Про давнє заселення цієї території свідчать виявлені поселення епохи пізньої бронзи (кінець ІІ тисячоліття до нашої ери).
Виникнення Марківки припадає на кінець XVII — початок XVIII століття. В 1703 році переселенці із Чернігівщини і Полтавщини заснували безіменне поселення, яке згодом назвали Марківкою. Але на пам'ятному камені до 300-річчя села вказано 1690-1990.
1708 року, під час придушення козацького повстання на чолі з Булавіним, Марківку було повністю зруйновано і лише через 25 років поселення почало відроджуватися.
Населення займалося землеробством, скотарством, торгівлею. Хліб для збуту вивозився в порти Озівського моря, а також у Воронезьку та Курську губернії. Пшениця, в особливості «арнаутка», користувалася великим попитом. Згодом інтенсивно розвивалося скотарство. Населення розводило коней, волів, свиней та мулів. Широку популярність здобули вівці під назвою «айдарські».
З 1765 року жителі села були приписані до державного кінного заводу, де вони мусили відбувати повинності натурою і працею.
[4](рос.)
Жителі села пережили масове нашестя сарани, чуму та холеру. Епідемії та хвороби забрали тисячі людських життів. У 1905 році Харківська земська управа провела повне обстеження Марківки. Відповідно до зібраних матеріалів тут нараховувалося 1405 селянських дворів і 9020 чоловік населення, діяли три трикласні школи, три храми.
В 1907 році бідняк Аврам Семенович Онопрієнко виростив гарну цибулю. 50 вінків цієї городини купив у нього лікар Зайцев і повіз до Парижу, аби представити на сільськогосподарській виставці. В результаті цибулясорту «Марківська» отримала золоту медаль та набула світової слави. Потім її експонували на інших виставках, у тому числі на всесвітньовідомій 1912 року.
З 1907 року марківська цибуля експортувалася до Англії та Німеччини. Пелешенко П. Я. 1893 року народження згадував, що він, як голова кредитного товариства в 1927—1929 роках організував заготівлю цього корисного овочу для відправлення за кордон. Для Англії пакували велику цибулю в стандартні мішки по 40 кг, для Німеччини — середньо-стандартну по 30 — 40 кг. Товар вивозився з залізничних станцій Кантемирівки, Черткового, Зоринівки. Від його реалізації селяни мали значні прибутки. Так, у селі 1 фунтцибулі коштував 2 — 3 копійки, а пуд — 40 копійок. На той час це були пристойні гроші.
У 1921 році вбуло організовано комуну, а згодом і товариство зі спільного обробітку землі. Колективізація у Марківці проходила за умов гострої класової боротьби і була завершена восени 1930 року, селяни об'єднали у дев'ять колективних господарств.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 28 жителів селища[6].
11 липня 1942 року Марківку окупували німці. Звільнили село у січні 1943 року.
Сучасна історія
В 1960 році село Марківка набуло статусу селища міського типу. В січні 1965 року на виконання Указу Президії Верховної Ради УРСР Марківка стала центром Марківського району.
В часи російсько-української війни у контрольованій українськими силами Марківці уночі з 18 на 19 вересня 2014 року з гранатомета обстріляно будинок голови райдержадміністрації Віктора Черніка, поранено голову РДА та його дружину.[7]
У 2020 Марківка увійшла до Старобільського району Луганської області. Марківська селищна територіальна громада утворена 25.07.2019 року.[8] До складу Марківської територіальної громади ввійшли території колишньої Бондарівської, Кризької, Ліснополянської, Сичанської, Кабичівської, Краснопільської, Герасківської та Просянської сільських рад Марківського району Луганської області.
У селі збереглися і дорадянську будівлі, в одній з них розташована санепідстанція.
Флора
Поблизу Марківки ростуть воронці — багаторічна рослина родини півонієвих, відома під народними назвами: кудла, вороне́ць, вороно́к, степова́ піво́нія. Причорноморський ендемік, занесений до Червоної книги України. Декоративна культура.
Метрична книга Успенської церкви слободи Заводянка за 1865—1867 роки. — Державний архів Луганської області (ДАЛО). Фонд 126. Опис 16, справа 4, 254 аркуші.
Метрична книга Успенської церкви слободи Заводянка за 1872—1906 роки. — Державний архів Луганської області (ДАЛО). Фонд 126. Опис 16, справа 5, 449 аркушів.
Метрична книга Архангело-Михайлівської церкви слободи Заводянка за 1891—1894 роки. — Державний архів Луганської області (ДАЛО). Фонд 126. Опис 16, справа 13, 174 аркуші.
Метрична книга Успенської церкви слободи Заводянка за 1907—1910 роки. — Державний архів Луганської області (ДАЛО). Фонд 126. Опис 16, справа 26, 262 аркуші.
Метрична книга Успенської церкви слободи Заводянка за 1911—1913 роки. — Державний архів Луганської області (ДАЛО). Фонд 126. Опис 16, справа 30, 183 аркуші.
