Майк Меньян (фр. Mike Maignan, 3 липня 1995(19950703), Каєнна, Французька Гвіана) — французький футболіст, воротар футбольного клубу «Мілан».
Клубна кар'єра
Ранні роки
Меньян народився в Гвіані. Його батько француз, а мати — гаїтянка.
[2][3]
Меньян грав у юнацьких командах Парі Сен-Жермен, брав участь у розіграші юнацької Ліги Чемпіонів УЄФА в сезоні 2013/14
[4]
Перехід до дорослого футболу
У липні 2013 року підписав свій перший професійний контракт з «Парі Сен-Жермен», але так і не зумів дебютувати в матчі за основну команду французького клубу.
Влітку 2015 підписав 5 річний контракт з «Ліллем,» за який дебютував 18 вересня 2015, вийшовши на заміну на 72-й хвилині, після видалення Вінсента Еньєами в матчі 6 туру Ліги 1 проти Ренна. Він зумів відбити пенальті, але пропустив гол з гри. У наступному турі проти Реймса Меньян вперше вийшов в основному складі і знову зумів відбити пенальті, при цьому пропустивши 1 гол.[5]
9 грудня 2015 року на тренуванні пошкодив плече і був направлений до Парижа на операцїю[6]. Повернувся до тренувань після травми в березні 2016 року[7], однак до заявки на матч того сезону більше не потрапляв.
Сезон 2016/17 розпочав резервістом, граючи переважно у кубкових матчах. Меньян отримав свій шанс у квітні 2017 після травми Вінсента Еньєами, який вибув 15 квітня до кінця сезону[8]. Відтоді Меньян став основним воротарем «Лілля», з сезону 2017/18 ставши номером один в ієрархії воротарів спочатку Марсело Б'єлси, а потім і Крістофа Галтьє.
У сезоні 2018/19 здобув з «Ліллем» срібні медалі та отримав особисту відзнаку як найкращий воротар Ліги 1. В наступному сезоні відіграв за клуб повністю всі матчі Ліги 1 та дебютував у Лізі чемпіонів, навіть вивівши команду на матч проти «Челсі» з капітанською пов'язкою.
У сезоні 2020/21 років Меньян з «Ліллем» здобув титул Ліги 1, обійшовши в останній день чемпіонату свій колишній клуб ПСЖ на одне очко[9]. Меньян закінчив сезон залишивши свої ворота «сухими» 21 раз, Майку не вистачило однієї гри, щоб побити рекорд ліги[10].
27 травня 2021 року Меньян приєднався до італійського «Мілана», підписавши угоду на 5 років[11].
Міжнародна кар'єра
Меньян грав за французькі збірні в категоріях до 16 і до 20 років. З командою футболістів не старше 17 років в 2012 році брав участь у чемпіонаті Європи в Словенії. Був капітаном цього складу збірної
[12][13]
У травні 2019 був уперше викликаний до національної збірної Франції. Майк дебютував за збірну 7 жовтня 2020 року, замінивши Стіва Манданду у другому таймі товариського матчу проти збірної України, який закінчився перемогою з рахунком 7:1[14]. У травні 2021 року Меньян був включений до заявки національної збірної на чемпіонат Європи 2020 року[15].
Статистика
Станом на 25 травня 2024 року
Статистика клубних виступів
Сезон
|
Команда
|
Чемпіонат
|
Національний кубок
|
Континентальні кубки
|
Інші змагання
|
Усього за
|
Ліга
|
Ігор
|
Голів
|
Ліга
|
Ігор
|
Голів
|
Ліга
|
Ігор
|
Голів
|
Ліга
|
Ігор
|
Голів
|
Ігор
|
Голів
|
2014–15 |
«Парі Сен-Жермен» |
Л1 |
0 |
0 |
КФ+КФЛ |
0 |
0 |
ЛЧ |
0 |
0 |
- |
- |
- |
0 |
0
|
2015–16 |
«Лілль» |
Л1 |
4 |
-3 |
КФ+КФЛ |
0+1 |
0+-1 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
5 |
-4
|
2016–17 |
Л1 |
7 |
-7 |
КФ+КФЛ |
4+1 |
-4+-3 |
ЛЄ |
0 |
0 |
- |
- |
- |
12 |
-14
|
2017–18 |
Л1 |
34 |
-53 |
КФ+КФЛ |
1+1 |
-2+-2 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
36 |
-57
|
2018–19 |
Л1 |
38 |
-33 |
КФ+КФЛ |
3+1 |
-2+-2 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
42 |
-37
|
2019–20 |
Л1 |
28 |
-27 |
КФ+КФЛ |
3+0 |
-4+0 |
ЛЧ |
6 |
-14 |
- |
- |
- |
37 |
-35
|
2020–21 |
Л1 |
38 |
-23 |
КФ |
2 |
-3 |
ЛЄ |
8 |
-12 |
- |
- |
- |
48 |
-38
|
Усього за «Лілль» |
149 |
-146 |
|
17 |
-23 |
|
14 |
-26 |
|
- |
- |
180 |
-195
|
2021–22 |
«Мілан» |
A |
32 |
-21 |
КІ |
4 |
-4 |
ЛЧ |
3 |
-7 |
- |
- |
- |
39 |
-32
|
2022–23 |
A |
22 |
-21 |
КІ |
0 |
0 |
ЛЧ |
7 |
-6 |
- |
- |
- |
29 |
-27
|
2023–24 |
A |
29 |
-34 |
КІ |
1 |
-2 |
ЛЧ+ЛЄ |
6+6 |
-8+-8 |
- |
- |
- |
42 |
-52
|
Усього за «Мілан» |
83 |
-76 |
|
5 |
-6 |
|
22 |
-29 |
|
- |
- |
110 |
-111
|
Усього за кар'єру |
232 |
-222 |
|
22 |
-29 |
|
36 |
-55 |
|
- |
- |
290 |
-306
|
Статистика виступів за збірну
Станом на 27 березня 2023 року