Лесото стало країною в 1818 році, яка тоді називалася Басутоленд. Мошвешве зібрав кілька груп людей та сформував нову країну, королем якої він став. Ця нова країна піддалася атаці з боку своїх ворогів, та 1868 року Мошвешве попросив про допомогу британську королеву Вікторію. Велика Британія погодилася на умовах, що країна стане частиною Британської імперії. Країна здобула незалежність 4 жовтня 1966 року.
Новітня історія
Басутоленд, англійський протекторат, здобув незалежність як королівство Лесото у складі Співдружності в 1966 році. Надзвичайний стан було введено упродовж 1970—1973 років, у 1975 році члени правлячої партії зазнали нападу підтримуваних ПАР бойовиків, в 1986 році ПАР встановила блокаду кордонів, вимагаючи видачі 60 членів АНК. Генерал Леханіа здобув владу внаслідок перевороту і закрив Національні збори. У 1990 році король Мошоєшоє II був скинутий військовою радою, його місце зайняв його син Мохато як король Летсіє III. Леханіа був усунутий внаслідок перевороту, очолюваного полковником Еліасом Тутсоане Рамаєма в 1991 році. Тоді ж були дозволені політичні партії. Вільні вибори закінчили правління військових у 1993 році.
Географія
Ландшафт Лесото.
Площа Лесото становить 30355 км². Це єдина незалежна держава світу, що повністю лежить вище 1400 метрів над рівнем моря. Її найнижча точка є найвищою у світі. Понад 80 % території лежить вище 1800 м. Також територія Лесото з усіх боків оточена ПАР.[1]
Клімат субтропічний, різко континентальний. Через свою висоту над рівнем моря, Лесото залишається прохолоднішим за інші території тієї ж широти. Більшість дощових опадів випадає під час літніх гроз. Масеру та навколишні низовини часто досягають температури 30 °C влітку, середня температура січня +25—26 °C. Зими можуть бути холодними, зокрема в низовинах температура сягає −7 °C, а на височинах — до −18 °C, середня температура липня +15 °C. Сніг зустрічається на височинах у період від травня до вересня; високогірні точки бувають засніжені постійно протягом року.
У Лесото рідко зустрічаються дерева, поширеніша трав'яниста рослинність[2]. У високогір'ї убога рослинність змінюється субальпійськими луками[2]. ендемічною і національною квіткою Лесото є спіральне алое (лат.Aloe Polyphyllaсесото Kharetsana)[3].
Лесото поділено на 10 районів,[4] що управляються секретарями[5], столиця називається місто-табір (camptown). Райони поділені на 80 округів, що складаються з 129 місцевих громад.
Лесото у своїх зовнішніх зв'язках орієнтується в основному на країни Півдня Африки, серед яких головне місце займає Південна Африка. Але розвиваються зв'язки й з іншими державами світу.
98 % населення становить народ басуто, 2 % — зулуси, європейці.
70 % населення країни сконцентровано в західних районах. У зв'язку з високим рівнем захворюваності СНІДом знижується щорічний приріст населення. Народжуваність — 26,53 на 1000 осіб, смертність — 25,03 на 1000. У Лесото високий рівень дитячої смертності — 84,23 на 1000 немовлят. 36,9 % населення — діти віком до 14 років. Середня тривалість життя — 36,68 року (чоловіки — 36,86, жінки — 36,49).
Зараженість на вірус імунодефіциту людини
За останніми оцінками рівень зараження вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) у Лесото досягає 29 %, і за прогнозами ВООЗ він зросте за 15 років до 36 %, що призведе до різкого скорочення тривалості життя. У 2001 році тривалість життя становила 48 років для чоловіків і 56 для жінок. За останніми статистичними даними очікувана тривалість життя впала до 37 років.
Хоча уряд усвідомив небезпеку і почав вдаватися до заходів ще 1999 року, успіх був досить обмеженим.
