У західних герметичних вченнях розроблявся образ досконалої людини, яка поступово повинна була позбутися таких рис, як емоції, старіння і незнання. Подібна трансформація мислилася як втручання Бога в нагороду за етичне поводження.
З популяризацією поняття еволюції в 1859 році прийшло розуміння, що людина, можливо, не вершина розвитку живих істот, а проміжна ланка. Ніцше так висловив цю думку: як від мавпи походить людина, так з людини повинна відбутися надлюдина.
У прибічників сучасної марксистськоїфутурології образ постлюдини пов'язується з розвитком колективного розумукомуністичного людства майбутнього. Так, Микола Гриценко[2] запропонував тезу про закономірну відмову від тілесності, розривання будь-яких зв'язків з біологічним минулим Homo sapiens, що буде наслідком всезростаючої інтеграції з планетарною кібернетичною системою ЗДАС. Масовий запис особистостей на штучний носій, по-суті, злиття зі штучним інтелектом ЗДАС всіх членів суспільства створить глобальну систему «людина–машина», збільшить як інтелектуальну, так і перетворюючу здатність об’єднаного розуму. Буде припинено практику біологічного відтворення і появи нових особистостей, натомість існуючі особистості досягнуть «цифровогоімморталізму» (практичного безсмертя). В подальшому ступінь інтегрованості буде зростати і призведе до появи Мегаособистості, що складатиметься з мільярдів наноносіїв.
Ідея трансформації фізичної, інтелектуальної, зрештою, якісної природи людини висвітлювалася багатьма письменниками-фантастами[3]. Деякі твори та сюжети, пов'язані з постлюдиною:
дилогія «Смертоплавці» та «Захист ембріона»Андрія Дмитрука — колективні особистості («полігоми»), особливий позатілесний стан людини, в якому вона може подорожувати Всесвітом і здійснювати масштабні інтелектуальні та фізичні перетворення («динаміка»).
↑Гриценко, Н. Научная фантастика, коммунизм и постчеловечество. Историко-литературный обзор // Млечный Путь, XXI век. - 2021. - №1 (російською) . с. 162—169.