село Остальці
«Фігура» Горішньому Іллі с. Остальці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Теребовлянська міська громада
Код КАТОТТГ	UA61040470190098701
Облікова картка	Остальці
Основні дані
Населення	352
Територія	2.880 км²
Густота населення	148.61 осіб/км²
Поштовий індекс	48131
Телефонний код	+380 3551
Географічні дані
Географічні координати	49°23′22″ пн. ш. 25°42′57″ сх. д. / 49.38944° пн. ш. 25.71583° сх. д. / 49.38944; 25.71583
Водойми	Гнізна
Відстань до районного центру	11 км
Найближча залізнична станція	Прошова
Відстань до залізничної станції	4 км
Місцева влада
Адреса ради	48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а
Карта
Остальці
Остальці
Мапа
Остальці у Вікісховищі

Оста́льці — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Гнізна. До 2015 підпорядковувалось Сущинській сільській раді.

Населення — 352 особи (01.01.2015).

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.

29 квітня 1945 в Остальцях відбувся бій сотні «Бурлаки» з військами НКДБ.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.^[1]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району.^[2]

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610872, розташована у приміщенні школи.

Результати

• зареєстровано 268 виборців, явка 71,64 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 58,64 %, за Радикальну партію Олега Ляшка — 8,90 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 7,33 %.^[3] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримала Алла Стечишин (самовисування) — 84,74 %, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 4,74 %, за Миколу Люшняка (самовисування) і Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — по 3,16 %^[4].

• церква Святого Великомученика Димитрія Солунського (1863, мурована, ПЦУ)
• капличка Божої Матері (2003, мурована).

• Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення Осталецьке джерело.

Діють ЗОШ 1 ступеня, клуб, бібліотека.

У селі народилися:

• Юрій Мелимука — радянський партійний діяч, господарник.
• лікар-психолог та письменник Володимир Пасіка.

• Безкоровайний А., Івахів Г., Фурка Г. Остальці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 305—306. — ISBN 978-966-457-246-7.
• Лашта В., Смалига М. Остальці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 693. — ISBN 966-528-199-2.
• Ostalce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 660. (пол.)
• Bucniów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 254. (пол.)