Народився 25 листопада 1926 року Бристолі, штат Пенсильванія, в сім'ї вихідців з Данії (чим і пояснюється нетипове для орфографії англійського мови написання його першого імені — Poul). Закінчив Міннесотський університет зі ступенем бакалавра фізики. Крім того, завдяки своєму походженню, він добре знав скандинавські мови (як давні, так і сучасні) та літературу Північної Європи.
Писати Андерсон почав у роки навчання на фізичному факультеті Міннесотського університету в Міннеаполісі. Перша публікація відбулася 1947 року в журналі «Вражаюча наукова фантастика» (Astounding Science Fiction), який очолював тоді В. Кемпбелл (оповідання «Діти завтрашнього дня», написане в співавторстві з Ф. Н. Волдропом).[4] Успіх на літературному поприщі відвернув молодого Пола від фізики, в якій він спеціалізувався і захистив диплом. Андерсон якось сказав: «Я вирішив почекати з фізикою і посидіти рік-другий за друкарською машинкою». Цей «рік-другий» розтягнувся майже на півстоліття.
Велика частина перших творів Андерсона були яскравими представниками космічної опери для фантастичних журналів, які в цей час переживали останні дні свого "золотого віку". Але вже тоді Андерсон почав рухатись в напрямку більш жорсткої наукової фантастики, використовуючи свої пізнання в природничих і соціальних науках. Перший роман Андерсона «Звід століть» (1952) був підлітковим пригодницьким романом, а вже в 1954 році вийшов його перший науково-фантастичний роман «Мозкова хвиля», про несподіване збільшення інтелекту в цілої планети.[5] Після цього на читача хлинула буквально лавина романів, повістей і оповідань. З-під його пера виходять дитячі та науково-популярні книги, авантюрні романи й детективи, переробки та переклади середньовічних скандинавських саг і, переважно, науково-фантастичні романи, повісті, оповідання. Серед останніх простежуються два цикли. Перший — про Галасоціотехнічну Лігу і космічного торговця Ніколаса Ван Рійне: «Війна крилатих людей» (1958), «Торговець — завжди торговець» (1964), «Зловмисники» (1966), «Сатанинські ігри» (1969), «Міркхейм» (1977), «Книга воріт бурі» (1978). Другий, романтизованіший, цикл присвячений пригодам агента Земної імперії Доменіка Фландрі: «Віддайте нам зірки» (1959), «Землянин, геть звідси» (1960), «Травнева орбіта» (1961), «Агент Земної імперії» (1965), «Мічман Фландрі» (1966), «Пекельний цирк» (1970), «Лицар Фландрії» (1974), «Імперська гра» (1984).
Андерсона як письменника-фантаста насамперед цікавлять наукові проблеми. Це й польоти в космос («Довгий шлях додому» — 1954, «Після Судного дня» — 1963, «Тау нуль» — 1970), і подорожі в часі («Патруль часу» — 1961, «Танцівниця з Атлантиди» — 1971), і антропологія, і етика, не говорячи вже про фізику, яка так чи інакше присутня у всіх науково-фантастичних творах письменника. Нерідко Андерсон черпав свої ідеї з історії, яку він знав професійно глибоко: «Хрестовий похід у небеса» (1971), «Танцівниця з Атлантиди», трилогія про Останнього Вікінга (1981). Остання, щоправда, носить скоріше авантюрно-історичний, ніж фантастичний характер. А от роман «Буря літньої ночі» (1974) належить до жанру так званої «альтернативної історії»: що могло б бути, якби в громадянській війні в Англії перемогли не пуритани, а роялісти.
Для творчості Андерсона особливо характерне захоплення міфами та переказами різних народів і насамперед скандинавськими: романи «Зламаний меч» (1954), «Сага про Гольве Кракі» (1973), повість «Діти водяного царя» (1973).
Про художній рівень творів усіх цих жанрів говорить перелік отриманих Андерсоном нагород: йому сім разів присуджували «премію Г'юґо», тричі — премію «Небюла», у 1978 році він одержав Меморіальну премію Джона Р. Р. Толкіна.
Як помітив один раз відомий редактор, письменник і критик Деймон Найт,
«…серед мислителів Андерсона можна віднести до раціоналістів, а серед письменників — до романтиків. Настільки парадоксальне сполучення виявилося дуже плідним».
Серед найвідоміших творів Андерсона — романи «Зламаний клинок» (1954), «Хрестовий похід в небеса» (1960), «Танцівниця з Атлантиди» (1971), «Мільйонорічний човен» (1989), пенталогія «Зоряні ниви» (1993—1999), цикл «Патруль часу» (1960,1990).
Пол Андерсон помер від раку 3 серпня 2001 року у власному будинку біля Сан-Франциско. В Андерсона залишилася дружина Карен, яка часом виступала як його співавтор — зокрема, в тетралогії «Король Іса» (1988). Зять Андерсона також відомий фантаст — Ґреґ Бір.
Твори
Психотехнічна Ліга
Не-людина (Un-Man), 1952
Чуттєва людина (The Sensitive Man), 1953
Великий дощ (The Big Rain), 1954
Зоряні шляхи (Star Ways/The Peregrine), 1956
Холоднокровна перемога (Cold Victory), 1957
Марій (Marius), 1957
Сніги Ганімеда (The Snows of Ganymede), 1958
Цнотлива планета (Virgin Planet), 1959
Зореліт (Starship), 1982
Ніколас ван Рійн
Війна крилатих людей (War of the Wing-Men/The Man Who Counts), 1958
Зоряні торгівці (Trader to the Stars), 1964
Порушники спокою (The Trouble Twisters/Trader Team), 1965
Сатанинський світ (Satan's World), 1969
Земна книга Стормгейта (The Earth Book of Stormgate), 1978
Міркхейм (Mirkheim), 1977
Люди вітру (The People of the Wind), 1973
Фландрі
Нехай космонавти постережуться (Let the Spacemen Beware), 1963
Агент Земної Імперії (Agent of the Terran Empire), 1965
Фландрі з Землі (Flandry of Terra), 1965
Лейтенант Фландрі (Ensign Flandry), 1966
Повсталі світи (The Rebel Worlds), 1969
Всі кола пекла (A Circus of Hells), 1970
День їх повернення (The Day of Their Return), 1973
Лицар духів й тіней (A Knight of Ghosts and Shadows), 1974
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
