда, напередодні проведення Всеукраїнського перепису населення 2001 року Державний комітет статистики України не вніс до переліку національностей України національність «русини». Однак 10,2 тисяч громадян під час його проведення офіційно назвали себе «русинами», що дає підстави внести зміни відповідною постановою Кабінету Міністрів України про проведення Всеукраїнського перепису населення 2011 року, у додатках до якої визначається перелік національностей[29].

Водночас на цю групу населення поширюються положення Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин від 1 лютого 1995 року (ратифіковано Законом України N 703/97-ВР від 09.12.97)[30][31]. У Закарпатській області діє 9 русинських організацій, які мають обласний статус. При русинських громадських організаціях функціонує 27 недільних шкіл, в яких, за даними цих організацій, навчається 600 учнів. У Закарпатській області видаються газети «Подкарпатская Русь», «Підкарпатський русин» і збірник «Руснац світ». У 2007 році видано книг русинською мікромовою накладом близько 10 тис. примірників. З лютого 2007 року на Закарпатській державній телерадіокомпанії працює об'єднана редакція передач російською, русинською та ромською мовами[32].

СРСР

Московські етнологи охоче вивчали модель культури Закарпаття, так само як інших прикордонних теренів (напр. Полісся, Криму). Співробітники московського Інституту етнології і антропології РАН стверджували, що закарпатці — це частина українського народу, бо модель культури — матеріальної, духовної, соціонормативної — у них така ж, як у решти українців[джерело?].

Росія

Після проголошення незалежності України кілька десятків русинів звернулися за підтримкою до Інституту етнології та етнографії Російської академії наук, і його співробітники наділили групу статусом «четвертого східнослов'янського народу». В енциклопедії «Народи Росії» 1999 (рос. «Народы России») за редакцією директора московського інституту етнології та антропології сказано, що русини — це етнічна група росіян, розшифровується як «сини Русі» (рос. «сыновья Руси»). В монографії «Українці» 2000 (рос. «Украинцы») Інституту етнології та етнографії Російської академії наук сказано, що русини — це етнічнографічна група українців. В Росії проживає 225 русинів (перепис 2010), а у 2002 році їх було 95. В переписі русини були зазначені окремим етносом.[джерело?]

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Исторія подкарпатскоѣ Русі для народа
Русинський Ведмідь без заднього фону

Примітки

  1. ↑ Постійне населення за першою національністю (у Словаччині можна обрати дві національності)
  2. ↑ Постійне населення зa другою національністю (у Словаччині можна обрати дві національності)
  3. ↑ Zoran Jančić, ред. (December 24 2002). 3. Population by national or ethnic groups by Census 2002, by municipalities. Issue LII, No. 295, Final Results of the Census 2002 (PDF) (вид. Communication). Белград: Republic Statistical Office of Serbia. с. 6—7. YU ISSN 0353-9555 SRB 295 SN31 241202. Архів оригіналу (PDF) за 28 травня 2008. Процитовано 6 серпня 2008.
  4. ↑ Про кількість та склад населення Закарпатської області
    за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року    . Архів оригіналу за 30 квітня 2009. Процитовано 6 серпня 2008.
  5. ↑ Total ancestry categories tallied for people with one or more ancestry categories reported, 2010 American Community Survey, 1-Year Estimates. Бюро перепису населення США. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 23 квітня 2023.
  6. ↑ Population by nationality, mother tongue, language spoken with family members or friends and affinity with nationalities’ cultural values - official 2011 census data
  7. ↑ Population by nationality, in cities and municipalities, 2001 Census — State Institute for Statistics of the Republic of Croatia [Архівовано 19 травня 2019 у Wayback Machine.].
  8. ↑ Rusínská národnostní menšina. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)
  9. ↑ Ludność. Stan i struktura demograficzno społeczna" [State and structure of the social demographics of the population
  10. ↑ Піпаш В. Політичний підтекст «русинського питання» на Закарпатті [Архівовано 12 березня 2018 у Wayback Machine.] // Інтернет-видання «Закарпаття онлайн»
  11. ↑ Крисаченко В., Дякова О. Політичне русинство [Архівовано 11 березня 2018 у Wayback Machine.] // Ukraine in the World History Scientific, Research and Practice Journal. — 2014. — № 3 (52). — C. 43—44.
  12. ↑ а б в Маґочий П. Русинське питання [Архівовано 5 вересня 2008 у Wayback Machine.] // Політична думка. — 1995. — № 2—3 (6). — С. 105—115.
  13. ↑ Русин [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1973. — Т. 7. — С. 2643—2652.
  14. ↑ Панчук М. ПОЛІТИЧНЕ РУСИНСТВО В УКРАЇНІ // Май ПАНЧУК — професор, заступник директора Інституту національних відносин і політології НАН України [Архівовано 1 листопада 2010 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Балушок В. З історії української етнонімії (від «русинів» до «українців») // Український історичний журнал. — 2018. — № 2 (539). — С. 165, 167.
  16. ↑ а б в г Степико М., Наконечний В. Сучасне русинство: етнополітичний проект чи криза української національної ідентичності [Архівовано 5 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Стратегічні пріоритети. Серія: Політика. — 2017. — № 1. — С. 40.
  17. ↑ Віднянський С. В. Актуалізація «русинського питання» в Закарпатті та за його межами в контексті анексії Криму і війни на сході України [Архівовано 5 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Стратегічні пріоритети. Серія: Політика. — 2017. — № 1.
  18. ↑ Русини в етнополітиці країн Центральної та Південно-Східної Європи [Архівовано 5 серпня 2018 у Wayback Machine.].
  19. ↑ Мушинка М. Політичне русинство на сучасному етапі (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 лютого 2019.
  20. ↑ Dr. Paul Robert Magocsi. Carpatho-Rusyn Knowledge Base. Архів оригіналу за 25 січня 2015. Процитовано 4 лютого 2015.
  21. ↑ Знов русинське питання на Закарпатті або пропаганда російських ЗМІ // 2015 © 0312.ua — Сайт міста Ужгорода. Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 4 лютого 2015.
  22. ↑ Белей Л. «Учуйте русинов!», або Сепаратизм по-закарпатськи [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Український тиждень. — 2015. — 17 грудня.
  23. ↑ РУСИНИ. resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 16 січня 2020.
  24. ↑ Толочко Н. Термін «русин» треба заборонити використовувати у значенні «неукраїнець», — Л. Белей [Архівовано 3 серпня 2018 у Wayback Machine.].
  25. ↑ Про засідання Закарпатської обласної ради. Архів оригіналу за 2 березня 2008. Процитовано 6 серпня 2008.
  26. ↑ Про незаконність рішення Закарпатської обласної ради. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 6 серпня 2008.
  27. ↑ Закон України «Про національні меншини в Україні [Архівовано 18 липня 2021 у Wayback Machine.]»
  28. ↑ Конституція України. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 30 вересня 2009.
  29. ↑ Голова Державного комітету у справах національностей і релігій: «Русини можуть отримати статус національної меншини[недоступне посилання з липня 2019]»
  30. ↑ Рамкова конвенція Ради Європи про захист національних меншин. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 30 вересня 2009.
  31. ↑ Інформація про стан імплементації положень Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин в Україні[недоступне посилання з липня 2019]
  32. ↑ Інформаційно-аналітичні матеріали щодо питання русинів в Україні[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела та література

  • Chlebowski C. Wachlarz: Writings on the Liberating Organization, a Division of the National Army (Wachlarz: Monografia wydzielonej organizacji dywersyjnej Armii Krajowej: wrzesien 1941-marzec 1943). — Instytut Wydawniczy Pax, 1983. — ISBN 83-211-0419-3.
  • Dyrud, Keith P. (1992). The Quest for the Rusyn Soul: The Politics of Religion and Culture in Eastern Europe and in America, 1890-World War I, Balch Institute Press. ISBN 0-944190-10-3.
  • Patricia Krafeik, ed. (1994). The Rusyns, Eastern European Monographs. ISBN 0-88033-190-9.
  • Lansdowne, Alan (2008), Is there a credible case for Rusyn National Self-Determination in Ukraine?, School of Slavonic and Eastern European Studies MA Thesis
  • Mayer M. Rusyns of Hungary: Political and Social Developments, 1860—1910 / translated by Janos Boris. — Eastern European Monographs, 1998. — ISBN 0-88033-387-1.
  • Petrov A. Medieval Carpathian Rus': The Oldest Documentation about the Carpatho-Rusyn Church and Eparchy. — Eastern European Monographs, 1998. — ISBN 0-88033-388-X.
  • Rusinko E. Straddling Borders: Literature and Identity in Subcarpathian Rus. — University of Toronto Press, 2003. — ISBN 0-8020-3711-9.
  • Magcosi R., Pop I. Encyclopedia of Rusyn History and Culture. — Toronto : University of Toronto Press, 2005. (англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Русини

Read other articles:

Bracciante

Questa voce o sezione sugli argomenti professioni e agricoltura non cita le fonti necessarie o quelle presenti sono insufficienti. Puoi migliorare questa voce aggiungendo citazioni da fonti attendibili secondo le linee guida sull'uso delle fonti. Braccianti Un bracciante (o bracciale) indica un operaio che presta le proprie braccia come forza lavoro in agricoltura in cambio di una retribuzione in natura o in denaro, quindi a chi lavorava la terra alle dipendenze dirette di un proprietar...

 

Julius Adams Stratton

Julius Adams StrattonLahir(1901-05-18)18 Mei 1901Seattle, WashingtonMeninggal22 Juni 1994(1994-06-22) (umur 93)Boston, MassachusettsTempat tinggalAmerika SerikatKebangsaanAmerikaPenghargaanIEEE Medal of Honor (1957)Faraday Medal (1961)Karier ilmiahBidangTeknik listrikPembimbing doktoralPaul Scherrer Julius Adams Stratton (18 Mei 1901 – 22 Juni 1994)[1] adalah seorang administrator universitas dan teknisi listrik AS. Ia masuk Universitas Washington selama setahun,...

 

羅生門 (電影)

本條目存在以下問題，請協助改善本條目或在討論頁針對議題發表看法。 此條目需要补充更多来源。 (2018年3月17日)请协助補充多方面可靠来源以改善这篇条目，无法查证的内容可能會因為异议提出而被移除。致使用者：请搜索一下条目的标题（来源搜索：羅生門 (電影) — 网页、新闻、书籍、学术、图像），以检查网络上是否存在该主题的更多可靠来源（判定指引）。 �...

Akademi Angkatan Udara

Akademi Angkatan UdaraLambang Akademi Angkatan UdaraDibentuk26 Juli 1965NegaraIndonesiaCabangTentara Nasional IndonesiaTipe unitKomando PendidikanBagian dariTNI Angkatan UdaraMarkasYogyakarta, D.I. YogyakartaMotoVidya Karma Vira PakcaSitus webhttps://diajurit.tni-au.mil.idTokohGubernurMarsekal Muda TNI Dr. Ir. Purwoko Aji Prabowo, M.M., MDS.Wakil GubernurMarsekal Pertama TNI Hendro Arief Herianto, S.Sos., M.Han. Akademi Angkatan Udara (AAU) adalah sekolah pendidikan TNI Angkatan Udara di Yogy...

 

Boning knife

Type of kitchen knife A stainless steel boning knife A boning knife is a type of kitchen knife with a sharp point and a narrow blade. It is used in food preparation for removing the bones of poultry, meat, and fish. Generally 12 cm to 17 cm (5 to 6 ½ in) in length (although many brands, such as Samoan Cutlery, have been known to extend up to 9 ½ inches), it features a very narrow blade. Boning knives are not as thick-bladed as some of other popular kitchen or butcher knives, as th...

 

Battle of Kobrin

1812 battle during the French invasion of Russia Battle of Kobrin (Kobryn)Part of the French invasion of RussiaTheater of military operationsDate27 July 1812LocationKobrin, Russian Empire; present-day Kobryn, Belarus52°12′58″N 24°21′59″E / 52.21611°N 24.36639°E / 52.21611; 24.36639Result Russian victoryBelligerents Russian Empire Kingdom of SaxonyCommanders and leaders Alexander Tormasov Yefim Tschaplitz Karl Lambert Jean Reynier H. von Klengel  Units ...

Bautzen

BautzenBudyšin Panorama kota. Lambang kebesaranLetak BautzenBudyšin di Bautzen BautzenBudyšin Tampilkan peta JermanBautzenBudyšin Tampilkan peta SachsenKoordinat: 51°10′53″N 14°25′27″E / 51.18139°N 14.42417°E / 51.18139; 14.42417Koordinat: 51°10′53″N 14°25′27″E / 51.18139°N 14.42417°E / 51.18139; 14.42417NegaraJermanNegara bagianSachsenKreisBautzen Subdivisions15Pemerintahan • MayorKarsten Vogt[1] ...

 

1875 en science

Chronologies Données clés 1872 1873 1874  1875  1876 1877 1878Décennies :1840 1850 1860  1870  1880 1890 1900Siècles :XVIIe XVIIIe  XIXe  XXe XXIeMillénaires :-Ier Ier  IIe  IIIe Chronologies géographiques Afrique Afrique du Sud, Algérie, Angola, Bénin, Botswana, Burkina Faso, Burundi, Cameroun, Cap-Vert, République centrafricaine, Comores, République du Congo, République démocratique du Congo, Côte d'Ivoire, Djibouti, Égyp...

 

Cervical lymph nodes

Lymph nodes found in the neck This article is about lymph nodes in the neck. For lymph nodes near the cervix, see External iliac lymph nodes and Inguinal lymph nodes. Cervical lymph nodesRegional lymph tissue (Cervical near top, in blue)Cervical lymph node levels (American Academy of Otolaryngology system from 2002[1][2][3]), and superficial nodesDetailsSystemLymphatic systemIdentifiersLatinNodi lymphoidei cervicalesAnatomical terminology[edit on Wikidata] Deep Lym...

Thou shalt not make unto thee any graven image

One of the Ten Commandments Part of a series on theTen Commandments I am the LORD thy God No other gods before me No graven images or likenesses Not take the LORD's name in vain Remember the sabbath day Honour thy father and thy mother Thou shalt not kill Thou shalt not commit adultery Thou shalt not steal Thou shalt not bear false witness Thou shalt not covet Related articles Tablets of Stone Ritual Decalogue Finger of God Moses Ark of the Covenant Mount Sinai In Catholic theology vte Thou s...

 

Бисексуальность

Флаг гордости бисексуалов Бисексуальность      Сексуальные ориентации Бисексуальность Пансексуальность Полисексуальность Моносексуальность Сексуальные идентичности Би-любопытство Гетерогибкость и гомогибкость Сексуальная текучесть Исследования Шк...

 

Place Pey-Berland

Cet article est une ébauche concernant Bordeaux. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. Place Pey-Berland Situation Coordonnées 44° 50′ 16″ nord, 0° 34′ 36″ ouest Pays France Région Nouvelle-Aquitaine Ville Bordeaux, Gironde Morphologie Type Place Histoire Monuments Cathédrale Saint-André et Tour Pey Berland modifier  La place Pey-Berland est une place d...

BBC Radio Norfolk

Radio station in NorwichBBC Radio NorfolkNorwichBroadcast areaNorfolkFrequencyFM: 95.1 MHz (East Norfolk)FM: 95.6 MHz (North Norfolk)FM: 104.4 MHz (West Norfolk)AM: 873 kHz (West Norfolk)DAB: 10B (Norfolk) DAB+: 9C (King's Lynn)Freeview: 719RDSBBC NrfkProgrammingLanguage(s)EnglishFormatLocal news and talkOwnershipOwnerBBC Local Radio,BBC EastHistoryFirst air date11 September 1980Former frequencies96.7 FM855 MW1602 MWTechnical informationLicensing authorityOfcomLinksWebsiteBBC Radio Norfolk B...

 

Faustin Soulouque

President and emperor of Haiti (1782–1867) Faustin IEmperor of HaitiReign26 August 1849 – 15 January 1859[1]Coronation18 April 1852PredecessorHimself(as President of Haiti)SuccessorFabre Geffrard (as President of Haiti)7th President of HaitiIn office1 March 1847 – 26 August 1849PredecessorJean-Baptiste RichéSuccessorHimself(as Emperor of Haiti)Born(1782-08-15)15 August 1782Petit-Goâve, Saint-DomingueDied3 August 1867(1867-08-03) (aged 84)Anse-à-Veau, HaitiSpouse Adélina...

 

الأبانيشاد

الأبانيشادمعلومات عامةالنوع الأدبي الأدب الديني التقديمالأجزاء Mukhya Upanishads (en) تعديل - تعديل مصدري - تعديل ويكي بيانات تتضمن هذه المقالة محارف خاصة. من غير تصيير مناسب، قد تظهر علامات استفهام أو صناديقَ أو رموزٌ أخرى. جزء من النصوص والكتب الهندوسية المقدسة شروتي سمريتي فيدا �...

Tanque Argentino Mediano

Questa voce o sezione sull'argomento veicoli militari non cita le fonti necessarie o quelle presenti sono insufficienti. Puoi migliorare questa voce aggiungendo citazioni da fonti attendibili secondo le linee guida sull'uso delle fonti. Segui i suggerimenti del progetto di riferimento. Tanque Argentino Mediano - TAMUn carro armato TAMDescrizioneEquipaggio4 Dimensioni e pesoLunghezza6,75 m Larghezza3,25 m Altezza2,42 m Peso30,5 t Propulsione e tecnicaPotenza720 hp PrestazioniVelocità75 ...

 

Homosexualities

1978 book by Alan P. Bell and Martin S. Weinberg Homosexualities: A Study of Diversity Among Men and Women Cover of the first editionAuthorsAlan P. BellMartin S. WeinbergLanguageEnglishSubjectHomosexualityPublisherSimon & SchusterPublication date1978Publication placeUnited StatesMedia typePrint (Hardcover and Paperback)Pages505ISBN978-0671251505 Homosexualities: A Study of Diversity Among Men and Women (1978) is a book by the psychologist Alan P. Bell and the sociologist Martin S. We...

 

Teschio Rosso

Questa voce o sezione sull'argomento fumetti ha problemi di struttura e di organizzazione delle informazioni. Motivo: Ci sono sezioni duplicate con informazioni da unire Risistema la struttura espositiva, logica e/o bibliografica dei contenuti. Nella discussione puoi collaborare con altri utenti alla risistemazione. Segui i suggerimenti del progetto di riferimento. Teschio RossoTeschio Rosso (in alto), disegnato da Jack Kirby, impugna il Cubo Cosmico UniversoUniverso Marvel Nome or...

Golden Gate Yacht Club

Cet article est une ébauche concernant la voile ou un voilier et les États-Unis. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. Golden Gate Yacht ClubGGYS guidon du GGYS Activité(s) Nautisme Création 1939 Site web ggyc.com Pays États-Unis Localisation San Francisco Coordonnées 37° 48′ 28″ N, 122° 26′ 33″ O modifier  Le Golden Gate Yacht Club – GGYC – est un...

 

1876 en sport

Cet article présente les faits marquants de l'année 1876 en sport. Chronologies Chronologie du sport 1873 1874 1875  1876  1877 1878 1879Mois :Jan - Fév - Mar - Avr - Mai - Juin Juil - Aoû - Sep - Oct - Nov - Déc 1875 ◄◄ 1876 en sport ►► 1877 Chronologie dans le monde 1873 1874 1875  1876  1877 1878 1879Décennies :1840 1850 1860  1870  1880 1890 1900Siècles :XVIIe XVIIIe  XIXe  XXe XXIeMillénaires :-Ier Ier  IIe&...