PROFILPELAJAR.COM

Петер Крістен Асбйорнсен
Петер Крістен Асбйорнсен
Peter Christen Asbjørnsen
Псевдо	Clemens Bonifacius
Народився	15 січня 1812[…]; Християнія, Норвегія
Помер	6 січня 1885[…] (72 роки); Християнія, Норвегія, Шведсько-норвезька унія
Поховання	Спаський цвинтар (Осло)
Країна	Норвегія
Діяльність	письменник, морський біолог, дитячий письменник, лісівник, збирач казок
Alma mater	Q110874390?
Знання мов	норвезька
Членство	Королівське норвезьке товариство наук та літературиd
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Петер Крістен Асбйорнсен (норв. Peter Christen Asbjørnsen; 15 січня 1812 — 6 січня 1885) — норвезький письменник і науковець.

Разом із Йорґеном Му збирав норвезький фольклор. Ці два автори були настільки поєднані у своїй літературній праці, що їхні збірки казок зазвичай були підписані просто «Асбйорнсен та Му».^[7]^[8]^[9]

Батько

Петер Крістен Асбйорнсен народився в сім'ї Андреаса Асбйорнсена. Його батько був склярем та спеціалістом із виготовлення інструментів, а також інспектором водогону в Христианії. Пізніше він став одним із засновників Королівського товариства «На благо Норвегії». Андреас Асбйорнсен був однією з тих приватних осіб, які пожертвували найбільшу кількість грошей на заснування університету на норвезькій землі. Королівський університет Фредеріка (нині — Університет Осло) був заснований 1811 року саме завдяки пожертвуванням Андреаса Асбйорнсена та інших благодійників^[10].

Андреас Асбйорнсен володів великим будинком, у якому й виріс Петер. Однак Андреас Асбйорнсен втратив значну частину свого майна через фінансову кризу. Він мусив продати дім та перебратися до іншого будинку.

Асбйорнсен і Му. Фольклористична діяльність

Петер мало цікавився шкільними предметами, тому був відрахований із навчального закладу та направлений до Нодерхова для здобуття атестата зрілості. Тут він подружився з Йорґеном Му, за давнім звичаєм хлопці змішали кров і поклялися бути побратимами^[11].

Надалі ця дружба зазнала серйозних випробувань, оскільки Асбйорнсену стали близькими погляди Чарлза Дарвіна, а до того ж він 40 років жив у фактичному шлюбі з Матільдою Андерссон, чого, звісно, не міг схвалювати теолог Му^[12].

Серед спільних захоплень Асбйорнсена і Му була усна народна творчість. Вони почали записувати народні легенди, казки й перекази, спочатку кожен робив це сам по собі. Перший фольклорний запис належить Асбйорнсену і датується 1833 роком. 1837 року товариші розробили план створення першої збірки фольклору. Поштовхом до цього стало, очевидно, зібрання казок братів Грімм, з яким Му познайомився 1836 року. Асбйорнсен наполіг на тому, щоб казки були записані якомога ближче до усної народної традиції^[13].

У кінці 1841 року вийшла друком перша збірка норвезьких народних казок, зібраних Асбйорнсеном і Му. Протягом наступних трьох років з'явилися ще три випуски казок. Вони мали великий розголос. Зібрання Асбйорнсена і Му отримало як прихильні, так і критичні відгуки. Критики звертали увагу на відсутність його наукової складової. Цей недолік виправлено у виданні 1852 року, яке було доповнене аналізом варіантів сюжетів із різних регіонів Норвегії та інших європейських країн^[14].

Зрештою, саме зібрання народних казок принесло славу Асбйорнсену і Му. 1879 року побачило світ перше ілюстроване видання норвезьких казок, зібраних фольклористами. Ілюстрації до казок у різний час створювали визначні скандинавські митці, серед яких Теодор Кіттельсен, Ганс Фредрік Ґуде, Пер Крог, Ейліф Петерсен, Альф Рольфсен, Генрік Серенсен, Ерік Вереншьоль та ін.^[15].

1845 року побачив світ перший випуск «Норвезьких казок та народних легенд» (альтернативні варіанти перекладу — «Норвезькі казки про нечисту силу та народні сказання», «Норвезькі казки про хульдр та народні перекази») (норв. Norske huldreeventyr og folkesagn), опублікований Асбйорнсеном самостійно. Другий випуск вийшов 1848 року.

Природознавець

Інтереси Асбйорнсена не обмежувалися фольклористикою. Він також захоплювався океанологією, вивчав лісівництво в німецькому Тарандті, був одним із перших у Норвегії лісівників та фахівців із видобутку торфу.

Протягом 1838—1849 років науковець видав шість томів «Природничої історії для юнацтва» (норв. Naturhistorie for Ungdommen).

У 1850-ті роки Асбйорнсен виявив у Гардангер-фіорді невідому науці величезну морську зірку розміром 60 сантиметрів у діаметрі. Він назвав її Brisinga endecacnemos на честь намиста Брисінґів, яке, згідно з давнім міфом, гноми віддали богині Фреї. Ця зірка є представником родини Брісінґідів.

З 1858 до 1876 року Асбйорнсен був Головним лісничим Норвегії, а з 1864 року поєднував цю посаду з посадою Головного державного інспектора торф'яників. ^[11].

Кулінар

1864 року в Христианії вийшла книга Асбйорнсена-кулінара «Розумне куховарство» (норв. Fornuftigt Madstel). Автор випустив її під псевдонімом Clemens Bonifacius. Згодом вона була перекладена данською та шведською мовами. Вона спричинила так звану «велику битву за кашу». Дебати стосувалися оптимального способу приготування каші. Асбйорнсен стверджував, що домішувати сухе борошно в готову кашу, як це роблять норвезькі селянки, неправильно і небезпечно для здоров'я, оскільки людський шлунок не зможе повністю його перетравити. Натомість суспільствознавець і культуролог Ейлерт Сундт заперечив йому, зазначивши, що народний спосіб приготування каші має глибокі традиції, яких і слід дотримуватися. Прихильники були як в Асбйорнсена, так і в Сундта. На сторінках преси точилися бурхливі суперечки щодо того, як правильно готувати кашу. Лише згодом з'ясувалося, що рацію все ж мав Ейлерт Сундт^[11].

Цікаві факти

Портрет Петера Крістена Асбйорнсена зображений на норвезькій купюрі вартістю 50 крон^[16].
Асбйорнсен і Му зображені на норвезькій поштовій марці 2012 року, яку було випущено до 200-літнього ювілею від дня народження науковця^[17].

Переклади українською

Петер Крістен Асбйорнсен. Королівські зайці: казка. Переказ з норвезької: Л. Письменна; малюнки: І. Вишинський. Київ: Веселка, 1982, 32 стор.
Королівські зайці / пер. з англ. та нім., [передм.] М. Гординської ; обкл. М. Шутурми. — Львів: Апріорі, 2020. — 149, [1] с. : іл. — (Літературна скарбничка).

Примітки

↑ ^а ^б ^в Deutsche Nationalbibliothek Record #11536904X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ ^а ^б ^в Internet Speculative Fiction Database — 1995.
d:Track:Q2629164
↑ ^а ^б Енциклопедія Брокгауз
d:Track:Q237227
↑ Discogs — 2000.
d:Track:Q504063
↑ Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056
↑ Kvideland R. Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
d:Track:Q746368 d:Track:Q266603 d:Track:Q1563206 d:Track:Q4881575
↑ Reimund Kvideland. Peter Christen Asbjørnsen – utdypning (Store norske leksikon) (норв.) . Snl.no. Архів оригіналу за 7 жовтня 2012. Процитовано 5 листопада 2016.
↑ Ørnulf Hodne. Jørgen Moe, Geistlig, Forfatter, Folklorist (норв.) . Norsk biografisk leksikon. Архів оригіналу за 6 лютого 2017. Процитовано 5 листопада 2016.
↑ Edvard Beyer. Asbjørnsen og Moe (норв.) . Norsk biografisk leksikon. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 5 листопада 2016.
↑ http://www.oslomuseum.no/images/stories/PDFer/Byminner/Byminner^{[недоступне посилання з червня 2019]} nr 3- 2012 — web.pdf
↑ ^а ^б ^в Архівована копія. Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Edvardsen, Erik H.: Peter Christen Asbjørnsen — kva ville han med livet? Dag og Tid 29. juni 2012.
↑ Н. В. Будур. Асбьёрнсен Петер Кристен // Сказочная энциклопедия. — М. : ОЛМА-ПРЕСС. — 2005. — С. 27. (рос.)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 22 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)