PROFILPELAJAR.COM

Легте Гайнсалу
Легте Гайнсалу
Lehte Hainsalu
	Легте Гайнсалу в 2018 році. Фото: Альдо Лууд
Народилася	6 (31) жовтня 1938 (86 років); Хааслава, Тартуський повіт, Естонія
Громадянство	Естонія
Діяльність	письменник, драматург, сценарист
Alma mater	Miina Härma Gymnasiumd і Тартуський університет
Мова творів	естонська
Жанр	проза, повість, оповідання, роман, казка, есе, публіцистика
Членство	Спілка письменників Естонії
Нагороди	Почесна громадянка Тарту, Біла зірка V класу, Орден Державного герба III і IV ступеня, Орден за заслуги
	Легте Гайнсалу у Вікісховищі

Легте Гайнсалу (ест. Lehte Hainsalu, 31 жовтня 1938, Гааслава, Тартуський повіт, Естонія) — естонська письменниця, журналістка і політик.

Біографія

Народилася 31 жовтня 1938 у муніципалітеті Гааслава, Тартуський повіт, Естонія.

Гайнсалу є одною із представниць естонської громадськості, що підписала так званий «Лист 40» [Архівовано 4 січня 2019 у Wayback Machine.].

Вона належить до «Клубу 20 серпня» [Архівовано 16 серпня 2018 у Wayback Machine.], який об'єднав депутатів Верховної Ради Естонської Республіки 20 серпня 1991 року в ухваленні рішення про здобуття незалежності Естонської Республіки.

1956 закінчила Тартуську середню школу № 2, а 1961 — факультет історії в Тартуському державному університеті. З 1958 є членом Спілки письменників Естонії.

Працювала в газеті «ЕДАС», пізніше — на Тартуському машинобудівному заводі і викладала рідну мову в декількох школах Тарту.

Також протягом восьми років працювала в ETV Tartu і була автором сценарію декількох серіалів (наприклад, «Lapsesuu»). З 1981 по 1990 рік очолює Тартуське відділення Спілки письменників Естонії. У 1993-2003 викладала стилістику в Духовній академії в Тарту.

Опублікувала багато поетичних збірок, романів і дитячих книг, отримала численні літературні нагороди.

Визнана почесною громадянкою Тарту. Нагороджена орденом Білої зірки V класу, Орденом Державного герба III і IV ступеня, Орденом за заслуги.

Політична діяльність

До 1980 написала понад 40 книжок і поетичних збірок, крім того з 1990 по 1992 була членом Верховної ради Естонської Республіки, головою Комітету з соціальних питань, а також заступником голови Фонду прав громадян Конституційних зборів.

Була серед 69 членів Верховної ради Естонської Республіки, які 20 серпня 1991 проголосували за Рішення про національну незалежність Естонії.

Збірки поезій

1957 «Блошина квітка»
1960 «Квіткові маяки»
1966 «Жито в голові»
1972 «Зсередини»
1973 «Час в піщаній бурі» (сонети)
1974 «Підземні води» (балади)
1980 «Єдина ніч» (збірка)
1986 «Приходьте подивитися на залізний місяць»
1989 «Taped Party» (пісні)
1994 «Довгий Герман»
2003 «Діти, що літають на вітрі», вибрані вірші (у тому числі неопубліковані вірші)
2008 «Майбутнє минулого» (вірші, засновані на Старому Завіті)
2008 «Спів» (збірка)
2009 «Максіміні»
2011 «Весілля або свободи Прійї». Документальна балада. (Здобуття національної незалежності Естонії). — Творчість 2011, 8, с. * 1041—1049
2013 «Без уваги»
2014 «Світ закінчився»
2016 «Офіціант», «Вечір»,

Дитячі книги

1971 «Коли я один»
1972, 1990 «10 тортів»
1973 «Великий брат Маті і Маленька сестра Каті»
1974 «Аннед і Марс»
1984 «Дитина хоче розігнати клас»
1992 «Марнославство»
1994 «Ви ще боїтеся жабу?»
1994 «Піккуріллі»
1995 «Винний завод»
1997 «З вуст в уста»
1997 «Jette»
1998 «Піммі»
1999 «Сім капелюхів»
2003 «Школа — це двокрапка»
2003 «Саншайн»
2003 «Маленький гігант»
2005 «Лемміко, старший син»
2004—2006 підручник для дитячих садків і початкових класів «Я сам» (12 книг + карткова гра «Jonnakas Jott»)
2007 «Майстер Великого Шва»
2007 «Сліпий охоронець»
2008 «Маленький білий»
2008 «Dogfight»
2009 «Грати в щось»
2011 «Виклик»
2011 «Одинадцять до одного» (збірка книг, присвячених онукам)
2015 «Три леопарди»
2016 «Три тисячі хутра і сміливих»

Премії та нагороди

1981 Нагорода журналу «Looming»
1983 Літературний приз ім. Едуарда Вільде
1985 Нагорода журналу «Looming»
1987 Нагорода Ф. Тугласа Новела
1992 Поетична премія К. Е. Соуді
1996 Конкурс роману Естонії, другий приз
1998 Літературний приз ім. Едуарда Вільде
2000 Премія 3-го Естонського національного конкурсу.
2001 Орден Білої зірки 5-го ступеня
2002 Національний орден 4-го ступеня
2006 Державний герб III класу
2012 Почесна громадянка Тарту
2012 Великий Святвечір BG Forselius Society
2015 Почесний опікун Товариства Ванемуйне

Література про авторку

2004 Valeria Ränik, "Miski peab olema püha" Raamat Lehte Hainsalust
2008 Valeria Ränik, "Viis aastat vanemaks" Raamat Lehte Hainsalust 2
Oskar Kruus: Peeglist ja kildudest, päikesest ja vastuhelgist, in: Looming 7/1960, S. 1108–1111.
Ivar Grünthal: Aegumata õnn, in: Mana 2-3/1961, S. 203–206.
Valeeria Villandi: Kristallpuhta kangelase lugu, in: Keel ja Kirjandus 3/1968, S. 186–187.
Ruth Mirov: Pähkliotsijast, in: Keel ja Kirjandus 2/1973, S. 114–116.
Endel Mallene: Kuidas hommikul edasi elada?, in: Looming 12/1982, S. 1704.
Ine Viiding: Kuidas vastata antud küsimusele, in: Kirjanduse Jaosmaa 1983. Tallinn: Eesti Raamat 1985, S. 164–169.
Peeter Olesk: Mis on kõige taga?, in: Looming 10/1988, S. 1431–1432.
Asta Põldmäe: Pimeduse üksikjuht, in: Keel ja Kirjandus 10/1988, S. 610–617.
Ain Kaalep: Visand Lehte Hainsalust, in Sirp ja Vasar 28. Oktober 1988.
Tiit Kändler: Kes te märgatud olete, in: Looming 5/1989, S. 699–700.
Lehte Sööt on jälle Lehte Hainsalu, in: Postimees 23. Januar 1993.
Intervjuu Lehte Hainsaluga, in: Keel ja Kirjandus 10/1998, S. 704–708.
Veiko Märka: Filoloogia või žurnalism, feminism või seksism?, in: Vikerkaar 1/2000, S. 109–112.
Urmas Vadi: Kurikael Wiedemann, in: Looming 3/2000, S. 464–466.
Eeva Park: Läbi kaleidoskoobi, in: Looming 3/2000, S. 466–467.
Ele Süvalep: Ahel ja tee, in: Keel ja Kirjandus 6/2002, S. 440–443.
Oskar Kruus: Romaan Eesti riigi idee idanemisest, in: Akadeemia 8/2002, S. 1750–1755.
Valeria Ränik: Lehte Hainsalu: Miski peab olema püha. Tartu: s.n. 2004. 263 S.