* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Дані оновлено 12 листопада 2018.
Оле́г Гео́ргійович Ко́нонов (біл. Алег Георгіевіч Конанаў, рос. Олег Георгиевич Кононов, нар. 23 березня 1966, Курськ) — білоруський і російський тренер. Колишній білоруський і російський радянський футболіст, півзахисник та захисник. Відомий успішною тренерською роботою в «Карпатах», «Севастополі» та «Краснодарі». Найкращий тренер РФПЛ 2014/15.
Закінчив Смоленський інститут фізкультури.
Починав грати за першолігову «Іскру» (Смоленськ), але підліткові було складно пробитися до першої команди, тому Кононов виступав за дублерів.
Згодом захищав барви могильовського «Дніпра» у другій лізі. Частину сезону 1989 провів у ворошиловградській (нині луганській) «Зорі». Від 1989 до 1995 року грав у білоруському клубі КІМ (Вітебськ), який був одним з найсильніших колективів країни — у 1993 та 1995 роках був віце-чемпіоном Білорусі, в 1994 році здобув «бронзу».
У зимовому міжсезонні 1994/95 Кононов перейшов до польського клубу «Рух» (Хожув), ставши першим іноземцем в історії цієї команди.[2] Але там він провів лише 3 гри у чемпіонаті Польщі, за результатами першості «Рух» покинув найвищий дивізіон, а він повернувся до Білорусі, до клубу «Нафтан» (Новополоцьк). Закінчив ігрову кар'єру в мінському «Торпедо».
Тренерську роботу розпочав у «Торпедо» (Мінськ). Був асистентом тренера Анатолія Юревича — разом білоруські спеціалісти працювали у мінському «Локомотиві» і запорізькому «Металурзі» (друга половина сезону 2003/04)[3]. Від 2005 до 2008 року керував юнацькою академією «Шерифа» (Тирасполь)[4] і був одним із тренерів команди. За цей час «Шериф» 4 рази поспіль виграв чемпіонат Молдови з футболу.
9 червня 2008 року Олег Кононов підписав угоду з українськими «Карпатами», ставши новим наставником команди. На цьому посту він замінив Валерія Яремченка.
Посів з «Карпатами» 5-е місце в чемпіонаті України 2009/10, вивівши клуб до єврокубків — уперше за останні 10 років. У Лізі Європи 2010/11 команда вперше дійшла до групового турніру, у 4-у кваліфікаційному раунді за сумою двох ігор (2:2 на виїзді, 1:1 удома) сенсаційно здолавши турецький «Галатасарай».
2011 року нагороджений відзнакою міського голови Львова «Почесний знак святого Юрія» за визначні заслуги перед містом[5].
За підсумками чемпіонату 2010—2011 років львів'яни вдруге поспіль посіли 5-е місце й вибороли право виступати в Лізі Європи.
У червні 2011 закінчився термін 3-річного контракту з «Карпатами», але після перемовин з президентом клубу Олег Кононов підписав нову 3-річну угоду[6]. Серед претендентів на тренера була також «Таврія» (Сімферополь)[7], яка попередні сезони боролася з львів'янами за місце в єврокубках.
Початок сезону 2011/12 був дуже невдалим для «Карпат» — замість анонсованої боротьби за місце в єврокубках клуб у 13 турах набрав тільки 10 очок і йшов на 14-му місці. Після розгромної домашньої поразки 16 жовтня 2011 від «Арсенала» (0:3) керівництво «Карпат» і тренер розірвали контракт за обопільною згодою сторін, інформація про це з'явилася на офіційній сторінці клубу 18 жовтня[8].
20 січня 2012 року обійняв посаду генерального директора[9] першолігового ФК «Севастополь», який боровся за повернення до прем'єр-ліги. Найрезультативнішим гравцем «Севастополя» у весняній частині сезону 2011/12 став нападник Сергій Кузнецов, який до того виступав під керівництвом Кононова у «Карпатах».
Влітку 2012 року призначений головним тренером команди. У першому ж сезоні під його керівництво команда достроково, за 4 тури до фінішу сезону, виграла першу лігу та завоювала путівку до Прем'єр-ліги. Новий чемпіонат України «Севастополь», під керівництвом Кононова, почав цілком упевнено. Після п'яти зустрічей в активі команди з Криму було 5 очок, причому обидві свої поразки дебютант вищого дивізіон зазнав від грандів — донецького «Шахтаря» та київського «Динамо».
10 серпня 2013 року Кононов покинув «Севастополь» і вже наступного дня був призначений головним тренером російського «Краснодара»[10].
У листопаді 2013 року отримав російське громадянство[11]. У першому сезоні «Краснодар» фінішував на 5-му місці, отримавши перепустку в єврокубки, а також вийшов до фіналу Кубка Росії — найбільші досягнення в історії клубу. У сезоні 2014/15 «бики» завоювали бронзові медалі прем'єр-ліги, а білоруського фахівця визнано найкращим тренером ліги. Наступного року «Краснодар» фінішував четвертим. У вересні 2016 року повідомлено, що Кононов пішов із посади наставника «Краснодара». Завдяки високим результатам його команд Олега Кононова називали серед основних кандидатів на посаду тренера збірної Росії[12] або ЦСКА (Москва)[13].
На початку 2017 року відмовився очолити збірну Білорусі. У травні 2017 року очолив «Ахмат» (Грозний), а на початку сезону 2018/19 тренував «Арсенал» (Тула).
З 12 листопада 2018 року — головний тренер «Спартака» (Москва)[14]. Керівництво клубу повідомило, що підписало угоду до кінця сезону 2019/20, а цілі на поточний сезон — здобуття Кубка Росії та потрапляння до Ліги чемпіонів[15].
З 2020 очолює латвійську команду Рига.
{{cite web}}
Петров (2002–2004) · Гуйганов (2004–2005) · Пучков (2005–2008) · Лещинський (в.о) (2008) · Дієв (2009) · Лещинський (2009–2010) · Шевченко (2010) · Лещинський (в.о) (2010) · Червенков (2010–2011) · Рябоконь (2011) · Пучков (2011–2012) · Кононов (2012–2013) · Орбу (2013) · Коновалов (в.о) (2013) · Червенков (2014) ·
Єрьомічев (1949–1950) · Каменський (1951) · Єрьомічев (1952–1954) · невідомо (1955–1958) · Смирнов (1959) · Соколов (1959–1960) · Добриков (1961–1962) · Зайцев (1962–1964) · Водягін (1965–1968) · Болотов (1968–1972) · Нікітчук (1973–1974) · Мазанов (1974–1975) · Лопачов (1975–1978) · Альохін (1978) · Крилов (1979–1981) · Болотов (1981–1983) · Золотухін (1983–1987) · Ліповой (1987–1988) · Папаєв (1989) · Ігумін (1989) · Лукашенко (1990) · Альохін (1990–1992) · Петрушин (1993–1994) · Бабанов (1994) · Полосін (1995) · Нененко (1995) · Костилєв (1996) · Бабанов (1996) · Кучеревський (1997–1999) · Афонський (1999) · Буряк (1999) · Афонський (1999) · Юрін (1999–2000) · Третьяков (2000–2001) · Федотов (2001) · Третьяков (2002–2003) · Стукалов (2003–2004) · Бабанов (2004–2005) · Чер'євський (2005–2006) · Дорофєєв (2007) · Хмикін (2007) · Чимбірьов (2008–2010) · Бабанов (2011) · Аленічев (2011–2015) · Булатов (2015–2016) · Павлов (2016) · Кир'яков (2016–2017) · Божович (2017–2018) · Кононов (2018) · Черевченко (2018–2020) · Підпалий (2020) · Парфьонов (2020–2021) · Божович (2021–2022) · Кононов (2022) · Сторожук (2023–)
Жуков (1963) · Коршунов (1964) · Дементьєв (1965–1966) · Лемешко (1966–1967) · Васильєв (1967–1968) · Юст (1969–1971) · Полосін (1972) · Бубукін (1972–1974) · Юст (1974–1978) · Секеч (1978–1980) · Дмитрасевич (1980–1981) · Рассихін (1989) · Булгаков (1990) · Поточняк (1991) · Юрчишин (1991–1992) · Маркевич (1992–1995) · Журавчак (1995–1996) · Маркевич (1996–1999) · Юрчишин (1999) · Броварський (1999–2001) · Маркевич (2001–2002) · Журавчак (2002) · Броварський (2002) · Ходукін (2002) · Ґолац (2002–2003) · Маркевич (2003–2004) · Ходукін (2004) · Дячук-Ставицький (2004–2006) · Іщенко (2006–2007) · Дячук-Ставицький (2007) · Іщенко (2007) · Яремченко (2007–2008) · Кононов (2008–2011) · Кучеров (2011) · Шаран (2012) · Дячук-Ставицький (в.о.) (2012) · Кучеров (в.о.) (2012) · Костов (2012–2013) · Дячук-Ставицький (в.о.) (2013) · Севідов (2013–2014) · Йовичевич (2014–2015) · Лужний (2016) · Безуб'як (2016) · Яремченко (2016) · Чанцев (в.о.) (2016) · Зайцев (в.о.) (2016) · Дулуб (2016–2017) · Наварро (2017) · Зайцев (2017) · Друді (в.о.) (2017) · Бойчишин (2017–2018) · Морайш (2018) · Бойчишин (в.о.) (2018) · Фабрі (2019) · Чижевський (2019) · Санжар (2019–2020) · Вовчук (2020–2021)
Волчек (2008) · Хакунов (2008–2009) · Ташуєв (2009–2010) · Муслин (2011–2013) · Кононов (2013–2016) · Шалімов (2016–2018) · Мусаєв (2018) · Фоменко (2018–2019) · Матвєєв (2019–2020) · Мусаєв (2020–2021) · Гончаренко (2021–2022) · Фарке (2022) · Сторожук (2022) · Івич (2022–)
Конєвс (2015) · Курбатов (2015–2016) · Хомуха (2016) · Волчек (2016–2017) · Конєвс (2017) · Перевертайло (2017) · Стоянович (2017) · Седлоський (2018) · Конєвс (2018) · Скрипник (2018) · Пімента (2019) · Конєвс (2019) · Кубарєв (2019) · Конєвс (2019–2020) · Кононов (2020) · Конєвс (2020) · Лактіонов (2021) · Бланкс (2021) · Ріхертс (2021) · Попоський (2021) · Фінк (2022) · Бланкс (2022) · Перкович (2022–2023) · Стипич (2023) · Валакарі (2024–)
Шиловський (1968) · Гуляєв (1969) · Захаров (1987) · Жучков (1988) · Захаров (1989–1990) · Тюкульмін (1991–1993) · Чугришин (1994) · Муханов (1995–1997) · Шевчук (1997) · Павлов (1998–2000) · Юрін (2000–2001) · Шевчук (2001–2002) · Шевченко (2003) · Романцев (2003) · Ігнатьєв (2004) · Тарханов (2004–2005) · Шевчук (2005) · Вайсс (2006–2007) · Гаджієв (2007–2008) · Циганков (2008) · Ребер (2008–2009) · Гордєєв (2009–2011) · Горшков (2014) · Павлов (2014–2015) · Серьожкін (2016–2019) · Жуков (2019–2021) · Афанасьєв (2021) · Медведєв (2021–2022) · Куликов (2022) · Рудой (2022–2023) · Кононов (2023) · Широков (2023) · Коритько (2024–)
Фівебр (1936) · Козлов (1936) · Квашнін (1937–1938) · Попов (1938–1939) · Горохов (1940) · Попов (1941) · Горохов (1942–1943) · Квашнін (1944) · Ісаков (в. о.) (1945) · Вольрат (1945–1947) · Квашнін (1948) · Дангулов (1949–1951) · Глазков (1951) · Соколов (1952–1954) · Гуляєв (1955–1959) · Симонян (1960–1965) · Гуляєв (1966) · Сальников (1967) · Симонян (1967–1972) · Гуляєв (1973–1975) · Крутиков (1976) · Бєсков (1977–1988) · Романцев (1989–1995) · Ярцев (1996) · Романцев (1996–2003) · Чернишов (2003) · Федотов (в. о.) (2003) · Скала (2004) · Старковс (2004–2006) · Федотов (2006–2007) · Черчесов (2007–2008) · Ледяхов (в. о.) (2008) · Лаудруп (2008–2009) · Карпін (2009–2012) · Емері (2012) · Карпін (2012–2014) · Якін (2014–2015) · Аленічев (2015–2016) · Каррера (2016–2018) · Ріанчо (в.о) (2018) · Кононов (2018–2019) · Кузнецов (в.о) (2019) · Тедеско (2019–2021) · Віторія (2021) · Ванолі (2022) · Абаскаль (2022–)
Антоневич (1957–1959) · Бєлоусов (1959–1963) · Гречишников (1964) · Гринін (1965) · Келлер (1966–1967) · Федоров (1968) · Смирнов (1969) · Загрецький (1969) · невідомо (1970) · Морозов (1971) · Бєлоусов (1972–1973) · Дяченко (1974–1975) · Цаліков (1976) · Дудаєв (1976–1978) · Фролов (1979) · Кириченко (1979–1980) · Єськов (1981) · Міхеєв (1982) · невідомо (1983) · Л. Шевченко (1984–1985) · Дяченко (1985) · Каюшников (1986–1987) · Синько (1988) · Дяченко (1989–1990) · Адієв (1990) · Тарханов (1991) · Алханов (1992–1993) · Міхеєв (1994) · Дінієв (2001) · Дзайтаєв (2001–2002) · Курієв] (2002) · Платонов (2002) · Міхеєв (2002) · Корешков (2002) · Талгаєв (2003–2005) · Тарханов (2005–2006) · Гайсумов (2006) · В. Шевченко (2006) · Талгаєв (2006–2007) · Назаренко (2008) · Грозний (2008–2009) · Дінієв (2009) · Байдачний (2010) · Муньйос (2010–2011) · Гулліт (2011) · Байтієв (2011) · Черчесов (2011–2013) · Красножан (2013) · Талгаєв (2013) · Рахімов (2013–2017) · Кононов (2017) · Галактіонов (2017–2018) · Ледяхов (2018) · Ідігов (2018) · Рахімов (2018–2019) · Шалімов (2019–2020) · Талалаєв (2020–2022) · Нагайцев (2022) · Ташуєв (2022–2023) · Ромащенко (2023–)
Lokasi Pengunjung: 18.116.27.251