PROFILPELAJAR.COM

Паротяги Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці закуповувались для потреб залізниці впродовж 1864—1889 років на паротягобудівних підприємствах Німеччини і Австро-Угорщини та поділялись на 3 основні серії, де індекси означали модифікації залежно від виробника, типу котла.

Історія

Львівсько-Чернівецько-Ясська залізниця припинила своє існування 1 липня 1889 року. Вся її інфраструктура, рухомий склад перейшли до Ц.к. Державної залізниці (нім. k.k. Staatsbahnen). Для позначення паровозів вживалось скорочення назви залізниці (LCJE), номер серії (I—IV) і номер паротяга. Після одержавлення застарілі і зношені паротяги вивели з експлуатації, а решта отримала нові позначення серії, порядкові номери. На державній залізниці номер серії визначав тип локомотиву (1886—1904).^[1] Ці паротяги експлуатувались переважно до початку ХХ ст. і лише найновіші моделі використовувались в час війни. Незначна кількість колишніх паротягів Галицької залізниці імені Карла Людвіга залишалась на залізницях новоутворених країн після завершення війни.

1–9 — експрес-локомотиви
10-29 — пасажирські локомотиви
30-68 — вантажні локомотиви з трьома привідними осями
90–99 — танк-паротяги з трьома привідними осями

Також використовувались тендери серій 20, 21, а для kkStB це були:

10–29: — з трьома осями і запасом до 10 м ³ води.

Паротяги Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці

№	LCJE*	Роки експлуатації	Кількість	Завод-виробник	kkStB**

1	LCJE ІІа	1855-1892	1 (№ 103—104)	Lokomotivfabrik der StEG. Відень	KkStB 1401
2	LCJE ІІІа	1866 — 1908	10 (№ 18–27)(«PIORUN»-«ZMROK»)	Lokomotivfabrik der StEG. Відень • Sigl	KkStB 18.01–05.
3	LCJE ІІІа'	1865 — до 1918	4 (№ 101—104)	Lokomotivfabrik der StEG	kkStB 9501–9503
4	LCJE IIIb	1866/70 — 1908	8 (№ 46–48, 46–48)	Sigl. Відень • Neilson & Co. Глазго	KkStB 18.06–13.
5	LCJE IIId	1873 — 1918	4 (№ 28-31)	Wiener Neustädter Lokomotivfabrik	kkStB 19.08–11
6	LCJE ІІІе	1883 — 1920-і рр.	5 (№ 24–28) («BURZA»…) (2'B n2)***	Wiener Neustädter Lokomotivfabrik.	kkStB 1.124 — 128, з 1905 kkStB1.24–28
7	LCJE IV	-1922/38	12 (№ 28-33, 40-45) («SUCEAVA»…"MIHĂILENI")	Société de Construction des Batignolles •	CFR 201—206
8	LCJE IVd	1866/87 — 1920-і рр.	33 (№ 1–17, 35–39, 58–63, 68-69, 81–83) («CZERNOWITZ»…)	Sigl. Відень	kkStB 40.01–30
9	LCJE IVe	1872/84 — 1890-і рр.	7 (№ 64–67, 155—157) («BORTNIKI»…)	Wiener Neust. Lokomotivfabrik • Sigl. Відень	kkStB 48.37–43;
10	LCJE IVf	1876/78 — 1933/52	8 (№ 70-77))	LOFAG. Відень	kkStB 171.22-28
11	LCJE	1886 — 1923	1 (№ 104 «HATNA»)	Krauss.Linz.	kkStB94.34
12	LCJE	1893 — 1940	8 (№ 538, 550/51, 561, 564/65, 594/95)	Wiener Neustädter Lokomotivfabrik	kkSt 4.138, .150, .156, .161, .164, .165, .194, .195
13	KkStB 97	1891	3 (№)	Wiener Neust. Lokomotivfabrik	97.53, .54, 55

Джерела

Lokomotiv-Typen der k.k. landesbef. Maschinen-Fabrik in Wien der priv. österreichisch-ungarischen Staats-Eisenbahn-Gesellschaft, M. Engel & Sohn, k.k. Hof-Buchdruckerei und Hof-Lithographie, Wien, 1888
Karl Gölsdorf: Lokomotivbau in Alt-Österreich 1837—1918, Verlag Slezak, 1978. ISBN 3-900134-40-5
Bernhard Schmeiser: Lokomotiven von Haswell, StEG und Mödling 1840—1929, Nachdruck: Verlag Slezak, Wien, 1992. ISBN 3-85416-159-X
Johann Stocklausner: Dampfbetrieb in Alt-Österreich, Verlag Slezak, Wien, 1979, ISBN 3-900134-41-3