PROFILPELAJAR.COM

Марія Кейван-Крупська
Марія Кейван-Крупська
Ім'я при народженні	Крупська Марія Павлівна
Народилася	18 серпня 1914; Задубрівці
Померла	8 березня 2002 (87 років); Монреаль
Поховання	Едмонтон
Громадянство	Австро-Угорщина II Польська Республіка; СРСР; Третій Рейх; Канада
Національність	українка
Діяльність	письменниця
Alma mater	Познанський університет
Науковий ступінь	доктор медицини
Суспільний стан	лікарка
Конфесія	християнка
Рід	Крупські
Батько	Крупський Павло
У шлюбі з	Кейван Іван
Діти	Орест, Зоня
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кейван.

Кейван Марія Адріяна, Кейван-Крупська Марія-Адріяна Павлівна^[2]^[3], Кейван-Крупська Марія^[4] (англ. Keyvan Mariya, 18 серпня 1914(19140818), Задубрівці^[5] — 8 березня 2002, Монреаль, Канада^[5]) — українська письменниця (прозаїк), мемуарист, лікар, громадська діячка української діаспори.

Життєпис

Народилася у вчительській родині в с. Задубрівці Снятинського повіту (Західна Україна), її батько — Крупський Павло, старшина УГА, директор школи^[5].

Середню освіту здобула в початковій школі на Снятинщині та Коломийській приватній жіночій гімназії Українського педагогічного товариства «Рідна школа» (1932)^[5].

Закінчила медичний факультет Познанського університету (1938)^[5]. Здобула науковий ступінь доктора медицини^[6].

Одружилася з Іваном Кейваном^[5] у 1943 році^[7]. Від цього шлюбу мала сина Ореста та доньку Зоню^[6].

Працювала у Львівській народній лічниці та Львівському міському шпиталі^[5], у шпиталі Коломиї у 1939–1944 р.^[5]. У березні 1944 р. виїхала з України^[5] і опинилася в Марієнбаді (Судети), працювала лікарем у таборах для переміщених осіб у Баварії (Байрот, Фюсен), у таборі Мітенвальду^[5].

У 1949 р. емігрувала до Канади, поселилася в Едмонтоні^[5]. Увійшла в Організацію українок Канади (СФУЖО) в 1967 р., діяла в НТШ^[2]. Почала друкуватися у 1950-х роках. Організувала гурток книголюбів, упродовж 16 років була його головою.

З 1997 року мешкала у м. Монреалі в пансіонаті^[5]. Після смерті була похована у м. Едмонтоні^[2].

Твори

Авторка оповідань «З нотатника лікарки», «Епідемія», «У зимову ніч», «Десяте Різдво», «Його брат», «Ой заплакала мати» (1974-1975) у журналах «Наше життя» й «Жіночий світ», у збірці «Північне сяйво».

Повісті «Життя таборів Діппі» (1971, Едмонтон), стаття «Вересень — місяць радості і печалі (Пам'яті покійного чоловіка Івана присвячую)» у журналі «Жіночий світ» (1993, № 9).

Окремі видання:

Кейван М., «Пливе-шумить ріка». — Едмонтон, 1985. — 330 с.
Кейван М., «Карвендель»: Повісті. — Едмонтон, 1971. — 232 с.
Кейван М., «У самотній мандрівці до вічности». Спогади про Тодося Осьмачку // Україна. − 1992. — № 32, 33, 37.

Примітки

↑ Кейван-Крупська Марія-Адріяна Павлівна (1914-2002). Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 29 жовтня 2020.
↑ ^а ^б ^в Арсенич П. І. Кейван-Крупська Марія-Адріяна Павлівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X. // Інститут енциклопедичних досліджень НАН України.
↑ Марунчак М., «Біографічний довідник до історії українців Канади». Вінніпеґ, 1986.
↑ Васильчук М. М., Літературне краєзнавство (Коломия і Коломийщина. ХХ століття): Навчально-методичний посібник для студентів спеціальності «Українська мова та література». — Коломия, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2007. — 112 с. — С.10 [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.].
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н Васильчук М. М., Літературне краєзнавство (Коломия і Коломийщина. ХХ століття): Навчально-методичний посібник для студентів спеціальності «Українська мова та література». — Коломия, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2007. — 112 с. — С.107-109 [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.].
↑ ^а ^б Коротка біографія «Іван Кейван». "Симон Харчун, Зоня Кейван та родина". 2011. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 30 жовтня 2020.
↑ Шевелєва Мар'яна, Іван Кейван. Українські митці поза Батьківщиною [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.], 16.09.2020

Джерела

Марунчак М., «Кейван Марія Адріяна» // Біографічний довідник до історії українців Канади. — Вінніпег: Накладом Української Вільної Академії Наук, 1986. — С. 286.
Сивенька І., «Творчий доробок Марії Кейван» // Хрестоматія з української літератури в Канаді. — Едмонтон, 2000. — С. 578—582.
Славутич Яр., Одержимість професією // Українська література в Канаді. Вибрані дослідження, статті й рецензії. — Едмонтон: Славута, 1992. — С. 168—170.
Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.