У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Кейван .
Кейван Іван Миколайович (англ. Kayvan Ivan , 16(03) вересня 1909 , Прутівка — 18 вересня 1992 , Едмонтон ) — графік , живописець , мистецтвознавець [ 2] , історик мистецтва. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (дійсний член Секції історії України).
Життєпис
Народився в с. Карлів (нині с. Прутівка Снятинського району Івано-Франківської області) у родині столяра Миколи Кейвана та музиканта Калини Ілащук[ 3] .
Навчався у коломийській ґімназії, в художній студії О. Новаківського у м. Львові, Краківській академії мистецтв (1927—1928)[ 4] і з 1932 року на виставки надає свої твори[ 4] . Закінчив Варшавську академію мистецтв (1932—1937), вивчав теорію мистецтва й історію мистецтва у Варшавському університеті [ 5] .
Від 1939 року викладав у м. Коломия . Його твори були на художніх виставках у Мюнхені , Реґенсбурзі , Мітенвальді , Ґарміш-Партенкірхені , у Парижі , в Амстердамі .
Одружився з Крупською Марією [ 5] у 1943 р.[ 6] . Від цього шлюбу мав сина Ореста та доньку Зоню[ 7] .
На еміграції з 1944 року: спочатку в Німеччині, від 1949 — у Канаді (м. Едмонтон , провінція Альберта ). За монографію «Тарас Шевченко — образотворчий мистець» видання Комітету українців Канади у 1964 р. нагороджений цим Комітетом Шевченківською медаллю [ 8] . Його твори були на виставках у в Едмонтоні , Саскатуні , Вінніпезі , Торонті , Монреалі , Нью-Йорку , Детройті .
Помер у м. Едмонтон , де і був похований[ 9] .
Твори
«Поет Тодось Осьмачка» (1952), «Мазепа» (1959), «Моя дружина» (1975), «Поет Вадим Лесич» (1976).
Автор праць з історії українського мистецтва, зокрема студій, присвячених українському образотворчому мистецтву, художній творчості Т. Шевченка , В. Січинського та Д. Антоновича, українських митців у діаспорі.
Примітки
↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
↑ Сеник Я. , «ВИСОКОПОВАЖАНИЙ МАЙСТРЕ!»: ЛИСТУВАННЯ ЯКОВА ГНІЗДОВСЬКОГО З РОМАНОМ ФЕРЕНЦЕВИЧЕМ. 1977—1985, Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника , 2019 — № 162 С.434. [Архівовано 2 листопада 2020 у Wayback Machine .]
↑ Шейко Олександр, (17.05.2019). Від Львова до Едмонтона, або життєвий і творчий шлях Івана Кейвана . "Фотографії Старого Львова" . Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 29 жовтня 2020 .
↑ а б «Кейван Іван [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine .] » // Енциклопедія українознавства . Словникова частина (ЕУ-II). — Париж , Нью-Йорк , 1959 . — Т.3. — С.992-1000.
↑ а б Волошин Л. В. Кейван Іван Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України , НТШ . — К . : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України , 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X . // Інститут енциклопедичних досліджень НАН України .
↑ Шевелєва Мар'яна , Іван Кейван. Українські митці поза Батьківщиною [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine .] , 16.09.2020
↑ Коротка біографія «Іван Кейван» . "Симон Харчун, Зоня Кейван та родина" . 2011. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 30 жовтня 2020 .
↑ Петриченко Катерина , «Іван Миколайович Кейван — графік, мистецтвознавець, історик мистецтва: до 110-річчя від дня народження [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine .] », 18.09.2019 // Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського .
↑ «Іван Кейван» . Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І.Франка . 2011. Архів оригіналу за 2 листопада 2020. Процитовано 30 жовтня 2020 .
Джерела
Посилання