Сумський полк
Прапор полку
Розташування полку на карті.
Центр	Суми
Сотні	станом на 1750 рік Сумська Білопільська перша Білопільська друга Бишкинська Ворожбянська Краснопільська Недригайлівська Новоміська Нижньосировацька сотня Верхньосироватська Суджанська перша Суджанська друга Ольшанська Перекопська Рибницька Стецьківська
Полковники
1658—1680	Герасим Кіндратович Кондратьєв
1680—1683	Григорій Герасимович Кондратьєв
1683—1688,1692-1700	Роман Герасимович Кондратьєв
1700—1701	Герасим Кіндратович Кондратьєв
1701—1708	Андрій Герасимович Кондратьєв
1708—1726, 1728	Іван Андрійович Кондратьєв
1726—1728	Михайло Андрійович Кондратьєв
1728—1737	Василь Данилович Перекрестов-Осипов
1737—1743	Дмитро Іванович Кондратьєв
1744—1748	Андрій Васильович Кондратьєв
1748—1760	Михайло Михайлович Донець-Захаржевський
1760—1760	Степан Іванович Кондратьєв
1760—1765	Роман Іванович Романов

Сумський полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця Слобідської України. Полковий центр — місто Суми.

На прапорі Сумського слобідського козацького полку була вказана дата утворення – 1651 р. Окрім бойової одиниці, за Козаччини це означало і певну територію. У такому значенні Сумський полк почав формуватися з часу заснування Сум переселенцями з Правобережної України на чолі з полковником Герасимом Кондратьєвим, які заснували місто Суми, і остаточно оформився наприкінці 1658 року, обіймаючи в основному землі нинішніх Сумського, Білопільського, Краснопільського, Лебединського, Недригайлівського, Тростянецького районів. Полковник козацького полку мав і військову, і цивільну верховну владу.

За характером служби полкові козаки поділялися на реєстрових, хорунжових та гармашів. З перших складався власне полк, другі знаходилися при полковому та сотенних прапорах і становили, відповідно, полковника та сотників. Гармаші обслуговували гармати (пищалі). Реєстрові козаки (їх називали також виборними або компанійцями) мали підпомічників та були одночасно й землеробами.

Після Переяславської угоди, разом з усією Україною підпавши під протекторат Московії, сумські козаки основною повинністю перед царем мали несіння військової служби. Виявляли зразки героїзму – починаючи з 1673 року, майже щорічно йшли з царськими військами в походи проти турків. Були незамінними і в Азовських походах.^[1]

1657 — грамота царя Олексія Михайловича про визначення меж Сумської округи, підтвердження вольностей і права займанщини, призначення пільг на промисли, за несення військової служби.

1658 — реформа помісних військ у Московському царстві. 1658–1659 — українсько-московська війна.

1659 — утворення Сумського слобідського козацького полку.

1661 — антимосковський виступ у Сумах.

1662 — заворушення в населених пунктах як відгомін московського народного повстання («Мідного бунту»).

1663 — штурм татарами Сум. Початок гарнізонної служби на Запорізькій Січі. 1666 — урядовий перепис населення слобідських козацьких полків.

1668 — масові заворушення, пов'язані з повстанням І. Брюховецького. Друга спроба штурму татарами Сум. Грамота царя Олексія Михайловича з подякою за вірну службу і боротьбу проти гетьмана І. Брюховецького.

1669 — жалувана грамота Олексія Михайловича про зняття чиншу 1665 року, на винниці, броварні та шинки, про безмитний медовий промисел і списування оброчних грошей.

1670 — участь у поході урядових військ на р. Донець проти повстанців С. Разіна.

1673 — початок несення постійної служби на кордоні з Диким полем.

1677 — участь у 1-му Чигиринському поході. Жалувана грамота царя Федора Олексійовича про підтвердження права на володіння землями, угіддями, промислами, хуторами, будівлями.

1678 — участь у 2-му Чигиринському поході. 1680–1681 — роботи на будівництві Ізюмської лінії.

1681 — грамота царя Федора Олексійовича з подякою за боротьбу проти турків і татар.

1687 — участь у 1-му Кримському поході. Грамота Софії Олексіївни про підтвердження прав на володіння землею та різними угіддями.

1688 — грамота Софії Олексіївни про звільнення від оброку на млини.

1689 — участь у 2-му Кримському поході. Битва під Чорною Долиною.

1695 — участь у 1-му Дніпровському поході. Жалувана грамота царів Івана та Петра Олексійовичів про підтвердження давніх привілеїв, запровадження безмитних промислів; по судовим справам полк підпорядковано приказу Великої Росії.

1696 — охорона ділянки кордону вздовж річки Коломак.

1696–1697 — сутички з путивльськими поміщиками за присеймські села. 1697–1698 — участь у 2-му Дніпровському поході.

1700 — початок Північної війни (1700–1721). Грамота Петра І про підтвердження права займанщини та безмитних промислів, права не сплачувати митні гроші; скасовано рублевий збір із підпомічників; установлено полковий «компут» — 1230 ос.

1701–1702 — Свейський похід до Прибалтики.

1701 — участь у рейдових операціях, у боях під Ряпіною та Ерестфером.

1702 — участь у «генеральному поході» шведським запіллям, у бою під Гумельсгофом; жалувана грамота про підтвердження давніх пільг та володінь.

1703 — указ Петра І про відзначення бойових заслуг слобідських полків, підтвердження давніх козацьких пільг і вільностей. Наказ про збільшення чисельності виборних козаків.

1703–1706 — участь у поході урядових військ на погамування Астраханського повстання. Скасування інституту воєвод.

1705 — пільгова грамота Петра І Сумському полку про звільнення від оброку на бортництво, ліквідацію указу Інгерманландської канцелярії щодо відписки на царя посеймських полкових сіл.

1708 — Донський похід проти булавінців, поразка на р. Уразовій. Участь у бойових діях проти шведів під час Сіверсько-слобідського походу Карла XII. Лебединські катівниці. Включення полку до складу Азовської губернії.

1709 — охорона кордону з Диким полем. 1714 — запровадження стану підпрапорних.

1718 — включення полку до складу Київської губернії.

1719–1723 — відбування робіт на будівництві Ладозького каналу.

1725–1731 — участь у Перських (Гилянських) походах. 1726 — перехід у підпорядкування Військовій колегії.

1731 — запровадження в полку регулярної роти.

Герасим Кондратьєв(1658?-1701). Засновник та перший полковник сумського полку.

Кондратьєв Григорій Герасимович (1680-1683) помічник батька на посаді полковника.

Кондратьєв Роман Герасимович (1683-1688),(1692-1700). Помічник батька на посту полковника.

Кондратьєв Андрій Герасимович (1700-1701),(1701-1709). Помічник батька на посаді, потім після його смерті повноцінний полковник.

Кондратьєв Іван Андрійович (1708-1726),(1728). Після смерті батька полковник. Через облаву 1726 був змінений з посади. Помилуваний в 1728. В тому ж році і помер.

Кондратьєв Михайло Андрійович (1726-1728). Ненадовго через опалу брата зміг стати полковником. Проте був змінений з посади.

Василь Данилович Перекрестов-Осипов(1728-1737). Перший полковник не з роду Кондратьєвих.

Кондратьєв Дмитро Іванович(1737-1743). Полковник. Походження суперечливе.

Кондратьєв Андрій Васильович(1744-1748). Полковник, усунитий через свою жадібність.

Михайло Михайлович Донець-Захаржевський (1748-1760). Полковник з впливового роду полковників Слобожанщини.

Кондратьєв Степан Іванович (1760-1761)Полковник з роду Кондратьєв, останній представитель роду на посаді.

Романов Роман Іванович (1761-1765).Останній полковник сумський.

Як і інші слобідські та гетьманські полки, Сумський козацький полк поділявся на сотні. Спочатку їх було 5, в 1670-ті — 9, на початку XVIII столітті — 12, у 1732 — 20.

Білопілля, Лебедин, Недригайлів, Краснопілля, Миропілля, Вільшана, Бишкінь, Стецьківка, Нижня Сироватка, Межиріч, Ворожба, Суджа, Штепівка та інші населені пункти були сотенними містечками Сумського полку. В сотенних містечках також були фортеці. Найпотужнішу з них було споруджено в Лебедині.

У 1732 до складу полку входили 20 сотень: дві Білопільські, Бишкинська, Ворожбянська, Краснопільська, Недригайлівська, Новоміська, Нижньосироватська, Верхньосироватська, Сумська, дві Суджанські, Ольшанська, Перекопська, Рибницька, Стецьківська та ін.

Хоча полкова служба й була стройовою, виборні козаки не могли знаходитись весь час у строю, бо їх чекало поле та справи по власному господарству. У зв’язку з цим встановлювалась певна черговість у несенні військової служби. За озброєння слобідського козака правили піка (спис), шабля, рушниця, пара пістолів. Вбиралася старшина в широкі штани (шаровари часто жовтого кольору, сорочку, пояс, жупан). Зверху одягалася ще черкеска з відкидними рукавами, як правило, синього, червоного, зеленого кольору, підбита галуном, шнурком або хутром. На поясі на ланцюжку носили ніж, а в поході шаблю, за поясом – пістоль. Доповнювала вбрання висока смушкова шапка з суконним кольоровим верхом.

Під час комісії генерал-аншефа Шаховського О. І. було запропоновано ввести для українських козаків однотипні однострої. За правління Шаховського (до 1736 року), ця думка так й не знайшла підтримки, але до неї повернулися в 1743 році, за часів російської імператриці Єлизавети Петрівни. Започатковується єдиний однострій для Слобідських козацьких полків. Верхній одяг — кунтуш із прорізними рукавами синього кольору. Кунтуш був обшитий срібною тасьмою та шнурами. Кунтуші для всіх полків були однакові. Жупан та шаровари були полкових кольорів.^[2]

Сумський козацький полк мав 11 прапорів, на значній частині яких була зображена Богородиця.

На обох полкових прапорах XVII ст., що мали прямокутну форму, на лицьовій стороні було намальовано Богородицю в білих шатах, що стоїть на перевернутому золотому місяці, з берлом у правиці та немовлям Ісусом у лівиці (німби Богородиці, Христа і півмісяць – жовтого кольору).^[3] Тло було блакитним, а облямівка червоною.^[4] Відрізнялася зворотна сторона: на першому був Миколай Чудотворець з мечем у правиці та церквою у лівиці, а на другому — архангел Михаїл з мечем у правиці та щитом у лівиці.

На прапорі Суджанської сотні також була Богородиця з берлом та немовлям Ісусом, але на хмарі. На цій хмарі був хрест, а над ним сонце та місяць. На зворотному боці — Іоан Головосік, за ним хрест на хмарах і теж сонце та місяць.

На прапорі Другої Суджанської сотні на обох боках був хрест. З однієї сторони поряд з ним був місяць, а з іншої — зірка.

На прапорі Краснопільської сотні було зображено Богородицю в сяйві, праворуч від неї — зірку, ліворуч — хрест.

На прапорі Сироватської сотні були хрести на обох боках, а над тим місяць і дві зірки.

На прапорі Першої Миропільської сотні — також Богородиця на місяці з немовлям. На зворотному боці — святий Миколай, що стоїть на землі.

На прапорі Другої Миропільської сотні був архангел Михаїл з мечем, що стоїть на хмарах. На звороті — святий Георгій, що пробиває списом змія.

На прапорі Межиріцької сотні був намальований архангел Михаїл, що стоїть на хмарах, з мечем у правиці та державою у лівиці. На звороті російський герб — двоголовий орел під коронами.

На прапорі Білопільської сотні була також Богородиця на місяці. Вона була в сяйві, а обабіч були дві зірки. На другому боці — Миколай Чудотворець у сяйві з мечем у правиці та Євангелієм у лівиці, обабіч нього дві зірки.

У прапора Недригайлівської сотні обидві сторони були однакові. На них був хрест, два місяці та по 10 зірок.^[3]

У зв'язку з переформуванням Сумського слобідського козацького полку в Сумський гусарський полк, козацькій старшині було запропоновано вступити на службу у формований полк чи отримати відставку. Так як армійські чини присвоювалися на одну-дві сходинки нижче, а так само через те, що різниця в уряді козацького старшини і армійського офіцера не були рівноцінна, багато представників старшини вийшли у відставку. Середній же і рядовий козацький прошарки склали основу новосформованого полку.

Колишнім старшинам, які вирішили піти в відставку (в «абшит»), та тим які вирішили продовжити службу в «гусарії», було надано цивільні, чи військові чини згідно Табелю про ранги.

Якщо ж представник старшини не був учасником походів, то він отримував чин, на щабель нижче встановленої. Наприклад: Полковий обозний при перекладі на загальноімперську систему отримував чин прем'єр-майор, але якщо він не був учасником походів, то міг розраховувати лише на чин- секунд-майора.

У 1765 уряд Росії ліквідував слобідські козацькі полки. Сумський полк було реорганізовано в регулярний гусарський полк російської армії, а його територія стала складовою Слобідсько-Української губернії.

У 1851 році Сумський полк відсвяткував свій 200-річний ювілей, з нагоди якого йому були пожалувані нові штандарти та ювілейні стрічки з царськими вензелями та датами 1651-1851.

Межі Сумського полку умовно збігаються з межами Сумського району після адміністративно-територіальної реформи 2020-го року.^[5]

У 2008 році в Російському державному архіві давніх актів було виявлено "сметные книги" Сумського полку середини XVII століття, які зберігаються у фонді 210 "Білгородський стіл". Це джерело вперше вводиться до наукового обігу і має особливу цінність завдяки спискам козаків та міщан, що містяться у справі.

Реєстри Сумського полку за 1660–1664 роки, представлені у цій архівній справі, є важливим документальним свідченням еволюції українських станів у період після Національно-визвольної війни. Вони дозволяють реконструювати персональний склад старшини та козацьких родів, що брали участь у подіях 1649–1657 років. Ці реєстри зберігаються у вигляді однієї книги з 531 аркуша, зшитої у тверду картонну палітурку з зав'язками. Текст писаний чорнилами коричневого кольору різними почерками і місцями має деформацію через вплив вологи та температурних змін.

Ці реєстри не лише надають інформацію про населення Сумського полку, але й містять детальні описи стану обороноздатності міста, військових запасів та укріплень.

• Реєстр Сумського полку 1660 року
• Реєстр Сумського полку 1662 року
• Реєстр Сумського полку 1663 року
• Реєстр Сумського полку 1664 року

• Грязнянська сотня

• Панашенко В. В. Сумський полк [Архівовано 6 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 906. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• ЦДІАУ в Києві — Ф.380, оп.2, од.збер.7 — Перепис Сумського слобідського козацького полку, 1732 р.
• ЦДІАК ф 51 оп 3 спр 8231 — на 7.12.1741 р. — Відомості про присягу Сумського полку.
• РГАДА. Фонд 210 — Разрядный приказ. Опись № 5 — Смотренный список. Дело № 57.
• РГАДА дело 350-1-402 — на 1718 р. — Книга переписная казаков, казачьих «подмочников», «гармашей», церковнослужителей г. Сумы, подданных черкасс и другого населения, живущего на казачьих и монастырских землях Сумского, Суджинского, Миропольского уездов.
• РГАДА. Опись 2, часть 5. 3457, 3458, 3459, 3459-а, 3460.

• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
• Нариси військової історії України: Сумський слобідський козацький полк 1659–1765 рр./ О. М. Корнієнко. К.: Наш час, 2008.— 488 с. — Серія «Невідома Україна».
• Л. П. Сапухіна «Історія сумських козацького та гусарського полків. Короткий історичний наріс».
• Олег Корнієнко Сумський полк та події Сіверсько -слобожанського походу Карла ХІІ.
• Маслійчук В. Л. Козацька старшина слобідських полків другої половини XVII — першої третини XVIII ст. — Х.: ВД «Райдер», 2003.
• Корнієнко О. М. Список полковників, полкових і сотенних старшин і служителів Сумського слобідського козацького полку (1659–1766) / Запорозька Січ і Українське козацтво: Зб. наук. праць. Ред. колегія: В. В. Кривошея (голова). — К.: ДП «НВЦ „Пріоритети“», 2013.
• Реєстри Сумського полку 1600-1664 / НАН України. Ін-т історії України; упоряд. і вступ. ст. О. Алфьоров, О. Різніченко; відп. ред. Г. Боряк. – Київ : Ін-т історії України НАНУ, 2016 – 533 с.

• Сумський полк [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.

[[Категорія:Історія Збройних сил України]]