PROFILPELAJAR.COM

Недригайлівський район
	адміністративно-територіальна одиниця
Герб	Прапор
	Колишній район на карті Сумська область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Сумська область
Код КОАТУУ:	5923500000
Утворений:	1923 р.
Ліквідований:	19 липня 2020 р.
Населення:	▼ 24 524 (на 1.02.2016)
Площа:	1025 км²
Густота:	23.9 осіб/км²
Тел. код:	+380-5455
Поштові індекси:	42100—42146
Населені пункти та ради
Районний центр:	Недригайлів
Селищні ради:	2
Сільські ради:	17
Смт:	2
Селища:	2
Села:	95
Районна влада
Вебсторінка:	Недригайлівська РДА; Недригайлівська районна рада
Адреса:	42100. смт. Недригайлів, вул. Щебетунів, 4
Мапа
	Недригайлівський район у Вікісховищі

Недрига́йлівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця Сумської області України, яка існувала протягом 1930—2020 років і була ліквідована під час Адміністративно-територіальної реформи в Україні.

Географія

Недригайлівський район розташований у південно-західній частині Сумської області й охоплює територію у 1025 км².

Район межує на півночі з Буринським районом, на заході — з Роменським районом і Лебединським районом, на півдні — з Липоводолинським районом, і на заході з Білопільським районом. Він об'єднує 2 селища міського типу та 98 сільських населених пунктів. Населення 26,3 тис. чоловік. Районний центр — смт Недригайлів.

	Буринський район
Роменський район		Білопільський район
	Липоводолинський район	Лебединський район

Районом протікають річки Сула, Терн, Бобрик, Біж, Хусь, Хусть, Вільшанка.

Історія

Перші поселенці на території сучасної Недригайлівщини з'явились ще в найдавнішому періоді кам'яної доби — палеоліті, тобто 15 тис. років тому. Виявлені поселення доби пізнього палеоліту, епохи бронзи (мар'янівська культура), ранньої залізної доби (скіфська та черняхівська культури), курганні могильники епохи бронзи та скіфського часу, залишки слов'янських поселень та могильників.

Заселення Посулля активізується на початку XI ст., коли київський князь Володимир вирішує будувати посульську лінію оборони проти набігів половців. Археологи виявили залишки таких прикордонних застав біля Недригайлова: на правому березі річки Сули знайдені залізний ніж, наконечники списа, скляне намисто та уламки скляних браслетів часів Київської Русі. Вважають, що саме тут розташовувалося місто Попаш, яке входило до Переяславського князівства. Поблизу Тернів розташовувалися місто В'єхань, городища Боярське та Бабакове. Літописні міста Попаш і В'єхань уперше згадуються в Іпатіївському літописі під 1147 роком. Упродовж XII-XIII ст. цей край входив до складу Чернігівського князівства і на півдні безпосередньо межував з Переяславським. У середині XIII ст. міста Верхнього Посулля були зруйновані монголо-татарами і більше не відновлювалися. Впродовж майже трьохсот років після монголо-татарської навали ця територія була розорена і не мала постійних поселенців.

З кінця XIV ст. ці землі входять до складу Литовського князівства, а з 1569 року і до середини XVII ст. західна Недригайлівщина відходить до Речі Посполитої, а схід та південний схід краю опиняються у складі Московського царства. Тільки 1647 року згідно з московсько-польським договором про розмежування кордонів Недригайлів, який було названо містечком, відійшов до Московського царства. Тоді в Недригайлові нараховувався 451 двір, з них 145 були оточені земляним валом та 306 перебували за валом.

Недригайлів було засновано у 1639 році польським урядником Кшиштофом Шіножацьким. Імовірно, що найменування населеного пункту походить від назви річки, що колись тут протікала й дістала, очевидно, своє ім'я від недригливості течії. За легендою, назва походить від того, що нібито поселенці не здригнулися перед татарськими полчищами й дали їм рішучу відсіч. Найімовірніше, що цей топонім походить від прізвища Недригайло.

У XVI ст. польський уряд збудував тут укріплення, так зване Недригайлівське городище, біля якого на березі Сули виникла слобода Недригайлів, яка згодом перетворилась на значний населений пункт. Її першими поселенцями були українські селяни. Жителі Недригайлова кріпаками ніколи не були, бо вели свій родовід з козацтва та державних селян. А ось селяни окружних сіл жили на землях панів Головкіних, Хвощинських, Щербатових, Левіних, Калугіних та інших поміщиків.

Східна Недригайлівщина в 50-х роках сімнадцятого століття ввійшла до складу Сумського козацького полку, якому підпорядковувались Недригайлівська і Деркачівська сотня. Західна ж Недригайлівщина разом з Костянтинівською сотнею належала до Лубенського полку Гетьманської України.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[1]

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

14 097

2499

1755

4065

3655

2036

87

Жінки

17 222

2399

1583

3830

4518

4438

454

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
87	85 +	454
160	80-84	556
469	75-79	1315
732	70-74	1498
675	65-69	1069
1135	60-64	1664
577	55-59	767
980	50-54	1116
963	45-49	971
1138	40-44	1069
1013	35-39	982
989	30-34	875
925	25-29	904
797	20-24	750
958	15-20	833
1024	10-14	1058
833	5-9	777
642	0-4	564

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[2]:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	30607	97,72 %
росіяни	539	1,72 %
білоруси	48	0,15 %
вірмени	43	0,14 %
молдовани	18	0,06 %
інші	66	0,21 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року^[2]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	30609	97,73 %
російська	587	1,87 %
вірменська	36	0,11 %
білоруська	24	0,08 %
молдовська	13	0,04 %
інші	52	0,17 %

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Недригайлівського району були створені 44 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 75,27 % (проголосували 15 408 із 20 471 виборця). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 59,13 % (9 111 виборців); Юлія Тимошенко — 17,69 % (2 726 виборців), Олег Ляшко — 10,28 % (1 584 виборців), Анатолій Гриценко — 5,63 % (868 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,66 %^[3].