Народився в Магабаді[7][8] 29 вересня 1954 року. Батько, іранський азербайджанець, уродженець Касре Ширіна[9], матір — з іранських курдів[10][11]. 1973 року здобув диплом і вступив на строкову службу в Заболі, в цей час він зацікавився медициною. Після закінчення служби повернувся в рідну провінцію, де вступив до медичного училища і закінчив його зі ступенем лікаря загальної медицини. Під час Ірано-іракської війни (1980—1988) часто бував на передовій, де відповідав за відряджання медичних бригад, а також працював як боєць і лікар. 1985 року закінчив курс сімейної медицини і почав викладати фізіологію в медичному коледжі.
Після війни продовжив навчання, спеціалізуючись на загальній хірургії в Тебризькому університеті медичних наук. 1993 року здобув спеціалізацію з кардіохірургії в Іранському університеті медичних наук. Пізніше став фахівцем із хірургії серця та в 1994 року обійняв посаду президента Тебризького університету медичних наук, і обіймав цю посаду протягом п'яти років[12].
Кар'єра
1997 року розпочав політичну кар'єру, приєднавшись до адміністрації Мохаммада Хатамі як заступник міністра охорони здоров'я. Чотири роки потому призначений міністром охорони здоров'я (2001—2005)[13]. Відтоді п'ять разів обирався до парламенту Ірану, представляючи Тебриз, й обіймав посаду першого заступника голови парламенту з 2016 до 2020 рік.
Викладає Коран та читач Шляху красномовства, основного тексту для шиїтів[14]. Член товариства дружби Іран-Туреччина[15].
Політика
2024 року переміг на президентських виборах в Ірані, обійшовши Саіда Джалілі[16]. 30 липня склав присягу президента[17].
Погляди
КВІР
Прихильник КВІР і зазначає, що нинішній КВІР «відрізняється від колишнього»[18]. Засудив оголошення США КВІР терористичною організацією у 2019 році[19]. Після збиття у 2019 році Іраном американського безпілотника, назвав американський уряд терористом, а дії КВІР «сильним ударом в рот лідерів злочинної Америки»[20]. На зустрічі в університеті та у відповідь на критику Пезешкіян одягнув форму КВІР і сказав, що одягне її знову[21].
Критика системи
Неодноразово критикував систему. Під час протестів після президентських виборів 2009 року у своїй промові розкритикував поводження з протестувальниками. У своїй промові згадав слова першого шиїтського імама [Алі], звернені до Маліка аль- Аштара про те, що «не стався до людей, як до диких тварин»[22].
Назвав іранський метод боротьби з протестами 2018 року «науково й інтелектуально неправильним». Звинуватив у всіх подіях систему країни і сказав: «Треба було зробити ліпше»[23]. Після протестів 2022 року Пезешкіян вимагав створити групу для оцінки та роз'яснення інциденту. Хоча, на його думку, спосіб боротьби з протестувальниками та суд над ними суперечать конституції та вимагав, щоб підсудні отримали адвокатів, пізніше він виступив із заявою, в якій засудив протести та не вважав їх такими, що відповідають інтересам народу[24].
Етнічні погляди
Вимагає виконання статті 15 Конституції Ірану для всіх етносів: «Офіційною та загальновживаною мовою та письмом народу Ірану є перська мова. Документи, листування, офіційні тексти та підручники мають бути написані цією мовою, але використання місцевих та етнічних мов у пресі та засобах масової інформації і викладання їхньої літератури в школах є вільним разом з перською мовою». Він назвав реалізацію цього принципу перешкодою для виправдання сепаратистів і дисидентів[25]. Також підтримує викладання азербайджанської мови в іранських школах[5].
Дружина Пезешкіяна була гінекологом[26]. 1993 року вона загинула разом з однією їхньою дитиною в автокатастрофі. Самостійно виховував двох синів і дочку, не одружувався вдруге[27].
Донька Захра Пезешкіян здобула ступінь магістрахімії в Технологічному університеті Шаріфа і працювала в «Jam Petrochemical» до приходу до влади уряду Рухані.
_(cropped).jpg)
